Злив телефонних розмов чи спадщина ЮНЕСКО: що стало причиною війни Таїланду і Камбоджі

Три дні, з 24 по 28 липня Камбоджа і Таїланд обмінювалися ударами, загинули мирні жителі і військові, Південно-Східна Азія напружилася в очікуванні нової великої війни. Після заяви президента США Дональда Трампа, якому не дають спокою лаври миротворця і який пригрозив не укладати нову торговельну угоду з учасниками конфлікту, обидві держави погодилися на негайне та беззастережне припинення вогню, що набуває чинності з опівночі 28 липня 2025 року. Але невеликий екскурс в історію дає змогу припустити, що якщо мир і настане, то хиткий. Фокус розбирався, чому ворогують Таїланд і Камбоджа.

Між двома країнами проходить кордон завдовжки 817 км, на його "правильну розмітку" претендують обидві сторони. Серйозні перестрілки траплялися і раніше: наприклад, у 2008 і 2011 роках.

Попередні конфлікти вдалося порівняно швидко зупинити. Але в липні 2025 року Таїланд і Камбоджа знову обмінялися ударами, у підсумку загинули близько 40 осіб і близько 130 — поранені. Біженцями з прикордонних зон стали близько 300 тисяч мирних жителів.

Причин ескалації кілька, і в цьому конфлікті є історичне підґрунтя... Хоча — а де його немає.

Храми, імперська спадщина та недбалість французів

Рівно на кордоні Таїланду і Камбоджі розташований занесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО храмовий комплекс Преах Віхеа (у Таїланді його називають Пхра Віхарн), оточений групою інших невеликих храмів — наприклад, Прасат Та Моан Тхом. Час спорудження сягає IX ст. — за часів розквіту Кхмерської імперії, яка включала в себе землі не тільки сучасної Камбоджі, а й Таїланду, Лаосу, Південного В'єтнаму...

Кхмери — так називається народ, який живе в Камбоджі — корінні жителі півострова Індокитай, автохтони. Це їхні прямі предки побудували чудовий храмовий комплекс Ангкор ват, їхні королі правили величезною імперією, до якої входив і нинішній Таїланд (який тоді називався Сіамом). Але, незважаючи на своє кхмерське походження, храм Преах Віхеа не завжди перебував під контролем Камбоджі.

Занепад імперії кхмерів почався в XV столітті, коли бунтівна околиця (Сіам) виявилася сильнішою за ослаблений осередок. І Ангкор ват, і Байон, і Та Прохм (прекрасні храми, помилуватися якими прагнуть мільйони туристів) опинилися на землях Сіаму. Скарби, бібліотеки, навіть танцівниці кхмерських королів були вивезені до Сіаму, а самим кхмерам довелося переміститися вниз по карті, на південь — і там почати життя з нового аркуша. Такий стан справ зберігався до середини XIX століття, коли король Нородом I 1863 року перейшов під французький протекторат — в основному для того, щоб уникнути сіамського панування. Чотири роки по тому король Сіаму відмовився від своїх претензій на сюзеренітет над Камбоджею в обмін на великі територіальні поступки в північних і західних частинах кхмерського королівства, включно з територією навколо храму Преах Віхеа.

У 1904 році обидві сторони підписали договір про кордон, згідно з яким північний кордон біля Преах Віхеа мав пройти по лінії вододілу гірського комплексу Дангрек. Цей принцип помістив би більшу частину храму на сіамську землю, але безпосередньо в договорі такий висновок не був зафіксований. Натомість він передбачав, що точна демаркація буде узгоджена спеціальною комісією. У 1907 році французькі офіційні особи провели топографічну зйомку і підготували карту, що показує кордон, який відхилявся від лінії вододілу і поміщав увесь храм Преах Віхеа на бік Камбоджі. У Сіамі таку демаркацію не схвалили, але й активно не заперечували — аж до Другої Світової війни, коли 1941 року Таїланд захопив храм у рамках військового союзу з Японією (яка ще й окупувала Камбоджу). Французи повернули святиню Камбоджі, але 1954 року Таїланд знову захопив храм, Камбоджа подала позов до Міжнародного суду ООН, і дипломатичні відносини між країнами було розірвано, а війна за храм із метафори майже стала реальністю.

У підсумку Міжнародний суд ООН підтвердив, що Таїланд майже півстоліття мовчки погоджувався з французькою демаркацією кордону, і 1962 року дев'ятьма голосами проти трьох виніс рішення на користь Камбоджі.

Але... практично одразу історія Камбоджі увійшла в кривавий клінч: американські бомбардування, військовий переворот 1970 року, масові повстання, внаслідок яких до влади прийшли червоні кхмери... А далі — диктатура Пол Пота, в'єтнамське вторгнення, введення миротворців, громадянська війна... Країні точно було не до храмів. Для відвідування храм Преах Віхеа, як і інші визначні пам'ятки, відкрили тільки наприкінці 1990-х, а вже у 2008 Камбоджа спробувала зареєструвати Преах Віхеа як об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сусіди заперечували — на тій підставі, що в заявці згадувалася земля навколо храму, яка належить Таїланду. Конфлікт розгорівся по новій і триває досі.

Конфлікт навколо храму Преах Віхеа: закриті кордони, дефіцит молочки та політичний скандал

Провісниками нового загострення стали події 13 лютого 2025 року, коли камбоджійські солдати супроводжували 25 мирних жителів до храму Прасат Та Моан Тхом, де вони виконали камбоджійський гімн. У Таїланді заявили, що спів гімну порушує взаємні угоди про туристичні протоколи. Відбулася дипломатична метушня, що включала обмін нотами протесту.

У травні 2025 року пролилася перша кров: тайські прикордонники обстріляли камбоджійський патруль, одного солдата було вбито. Через кілька тижнів перемовин, які не дали результату, Камбоджа відмовилася від імпорту палива, інтернету та електрики з Таїланду. Тоді ж були закриті наземні кордони: виняток зробили для студентів і пацієнтів медустанов. Припинився імпорт до Камбоджі тайських продуктів — це спричинило помітні зміни на ринку. Так, нішу, з якої зникли тайські молокопродукти, оперативно захопив В'єтнам.

Паралельно в Таїланді трапився грандіозний політичний скандал: прем'єр-міністр Таїланду Пхетхонгтхан Чинават, представниця найбагатшої і найвпливовішої сім'ї країни, провела телефонну розмову з екс-прем'єр-міністром Камбоджі Хун Сеном, який опублікував запис їхньої розмови. Пані Чинават називала Хун Сена "дядьком" (він давній друг її батька, колишнього прем'єр-міністра Таксіна Чинавата) та обіцяла "організувати" для нього "все, що він хоче". Вважаючи розмову приватною, вона дозволила собі кілька уїдливих висловлювань на адресу тайських військових, заявивши, що вони "тільки намагаються бути крутими". Запис телефонної розмови було оприлюднено, Пхетхонгтхан Чинават (тимчасово) відправили у відставку — як і надію погасити конфлікт. Причому в зливі запису звинуватили... самого Хун Сена.

Політичні коментатори губляться в здогадках, чому Хун Сен, якого називають "азіатським Макіавеллі" (він правив Камбоджею 38 років — рекордний термін, і тільки кілька років тому передав владу до рук свого сина Хун Манета), фактично зрадив сім'ю свого давнього друга, оприлюднивши запис розмови: колишнього прем'єра Таїланду Таксіна Чинавата, який перебуває у гострому конфлікті з королем Таїланду, засуджено на 15 років за "образу Його Величності".

Не виключено, що Хун Сен вирішив за допомогою такого політичного маневру розлучитися з союзником в особі Таксіна, який втратив більшу частину свого впливу в Таїланді, і водночас зміцнити позиції в очах власного народу — як беззмінний лідер нації (перейшовши на менш публічну, але значущу посаду глави королівської ради) і патріот, глава правлячої Народної партії. У Камбоджі, втім, поширена думка, що конфлікт не менш вигідний Таїланду: загострення на кордоні відволікає увагу від політичної кризи в країні і спроб переділу влади.

Так чи інакше, закритими кордонами не обійшлися: Камбоджа і Таїланд взаємно відкликали послів. А ще за кілька днів від слів перейшли до бойових дій.

Триденна війна: як почалися обстріли на кордоні Таїланду і Камбоджі

Наприкінці липня знову НП на кордоні: кілька тайських солдатів, здійснюючи обхід, підірвалися на міні. Камбоджа стверджує, що це — "відлуння" воєнних років, Таїланд наполягає, що кордон мінували навмисно і нещодавно.

Далі — перестрілка біля храму Та Моан Тхом, причому обидві сторони звинувачують у провокаціях противника. Ще за день — Таїланд піднімає в повітря групу винищувачів F-16, Камбоджа, яка почувається впевненіше "на землі", обстрілює Таїланд з артилерійських знарядь.

Конфлікт Таїланду і Камбоджі: чия армія сильніша

Армія Таїланду здається куди більш численною і потужною, а також краще навченою. Але армія Камбоджі дуже хороша у веденні партизанської війни, а також ретельно зміцнює кордон із Таїландом. Тож, якби трапився конфлікт більшого масштабу — на згадку може прийти війна США у В'єтнамі.

Армія Таїланду

Таїланд має велику армію, чисельність особового складу якої перевищує 360 тис. осіб. Збройні сили країни добре фінансуються: минулого року оборонний бюджет становив 5,7 млрд доларів.

У розпорядженні тайських військових близько 400 бойових танків, понад 1200 бронетранспортерів і близько 2600 одиниць артилерійського озброєння. А також парк військових літаків (F-16 зокрема), вертольотів і дронів.

Армія Камбоджі

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, торік оборонний бюджет Камбоджі становив 1,3 млрд доларів, а чисельність чинного військового персоналу становила щонайменше 124 300 осіб. У їхньому розпорядженні понад 200 бойових танків і близько 480 артилерійських знарядь. Але не виключено, що армію Камбоджі — як свого друга і партнера — модернізує Китай.

Таїланд і Камбоджа: що буде далі

Уже напередодні переговорів у липні 2025 року виконувач обов'язків прем'єр-міністра Таїланду Пумтам Вечаячай заявив: "Ми не впевнені в Камбоджі, їхні дії досі відображають нещирість у вирішенні проблеми. Камбоджа порушила міжнародне право, але всі хочуть миру".

У Камбоджі заявили, що це Таїланд наражає на ризик життя невинних людей і закликали міжнародне співтовариство засудити агресію — зокрема, використання ОР проти солдатів і мирного населення. Вранці 28 липня в новинах Камбоджі стверджували, що "сіамські злодії" скинули бомби MK-82 і касетні бомби на спірний храм Преах Віхеа, і попередили, що "будь-яка держава або людина, що зруйнували священний храм, неминуче понесуть покарання". Масштаб руйнувань, заподіяних під час "триденної війни" 2025 року, ще належить уточнити, але 2011 року тайські снаряди храм Преах Віхеа зачепили.

Дональд Трамп — миротворець

Президент США в конфлікті Камбоджі й Таїланду продемонстрував, що й справді знає, на які кнопки натискати. У цьому разі Дональд Трамп просто пригрозив зупиненням торгівлі з обома учасниками конфлікту. І це спрацювало: Таїланд, який відмовлявся від будь-яких посередників, погодився на переговори під медіаторством Трампа — і прем'єри Камбоджі та Таїланду зустрілися в Малайзії. Мільйони людей зітхнули з полегшенням: обидві сторони погодилися на припинення вогню.

Але територіальну суперечку не вирішено, храми нікуди не поділися, як і скандали навколо їхньої приналежності.

Хто закріпить за собою перемогу на цьому етапі — важко передбачити, враховуючи, що Камбоджу з Китаєм пов'язує тривала співпраця і "непохитна дружба", а Таїланд тісно співпрацює зі США, по суті, будучи американським проксі в регіоні ПСА. Китай, утім, розглядає Південно-Східну Азію як найважливішу частину того, що він називає "дипломатією добросусідства". І війна Камбоджі з Таїландом йому вкрай невигідна: досить того, що збройний конфлікт вирує в М'янмі, з якою Китай теж намагався вигідно "дружити", але в підсумку отримав партизанську війну і втрачені інвестиції.