Требования Европы к Украине, угроза для денег от ЕС, Лондон угрожает Израилю: новости дня

Все важливе і цікаве за вівторок, 29 липня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Реакція РФ на новий дедлайн Трампа.

Кремль не відповів прямо на новий ультиматум американського президента Дональда Трампа щодо закінчення війни, але заговорив про "забезпечення інтересів" країни-агресора.

Зокрема, речник очільника Кремля Дмитрій Пєсков повідомив, що у Москві "взяли до уваги" заяву Трампа про скорочення терміну щодо закінчення війни в Україні.

Крім того Пєсков зазначив, що Росія нібито "як і раніше, зберігає прихильність мирному процесу для врегулювання конфлікту і для забезпечення своїх інтересів".

В понеділок, 28 липня, президент США заявив про своє розчарування Путіним та пообіцяв скоротити встановлений для нього дедлайн у 50 днів для встановлення миру в Україні.

За його словами, новий дедлайн становитиме "приблизно 10-12 днів від сьогодні".

Після цього заступник голови російської Ради безпеки Дмитрій Медведєв пригрозив війною проти Сполучених Штатів.

"Кожен новий ультиматум – це погроза і крок до війни.

Не між Росією та Україною, а з його власною країною.

Не йдіть шляхом Сонного Джо (так політичні опоненти називали Джо Байдена.

– Ред.)!" – написав у соцмережі X Дмитрій Медведєв.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є співавтором законопроєкту про нові санкції проти Росії, у відповідь на це вказав, що "ви та ваші союзники невдовзі сумно переконаєтесь" у тому, що американський президент серйозно налаштований покласти край кривавій бійні між Росією та Україною.

"Сідайте за стіл переговорів", – наголосив сенатор.

А під дописом Грема Медведєв написав, що ані сенатор, ані Трамп не можуть диктувати, коли Росії вести переговори.

"Переговори завершаться, коли будуть досягнуті всі цілі нашої військової операції.

Працюй над Америкою спочатку, дідусю", – написав він.

Щодо дрону у Литві.

У Литві ставлять під сумнів інцидент з дроном.

З відео одного зі свідків схоже, що йшлося про апарат типу "Шахед".

За словами головнокомандувача збройних сил Литви Раймундаса Вайкшнораса, наразі розглядаються різні версії – зокрема й така, що "жоден об’єкт насправді не залітав у Литву" і що "це була фейкова тривога".

"Станом на зараз виглядає так, що переважна більшість людей нічого не бачили, а лише чули.

Те, що було зняте й передане, також дуже неоднозначне – підозрюємо, що це було знято в Україні", – сказав він.

Вайкшнорас зазначив, що пошук безпілотника триває, але не відкидає думки про те, що все це може бути "дезінформацією".

Міністерка національної оборони Довіле Шакалієне підтримала позицію військових, зазначивши, що досі незрозуміло, чи взагалі безпілотник був у Литві.

Водночас вона запевнила, що розглядаються всі версії.

Тим часом у Білорусі заявили про збиття безпілотника над Мінськом.

Міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне пояснила, що в їхній країні не можуть збивати БПЛА так, як у Білорусі, бо у сусідній країні "ніхто не турбується про те, що ще постраждає від стрілянини направо і наліво в повітряному просторі".

Разом з тим, за словами литовської міністерки, наразі здійснюються необхідні закупівлі, а надалі планується закупити ще більше обладнання для нейтралізації безпілотників.

Крім того, у Литві через загрозу дронів спеціальний підрозділ протиповітряної оборони перемістили ближче до кордону з Білоруссю.

Щодо ризиків для Європи.

Головнокомандувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас заспокоює, що рівень загрози для Литви не змінився у зв’язку двома поспіль випадками потрапляння безпілотників в повітряний простір країни.

"Рівень загрози звичайний – він не змінювався.

Війна, яка все ще триває, підкреслює, що ми живемо у складній геополітичній і безпековій ситуації", – сказав він.

Міністр фінансів та віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайль у Литві заявив, що його країна готова взяти на себе відповідальність за безпеку Європи.

Він наголосив, що у змінному середовищі європейської безпеки Німеччина залишається рішучою у захисті свободи й незалежності, а балтійські держави розглядаються як ключові партнери в НАТО та ЄС.

Європейський комісар з питань транспорту та туризму Апостолос Ціцікостас заявив, що інфраструктура ЄС не готова до швидкого перекидання військ у разі війни з РФ.

Відтак він заявив про плани витратити 17 млрд євро на модернізацію інфраструктури з метою покращення військової мобільності.

Ціцікостас попередив: якщо НАТО доведеться реагувати на вторгнення російських військ через східний кордон Європейського Союзу – танки застрягнуть у тунелях, спричинять обвалення мостів і загрузнуть у прикордонних процедурах.

Павло Радь та Ярослав Чорногор з Ради зовнішньої політики "Українська призма" вважають, що цьогорічна безпекова загроза для східного флангу НАТО на тлі запланованих російсько-білоруських маневрів "Запад-2025" є відносно низькою, але ймовірність агресії проти країн-членів НАТО залишається, хоча – й у більш віддаленій перспективі.

Тим часом Німеччина, за даними Bloomberg, готує військове замовлення на 8500 бронетранспортерів і десятки літаків.

Польща подала проєкти на 45 млрд євро для фінансування з оборонного фонду ЄС.

А у Румунії попередили про поширення фейку про "вступ у війну".

Вимоги Європи до України.

Європейський союз дипломатичними каналами передав Києву попередження про наслідки у разі, якщо парламент не знайде голоси для повноцінного скасування норм проєкту 12414.

Європейські посадовці готуються до сценарію, за якого у четвер 31 липня, під час голосування у Раді, депутати не ухвалять жоден із законопроєктів, що відновлюють незалежність НАБУ і САП, або внесуть у документ поправки, що зроблять це відновлення неповним.

"Так, дійсно ЄС попередив Київ.

Якщо не буде ухвалено закон – кредити за рахунок прибутків від російських активів за програмою ERA припиняться, ми просто перестанемо їх надавати.

Також зупиниться фінансування від ЄБРР та ЄІБ", – повідомив "Європейській правді" представник ЄС, що спілкувався на умовах анонімності.

Водночас за інформацією ЄП, не очікується заморожування виплат за програмою Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ.

Речник Єврокомісії попередив, що "компроміс неможливий" і що Україна повинна невідкладно ухвалити законопроєкт для виправлення ситуації з незалежністю НАБУ і САП.

"Повага до верховенства права і боротьба з корупцією є основоположними елементами Європейського Союзу.

Вони лежать в основі процесу приєднання і відповідають вимогам українського населення.

Як країна-кандидат, Україна повинна повною мірою дотримуватися цих стандартів", – наголосив речник.

На тлі ситуації довкола незалежності НАБУ і САП, як стало відомо Євро.

Правді від кількох джерел, у ЄС почали піднімати питання інших пов'язаних з реформами дій, включаючи призначення керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) за підсумками проведеного конкурсу.

Єврокомісія офіційно стала на захист відбору керівника БЕБ, який зірвав уряд.

"Київ повинен якнайшвидше призначити директора Бюро економічної безпеки України відповідно до закону про реформування БЕБ та чинних процедур відбору і призначення", – заявив речник Єврокомісії.

Штефан Шльонінг, керівник програм співробітництва представництва ЄС в Україні, раніше наголошував, що призначення переможця конкурсу на керівника Бюро економічної безпеки є для ЄС важливим індикатором руху України дорогою реформ.

"Зі свого боку ми робимо все, щоб виконувати зобовʼязання перед ЄС.

Президентський законопроєкт, який гарантує незалежність антикорупційних органів, уже зареєстровано у Верховній Раді.

Вдячний Данії за його підтримку", – повідомив Зеленський.

За його словами, вони із Фредеріксен погодились, що парламент має проголосувати за цей законопроєкт невідкладно, уже цього тижня.

У контексті євроінтеграції України посол України в Угорщині Федір Шандор повідомив, що "освітні" переговори з Будапештом тривають.

"Комунікація не зупинилася – вона просто перейшла в інший формат, зокрема, на рівень експертів.

Я б не говорив про "скасування", радше йдеться про відтермінування.

Це важливий момент.

Відбулося онлайн-засідання, і діалог продовжується", – зазначив посол.

За його словами, в освітніх питаннях вже є узгоджена позиція по чотирьох пунктах.

"Ще по двох є шанс вийти на узгоджену позицію в середньостроковій перспективі, і за п’ятьма пунктами триває узгодження спірних моментів", – сказав Федір Шандор.

Крім того, посол заявив про значну роль Росії у нагнітанні антиукраїнських настроїв в Угорщині, зокрема у випадку останніх "антиугорських інцидентів" на Закарпатті.

Торгова угода США з ЄС.

Міністр торгівлі США Говард Лутнік висловив цілковите задоволення від торгової угоди, яка була укладена 27 липня президентом Дональдом Трампом і главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

"Президент знав, як далеко він може зайти, і він зайшов настільки далеко.

Особливість нашого президента в тому, що він володіє інтуїцією: коли він сидить за столом переговорів і укладає угоду, він знає, як далеко він може зайти", – зазначив Лутнік.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц визнав шкоду від тарифів для економіки країни, але захищає угоду зі США.

Міністр фінансів Литви Рімантас Шаджюс, коментуючи укладення угоди, заявив, що гіршого сценарію вдалося уникнути.

Польща оцінює втрати від американських мит у 8 млрд злотих, а італійське Міністерство закордонних справ створює робочу групу для захисту бізнесу після угоди ЄС і США.

Тим часом, Китай і США за підсумками дводенних переговорів у Стокгольмі домовились продовжити дію заходів, ухвалених у травні для запобігання ескалації тарифної війни.

Голова китайської переговорної делегації Лі Ченган заявив, що обидві сторони домовилися домагатися продовження 90-денного тарифного "перемир'я", досягнутого в середині травня, не уточнюючи, коли і на який термін таке продовження може набути чинності.

Голод в секторі Газу.

Президент США Дональд Трамп у своїх коментарях щодо поточної ситуації у секторі Гази сказав, що вважає проблему з голодом реальною – всупереч твердженням прем’єра Ізраїлю.

Американський президент запевняє, що працює над врегулюванням ситуації на Близькому Сході.

Франція найближчими днями скине з неба допомогу для Гази.

Британія обіцяє визнати Палестину, якщо Ізраїль не піде на перемирʼя в Газі.

У Парижі зраділи цій заяві.

Уряд Нідерландів викликав посла Ізраїлю в країні у зв’язку з ситуацією в секторі Гази, а також запровадив заборону на в'їзд для двох ультраправих міністрів ізраїльського уряду.

За даними Politico, держави ЄС поки не домовились про покарання Ізраїлю через ситуацію в Газі.

Решта новин.

ЗМІ: партія Ле Пен почала повертати кошти за вироком про фіктивний найм помічників.

Держборг Німеччини у 2024 році встановив новий рекорд.

Уряд Угорщини різко обвалив прогноз економічного зростання.

Сербська компанія, повʼязана з "Газпромом", знову отримала відстрочку від санкцій США.