5 основних відмінностей нового законопроєкту про НАБУ та САП від чинного закону

У четвер, 31 липня, український парламент розглядатиме президентський законопроєкт, покликаний відновити незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП. Нагадаємо, що Верховна Рада 22 липня проголосувала, а президент негайно підписав перший закон, який суттєво обмежує можливості цих органів у боротьбі з корупцією. Це викликало протести в Україні, а також подив та стурбованість з боку наших західних партнерів. Євросоюз навіть попередив Україну, що зупинить фінансування, якщо Рада не проголосує за новий закон про НАБУ та САП. Офіс президента запропонував оновлений законопроєкт, який має відновити самостійність цих органів. Журналіст Коротко про з'ясував, у чому відмінності між двома законами.

Генпрокурор втрачає право впливу

Головна відмінність полягає в тому, що в ухваленому 22 липня законі №12414 Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), а також Бюро економічної безпеки (БЕБ) підпорядковуються Генеральному прокурору. Таким чином, керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ Генпрокуратури. А це означає, що заведені цими відомствами справи проти корупціонерів можна в будь-який момент забрати в них і передати до Генпрокуратури, де є загроза затягування цих справ, а можливо, і їх розвалу.

У новому ж президентському законі №13533 передбачається скасування підпорядкування Генпрокурору, але він містить запобіжники від російського впливу. Нагадаємо, деякий час тому Служба безпеки України та Офіс генпрокурора провели масштабну спецоперацію з «нейтралізації російського впливу» на Національне антикорупційне бюро України. Правоохоронці зафіксували факти неофіційного впливу російських спецслужб на детективів НАБУ. Зокрема, один із детективів передавав ворогу секретні дані через оточення колишнього президента Віктора Януковича. Іншого детектива звинуватили у веденні незаконного бізнесу в Росії, його затримали.

Поліграф для антикорупційних детективів

У прикінцевих положеннях міститься вимога проводити поліграф для працівників НАБУ, САП, БЕБ. Ці органи мають допуск до державної таємниці, і тому Служба безпеки України отримує право перевіряти їх.

Це є прийнятою практикою в усьому демократичному суспільстві, і в Україні також проводитиметься задля того, щоб запобігти появі російських "кротів" у цих органах. Зараз ці вимоги з'явилися в новому законі, щоб встановити баланс довіри та ефективності щодо цих антикорупційних відомств.

Генпрокурор не має права самостійно закривати корупційні справи топчиновників

Конкретними відмінностями нового президентського законопроєкту від старого є:

• Корупційні справи тепер вестимуться тільки НАБУ. Це означає, що іншим органам досудового розслідування забороняється здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ. Право на це матиме лише керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) або Генеральний прокурор.
• Втрата права Офісу Генерального прокурора (ОГП) втручатися в діяльність НАБУ. Генеральний прокурор вже не зможе наказувати керівникові та детективам НАБУ надавати йому матеріали досудового розслідування. А детективи НАБУ зобов'язані виконувати доручення та вказівки виключно прокурорів САП.
• Незалежність дій САП. Керівник Спеціалізованої прокуратури (САП) може сам керувати її діяльністю без контролю з боку Генпрокуратури. А Генеральний прокурор та інші його заступники не зможуть давати вказівки прокурорам САП. Адміністративні накази щодо організації діяльності САП видаватимуться лише за дозволом керівника САП.
• Самостійність слідства антикорупційних відомств. Це означає, що керівник САП знову може самостійно вирішувати питання продовження строку досудового розслідування для топчиновників. Також відновлюється можливість проводити обшуки в корупційних провадженнях без ухвали слідчого судді в невідкладних випадках.
• Забороняється закриття корупційних справ. У новому законі Генеральний прокурор вже не може закрити справу щодо топпосадовця в обхід прокурорів чи керівництва САП.

Але деяка загроза для роботи НАБУ та САП залишається

Загалом, проєкт закону №13533 дійсно є компромісом у питанні збереження незалежності антикорупційної інфраструктури. Він повністю скасовує ключові процесуальні обмеження, запроваджені щодо САП. Хоча в документі все ще залишається реальний ризик втрати інституційної автономії НАБУ і САП.

Так, наприклад, новий законопроєкт не усуває можливість призначати прокурорів Генпрокуратури та обласних прокуратур без проведення конкурсу. Крім того, згадана в законопроєкті перевірка працівників НАБУ на поліграфі з боку СБУ містить загрозу втрати автономії НАБУ та САП через перевірки та поліграфи, кадрові гарантії залишаються неврегульованими. А значна частина прикінцевих положень законопроєкту має декларативний характер, зокрема щодо посилення роботи з екстрадиції та повернення активів.

Це цікаво

Окрім президентського законопроєкту, у Верховній Раді народні депутати зареєстрували ще чотири своїх законопроєкти щодо незалежності НАБУ та САП після того, як президент Володимир Зеленський представив свій.