Як рашисти через наркошоп в Телеграмі завербували українських підлітків для вчинення теракту

Починаючи з минулого року в Україні фіксують численні випадки підпалу автівок військових, терактів біля ТЦК та побиття військових чи поліцейських. Злочинцями нерідко виявляються підлітки, яких росіяни вербують в інтернеті.

Редакції розслідувань Суспільного вдалось вийти на один із чатів, у яких відбувалось вербування – і впритул дослідити процес того, як із підлітків робили злочинців, що мали допомогти зірвати мобілізацію й зробити ще тривожнішою атмосферу в країні. Нижче – текстова розповідь про те, як росіяни виходять на українців у наркошопах і за допомогою обіцянок, грошей, залякувань та побиттів реалізовують теракти в десятках українських міст.

Світла кімната в СІЗО виявилась несподівано затишною: теплого кремового кольору стіни, у кутках та на підвіконнях — багато зелені, довкола вдосталь акуратно розставлених стільців. Лише ковані металеві ґрати на вікнах нагадують, де ми. На інтерв’ю привели двох хлопців, обом по 18 років. Тут, за ґратами, вони виглядали розгубленими підлітками. Незадовго до цього ці ж хлопці протягом місяця виготовляли, перевозили та встановили на недобудові в Рівному вибухові пристрої, що мали вбити поліцейських.

Перший – розслаблений, тримається доволі впевнено. На його обличчі з залишками підліткового акне майже немає емоцій, в голосі — суха інтонація, у відповідях — роздуми, хоч і не завжди логічні. Натомість другий затриманий — повна протилежність. Хлопець виглядає напруженим, навіть наляканим: йому важко всидіти на стільці, рухи видають хвилювання, погляд зосереджений на підлозі.

У хлопців ні фанатизму в очах, ані агресії в голосі. Один раніше захоплювався електронною музикою, другий програмуванням. У нашій історії ці хлопці — не головні злочинці й точно не жертви. Вони — симптом, наслідок системи, яка їх використала.

Свідчення підозрюваних

Щоб занурити вас у світ, який привів підлітків до ув’язнення, ми розповімо частину з того, що дізнались від них під час спілкування в СІЗО.

Хлопці стали учасниками чату одного з онлайн-наркошопів. Спершу купували там наркотики та спілкувалися про них з іншими учасниками й адміністраторами. Згодом один з адмінів запропонував “роботу”. Хлопці погодилися.

Cкладені з гранат, бляшанок та мобільних телефонів вибухові пристрої юнаки встановили в недобудові на околиці Рівного. Після цього на лінію “102” надійшов дзвінок, що там лежить тіло людини. Група правоохоронців, яка приїхала на виклик, вціліла: один із пристроїв не спрацював, а від іншого встигли врятуватися, бо почули клацання датчика руху й відійшли назад.

Юнаків затримала СБУ менш як за добу.

Далі наводимо розповідь першого підозрюваного про свій досвід прямою мовою.

“Я був, типу, артистом електронної музики. Spotify, Soundcloud, все таке. Найкращий успіх — трек на ютубі, який набрав мільйон переглядів. З улюблених виконавців – [росіяни] Платов, Кізару. Неважливо, звідки виконавець, якщо його музика хороша.

Про цей наркошоп ми дізнались місяці три тому. Я не був залежний. Інколи траву курив і вживав мефедрон, амфетамін і екстазі.

Там був відеочат, адміністратор цього каналу часто заходив туди й спілкувався з людьми. Ми теж там були. Пізніше в особистому чаті він запропонував нам роботу. На початку звучало, що треба скласти бомбу. Ми сказали, що нам треба час подумати. Три дні думали, тоді він з нами знову зв’язався – із того моменту почалась праця. Пізніше він передав нас уже іншому – як я зрозумів, своєму хорошому знайомому, з яким вони вже давно співпрацюють.

Ми зідзвонювались по відеочату й він детально нам показував і розказував, як усе треба робити. Гранати ми забрали як закладку. Всі інші елементи купували в різних магазинах.

Ми тягнули час, щоб знайти лазівку й “зістрибнути з теми”. Пізніше, коли ми вже майже все зробили, брали паузу на два-три дні. За ці паузи нам оголошували догани та погрожували… Там була така система, що якщо люди, яких він наймає, неправильно виконають свою роботу – [в чаті] дають нагороду, щоб їх побили, спалили двері житла чи взагалі вбили. Адміністратор винаймав нам квартиру – так що знав, де ми.

Страх потрапити у в’язницю був приблизно на тому ж рівні, що й страх покарання від адміністратора наркошопу. Ми зрозуміли, що дороги назад немає – і сподівались на везіння.

Коли закладали вибухові пристрої, ми були на відеозв’язку з організаторами. Показували їм, як туди приїхали – а вони давали нам вказівки, що куди ставити.

Я не знав, що бомба має бути на працівників поліції. Адміністратор казав нам, що ми маємо просто зробити її та залишити як закладку. А вже хтось інший мав потім забрати, детонувати й кудись кинути. Нам обіцяли за це дві тисячі доларів – хоча ми нічого не отримали.

Двоє адміністраторів спокійно можуть говорити українською, один із них казав, що він у Житомирській області. З ким вони пов’язані, я не знаю.

Якби ми спочатку знали, куди це піде й на кого, ми б не починали цього робити”.

Хоч розмова з другим хлопцем вийшла скутішою, вона додала кілька деталей підготовки злочину.

“Зв’язався в телеграмі з нами хлопець. Сказав, є робота: зібрати, закласти — і все. Кілька разів пропонував, ми двічі відмовились, а на третій раз погодились. Нам сказали: покласти бомби туди, їх заберуть. Далі я не знаю, що з ними мало бути, нам не казали. Я за це не задумувався навіть. Просто грошей хотів.

Консервні банки великі — туди заклали гранати. Потім треба було телефони розбирати, щось там припаювати. Я не думав, що воно там вибухне, в цьому недобуді.

Були думки відмовитися. Боявся: куди ці гранати дівати? Гроші все вирішили. Хотілось грошей: батькам допомогти, для себе.

Я б відмовився від цього всього. Не займався б таким, якби можна було назад час повернути. Провину визнаю.

Кому це може бути вигідно? Завдання дали, щоб підірвати поліцейських, так? Для чого Росії підривати наших поліцейських?”

На це питання ми знайшли відповідь за допомогою експертів та власного розслідування.

Telegram-чат як вербувальний центр

У центрі історії, яку ми взялися досліджувати, — лише один із багатьох наркошопів, чию рекламу можна знайти на стінах багатоповерхівок, у підземних переходах чи соціальних мережах.

Правоохоронці не хотіли нам його називати – й коли ми самі дізналися, про який наркошоп ідеться, зрозуміли, чому. Ми не розкриватимемо жодних нікнеймів, назв чи імен: усе змінили задля вашої безпеки та щоб не рекламувати відвертий, нахабний кримінал. Лише за кілька днів активних пошуків ми зрозуміли, що вийшли на організовану групу.

У нас не було жодних зачіпок, крім доволі відомої серед наркозалежних абревіатури з букв і цифр. Ця абревіатура привела нас на сайт, із якого можна потрапити на акаунт у телеграмі з обіцянкою роботи – а також на канал та бот наркошопу, через який користувач може обрати місто й бажаний товар.

Мережа працює за принципом, подібним на російський даркнет-ринок “Гідра”, який європейські правоохоронці ліквідували в 2022 році. Оплата здійснюється криптовалютою, діє система закладок із фотозвітами, а весь процес гарантує анонімність.

Ми взялися за тривале читання повідомлень в основному телеграм-чаті наркошопу. За короткий період існування він зібрав понад триста користувачів. Багато з них не намагалися зберегти анонімність – і з їхніх акаунтів, відео й голосових повідомлень видно, що це юні люди. У спілкуванні — чимало про наркотики й алкоголь. Але не лише: адміністратори каналу налаштовують аудиторію проти правоохоронних органів і ТЦК, а також займаються вербуванням.

Головний адміністратор чату, якого ми називатимемо “Фантомом”, і його помічник – адміністратор, якого ми назвемо “Привидом”, пропонують у чаті різні види заробітків. Гроші й наркотики вони обіцяють за контакти поліцейських, підпали автівок і квартир, побиття та рекламу наркошопу.

Фантом навіть шукав спортсменів, яким обіцяв платити по 200 тисяч гривень на місяць. Але з однією умовою: для “працевлаштування” треба було побити працівника ТЦК або ж спалити автівку військовослужбовця. Фантом каже, що шукає тисячу таких “працівників”.

Досліджуючи наркочат, ми не раз натрапляли на повідомлення-замовлення. Пізніше в місцевих новинних пабліках з’являлися фото й відео таких злочинів. Адміністратори наркочату залишали коментарі під замовленнями, ставили реакції та репостили їх у свій чат.

Нам вдалося встановити, що лише у Рівному цей наркошоп може бути причетний щонайменше до чотирьох злочинів.

Проаналізувавши листування, ідентифікувавши багатьох учасників та адміністраторів, ми дійшли висновку, що в чаті є коло найактивніших користувачів, які вже давно знайомі між собою і знають справжні імена один одного. До цього кола входять принаймні п’ятеро адміністраторів та близько десятка постійних співрозмовників. Це люди з різних регіонів України. Дехто з них у своїх соцмережах хизується мішками грошей та дорогими авто. Хтось демонструє зброю, рекламує наркошоп, скуповує картки різних банків і розповідає про швидкий кар’єрний ріст – від кур’єра до, наприклад, куратора кур’єрів.

У чаті й на каналі наркошопу ми також виявили кілька відеозаписів, на яких людей жорстоко б’ють. Підлітків та дорослих били ногами й палицею, одному юнаку погрожували пістолетом. Після побиття декого ставили на коліна, зв’язували та змушували за щось вибачатися перед Фантомом. Сам Фантом розповідав, що так карають тих, хто “вирішив, що можна не відповідати за свої вчинки”. За одне таке побиття він обіцяє тисячу доларів.

Втім, таке покарання може бути лише початком. У травні Фантом пропонував учасникам чату підпалити двері квартири одного з уже побитих хлопців, опублікувавши адресу й контакти його сім’ї.

Чому в наркошопах зручно вербувати

“Коли ми говоримо про певний канал забороненого контенту або поширення забороненої до обігу речовини, люди там уже перейшли зону закону. Вони вже готові до тяжчих завдань, до певних пропозицій, які з ними ворог може висловлювати відвертіше. Така особа перебуває в залежності від наркотичного засобу й вона буде більш схильна до того, щоб під будь-яким приводом заробити кошти”, – каже Євгеній Панченко, виконувач обовʼязків першого заступника керівника бюро Інтерполу в Україні.

Панченко вважає, що блокування Telegram лише змінить канали комунікації, але проблеми не вирішить. “В Україні популярними залишаються Viber, WhatsApp, Signal та інші месенджери. Прогнозувати, куди саме перейде комунікація російських спецслужб, дуже складно”, – каже він і додає, що ще одним активним каналом вербування є чати в онлайн-іграх.

Докази російського сліду

Ми розшукали інформацію не лише про актуальні канал і чат цього наркошопу – а й про ті, які діяли раніше, але були заблоковані адміністрацією Telegram. Також нам вдалося знайти вебсліди адміністраторів наркошопу за останні півтора року. Завдяки цьому ми зрозуміли, що від початку діяльності мережі інтереси організаторів охоплювали всю Україну.

Активною вербувальницею наркошопу від початку його діяльності була нинішня адміністраторка чату, яку ми назвемо “Фокс”. Влітку 2024-го вона публікувала численні оголошення у відкритих спільнотах Києва, Полтави, Дніпра та в загальноукраїнських чатах. Ці чати об’єднують людей, які шукають роботу, знайомства, оренду тощо. У деяких із них десятки тисяч підписників.

У серпні 2024 року Фокс почала відкрито вербувати чоловіків для виконання завдань проти ТЦК. Вона поширювала оголошення про нову послугу наркошопу – перевезення за кордон тих, хто, за її словами, “втомився терпіти ставлення держави”. У цих повідомленнях Фокс писала, що оплатою за перевезення може стати виконання певної “простої” роботи, “пов’язаної зі зменшенням агресивного впливу ТЦК”.

З одного боку, адміністратори наркошопу підбурюють до насильства проти правоохоронців та ТЦК. З іншого ж, вони ніколи прямо не говорять, що підтримують Росію чи діють в її інтересах. Така поведінка, вочевидь, дозволяє їм збирати найрізноманітнішу аудиторію.

“Це, до речі, показує, що, найімовірніше, цей чат фінансується або російськими спецслужбами, або якимись проросійськими ініціативами з того боку, – коментує Сергій Михайлик, кризовий психолог благодійного фонду “Голоси дітей”. – Тому що досить обережно перенаправляється агресія. З підлітками не конфліктують прямо, не кажуть: “Ні, русню не можна палити”. Їх переконують: “Треба зі своїми поганими людьми розібратися, а тоді вже з усіма іншими”.

Нам вдалося знайти докази в цій історії російського сліду. Ми з’ясували, що поза чатом принаймні троє його адміністраторів створюють і просувають Telegram-канали, які позиціонують себе як “опозиційні сили України”.

Виглядає так, що ці канали працюють як звичайні розповсюджувачі вигідних Росії наративів: розповідають не лише про корумпованість органів влади, а й про утиски демократії. Усе це доповнюють придуманими історіями про боротьбу вигаданих активістів із владою, віршами Шевченка та українськими піснями.

На одному з відеороликів, які поширювали такі канали, був заклик до боротьби проти ТЦК з QR-кодом на сторінку Фокс у телеграмі.

У квітні 2024 року ці канали намагалися розкручувати в різних чатах, а для одного з них, із російською назвою “Протівостояніє”, спробували замовити рекламу у відомому українському телеграм-каналі. Угода не відбулася: виявилося, що акаунт, із якого надійшов запит на рекламу, зареєстрований на російський номер.

Чому підлітки стали фактором ризику

“Зараз в Україні фактично не залишилося ідеологічних виконавців російських злочинів, тому співробітники російських ФСБ та ГРУ перейшли до нової тактики, яка полягає в фінансовій мотивації. За виконання своїх завдань вони пропонують гроші, – наголошує речник СБУ Артем Дехтяренко. – СБУ вже встановила безліч таких кадрових співробітників ФСБ. Щодо них зібрано доказову базу, їм вже повідомлено про підозру”.

За словами речника СБУ, загалом із весни 2024-го правоохоронці затримали понад 700 осіб, які виконували завдання РФ з підпалів, підривів, терактів та диверсій. Більше половини затриманих — безробітні. Чверть виконавців — підлітки.

“Якщо ми говоримо про умовний портрет людини, яка може виконувати ворожі завдання – тут не мають значення вік і стать. Серед затриманих з нами агентів наймолодшому було 11 років. Хлопчина вчинив підпал. Найстаршому затриманому було 66. Географія також максимально широка, тому що для російських спецслужб важливо знайти будь-кого, хто погодиться на виконання їхніх завдань”, – додає Дехтяренко.

Кризовий психолог Сергій Михайлик розповідає, що є кілька груп ризику, які можуть погодитися на пропозиції зібрати вибуховий пристрій чи принести його до відділка поліції або ТЦК. Серед них – підлітки та люди з залежностями.

“Підлітки – загалом фактор ризику, – пояснює Михайлик. – Вони фінансово незахищені, а якщо ще й алко- чи наркозалежні, то таких людей легше підштовхнути до якоїсь діяльності”.

Дії двох рівненських юнаків кваліфікували за частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України — вчинення терористичного акту за попередньою змовою групою осіб. Суспільному правоохоронці повідомили, що хлопці співпрацюють зі слідством.

Відповідно до санкції статті, їм загрожує позбавлення волі на термін від 7 до 12 років з конфіскацією майна.