«АНО “Євразія”»: як Росія посилює свій вплив в сусідніх країнах та ЄС за допомогою «громадської організації»

Росія в Європі та Азії намагається просувати свій наратив, зокрема антиукраїнську риторику, та посилювати свій вплив не лише за допомогою дипломатичних установ чи пропаганди. Використовує вона і некомерційні організації. Одним з таких інструментів Кремля є «Автономна некомерційна організація “Євразія”». Її ініціативи, тези та партнерства вказують на те, що це проєкт, створений за вказівкою Кремля. Головною цільовою аудиторією її проєктів є молодь і діти, а також освітній сектор країн Європи та Центральної Азії. Ініціативи «АНО “Євразія» порушують не лише українське законодавство, залучаючи до них дітей із тимчасово окупованих територій України, а й міжнародне право, являючи собою інструмент обходу санкцій задля візитів до Росії. У цьому матеріалі «Детектор медіа» розповідає про організаційну та фінансову структуру «АНО “Євразія”», її проєкти, їхню політичну й ідеологічну складову.

Персоналії організації

Автономна некомерційна організація сприяння розвитку міжнародної співпраці «Євразія» (або ж «АНО “Євразія”», як вона фігурує в офіційних документах і називає себе на своїх інформаційних майданчиках) заснована Неллі Парутенко. Її метою є просування російських інтересів передусім серед країн колишнього СРСР, а водночас — усієї Європи та Центральної Азії.

Організація поширює російську пропаганду, зокрема серед дітей у молодіжних таборах, які вона організовує. «Євразія» також слугує каналом для надання фінансування від російського банку й Ілана Шора громадянам і інфраструктурним проєктам у Гагаузії. Тому вона є інструментом повалення конституційного ладу та загрозою суверенітету Молдови, про що повідомляли молдовські органи внутрішньої безпеки.

За інформацією німецької організації OpenSanctions, Неллі Олексіївна Парутенко є бухгалтеркою Ілана Шора. Жінка має молдовське громадянство, однак утекла до Москви 2022 року після початку розслідувань фінансових махінацій політичної партії Шора, де вона теж була бухгалтеркою. За інформацією порталу Anticoruptie.md, згідно з її декларацією про доходи за 2022 рік як муніципального радника, Парутенко вказала зарплату в 35 500 леїв, 2 500 євро, отриманих на день народження, і 51 735 леїв у вигляді пенсії. У ній вона також указала дві квартири, а також 50% у компанії ТОВ Trade Winds.

Молдовські прокурори розкрили, що представникам партій, пов’язаних з Іланом Шором, спочатку були створені банківські рахунки в підсанкційному російському «Промсвязьбанку». Пізніше для їхньої роботи в інтересах партій і для підкупу виборців на президентських виборах 2024 року, через додаток «ПСБ» на їхні рахунки переказували гроші в російських рублях, які потім конвертували в іноземну валюту.

Шор, на якого працює Парутенко, також є членом наглядової ради організації, який фінансує її проєкти, — разом із Маргаритою Симоньян, Тіграном Кеосяном і спікером Держдуми В’ячеславом Володіним. Нагадаємо, що Шор є молдовським бізнесменом і політиком. Після результату 8,3% голосів на парламентських виборах 2019 року того ж року втік до Росії через обвинувачення у причетності до виведення з банківських ресурсів Молдови близько мільярда доларів. Пізніше йому заочно винесли вирок 15 років ув’язнення. Одружений із російською співачкою Жасмін.

Утім, обличчям «АНО “Євразія”» є не Парутенко, і не Шор, а депутатка російської Держдуми Альона Аршинова — колишня жителька Тирасполя у Придністров’ї, депутатка Держдуми від «Єдиної Росії», з 2020 року — керівниця центрального штабу «Молодої гвардії “Єдиної Росії”». Ще одним обличчям організації є проросійський блогер Мікаел (Міка) Бадалян. Він підтримував протести проти чинного прем’єра Вірменії Нікола Пашиняна та просуває проросійську риторику у Вірменії, зокрема через реалізацію проєктів «АНО “Євразія”» у цій країні.

За свою підтримку російської агресії проти України та голосування за визнання Росією «незалежності» окупованих нею території Донецької та Луганської областей України, Аршинова перебуває під санкціями ЄС, Канади, США, Великої Британії, Швейцарії, Австралії, Японії, України та Нової Зеландії. Сама «Євразія» теж перебуває під санкціями всіх цих країн разом із Францією та Монако, окрім України, хоч організація і згадується у базі санкцій від ГУР.

Фінансування «Євразії»

Відкритої інформації про спонсорів чи державні субсидії «АНО “Евразія”» немає. Організація лише анонсує власні грантові програми та премії: зокрема, у 2025 році створено призовий фонд у 25 млн рублів для премії за «внесок у культуру», а на офіційному сайті заявлено грантові конкурси з підтримкою до мільйона рублів для фізичних осіб і до 3 млн рублів для організацій. Проте не вказано, звідки надходять ці кошти.

У відкритих реєстрах російських державних закупівель «Євразія» не фігурує ні як замовник, ні як постачальник. За інформацією російської аналітичної системи лСПАРК-Interfax», компанія не брала участі в державних тендерах і не має виконаних держконтрактів. АНО «Євразія» зареєстровано у квітні 2024 року, тому звітна документація за 2023 рік відсутня. Офіційних річних звітів чи аудиторських висновків у відкритих джерелах не знайдено. Організація не мала заборгованостей перед бюджетом на травень 2025 року та не фігурує у судових справах. У мережі також немає інформації про контракти «Євразії» з державними фондами чи іншими юридичними особами (окрім згаданих грантів і конкурсів).

Натомість міжнародні санкційні органи повідомляють, що організація є платформою для фінансування проросійських сил і проєктів Ілана Шора у Молдові та інших країнах.

Проєкти «АНО “Євразія”»

Організація реалізовує низку проєктів культурного й освітнього спрямування, орієнтованих на молодь. У більшості з них вона залучає людей, що проживають на тимчасово окупованих територіях України.

Проєкт «Пізнай Росію» проводиться для молоді з-за кордону з метою «ознайомлення з культурою та історією Росії та зміцнення іміджу країни». Учасники, віком 18—35 років, беруть участь у щомісячних п’ятиденних освітньо-культурних турах у Москві й інших регіонах. Програма містить інтерактивні лекції, екскурсії головними пам’ятками Москви та таких інституцій як «Сколково», майстер-класи та спілкування з представниками молодіжних організацій. Участь безплатна — організація фінансує проживання, харчування, трансфер. У «Євразії» також пишуть, що програма відкрита для участі молоді з усіх країн ЄС, тобто орієнтована вона на виховання нового покоління європейської молоді, яке буде прагнути відновлення зв’язків своїх країн із Росією у майбутньому.

Організація також утілює грантову програму «Євразія — континент можливостей», яка спрямована на підтримку «соціально значущих ініціатив молоді та ГО з Росії та країн СНД». Переможці отримують гранти до 1 млн російських руб. (для фізосіб) і до 3 млн руб. (для ГО). Основні напрями підтримки: культура й мистецтво, історична пам’ять, спорт і здоровий спосіб життя, екологія, «духовно-моральне виховання» тощо. За інформацією організаторів, за попередні конкурси вже профінансовано понад 250 проєктів. Знайти повний перелік проєктів, які були профінансовані у рамках цієї програми, неможливо. Єдина інформація такого типу, яка є доступною — це розмитий перелік програм, профінансованих за напрямом Fast Track, а саме — «реконструкція пам’ятників воїнам Великої Вітчизняної війни, організація екскурсійного туру в шахти, де у роки війни йшли бої, посадка “Вічнозеленої алеї поетів”».

Також із повідомлення, в якому розміщений цей список, можна зробити висновок, що проєктні заявки створюють під час візитів молоді з інших країн до Росії — у цьому випадку йдеться про приїзд групи молдовських дітей до Сочі.

Надає фінансову підтримку для ініціатив «Євразія» і через свою однойменну міжнародну премію «за внесок у розвиток суспільно-культурного, економічного й освітнього співробітництва на євразійському просторі». Призовий фонд премії складає 25 мільйонів російських рублів, а церемонія нагородження запланована на жовтень цього року.

«Євразія» також організовує «інтерактивну програму» «Територія дитинства» для школярів віком 14—16 років із країн СНД, що поєднує «конкурс дитячих ініціатив із безплатним відпочинком на Чорноморському узбережжі». У 2024 році проєкт стартував проведенням «Євразійської канікул-школи» у таборах «Орлёнок», «Смена», «Наставник» і «Морська зірка». Переможці конкурсу отримували путівку на 21-денне перебування в такому таборі, з заняттями з лідерства, творчими майстер-класами, спортом і культурними заходами. Мета — «заохочення творчого розвитку дітей, збереження спільної культурної пам’яті та виховання патріотизму». Проєкт передбачає повністю безплатний відпочинок (проживання, харчування, трансфер спонсорує організація). У проєктах організації також є табір «Артек» на анексованому Кримському півострові.

Організація також упроваджує програму «Посол Євразії» для формування когорти «молодіжних послів» у кожній країні Євразії, які б пропагували російські наративи у себе вдома та у соцмережах. Учасники-просвітяни (представники різних сфер) діють як промоутери проєктів організації: створюють власні ініціативи, беруть участь у заходах і контент-кампаніях. Декларована мета — «посилення міждержавної інтеграції та збереження культурної ідентичності шляхом народної дипломатії». Ініціатива наслідує за своїм характером та формою проєкт ЄС Young European Ambassadors («Молоді європейські амбасадори»). Це теж може бути навмисною тактикою — не раз росіяни створювали проєкти, схожі на вже наявні західні, щоб зменшити їхній вплив.

Схожою є ситуація і з програмою з розвитку «лідерських і громадянських компетенцій» серед молоді СНД «Лідери Євразії». Це форум, перший із яких відбувся у травні 2024 року та налічував близько 50 учасників, а другий — у червні того ж року і тоді він зібрав понад 150 молодих людей із дев’яти країн СНД (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Молдова, Росія). Програма складалася з тренінгів, групової роботи за напрямками (освіта, волонтерство, медіа, креатив, соціальне підприємництво), лекцій від експертів (проєктний менеджмент, digital-маркетинг) і культурних заходів. У фіналі провели конкурс молодіжних проєктів, найкращі отримали фінансування для реалізації. У рамках цього проєкту «Євразія» співпрацює з московськими вишами.

Працює організація і над створенням нового покоління російських пропагандистів через свою медіашколу, яку запустили у 2024 році. У її рамках зірки російського агітпропу проводять курси з SMM та журналістики, а також освітні тури з відвідуванням студій в Останкіно, редакцій телеканалів НТВ та Russia Today. Як повідомляють на сайті «Євразії», проєкт уже встиг охопити більш ніж тисячу медійників із різних країн світу. Найкращі студенти отримують гранти на власні медійні проєкти та відвідують редакції головних пропагандистських медіа Росії.

Займається організація й ініціативою для вчителів шкіл і керівників гуртків країн Центральної Азії і Європи у рамках «Євразійського педагогічного простору “Педрада”». Задекларована місія — «створити відкриту спільноту педагогів для обміну практиками, збереження спільних традицій і покращення освіти в регіоні». У рамках ініціативи проводять онлайн-курси з педагогіки та психології, після яких успішні учасники проходять практику в літніх таборах дітей, робочі групи вчителів, які розробляють спільні акції та уроки для учнів, а також форум «Євразійська перерва». У такий спосіб Росія намагається посилити пропаганду через освіту.

Проєкт «Класна дружба» — це «шкільний конкурс дружби між класами» з різних країн СНД. З листопада 2024 до травня 2025 року команди брали участь у креативних змаганнях, беруть участь у тематичних заходах і набирають бали. Переможці (клас із найвищим рейтингом) отримають у подарунок екскурсійну поїздку всім класом до однієї з країн Євразії.

Проводить «Євразія» і «міжнародну інтелектуальну гру з російської» для учнів 9—17 років з-за кордону. У грі порушують теми російської мови, літератури та культурної спадщини Росії. Головна нагорода — путівки переможцям до російського літнього табору. Задекларовані цілі — «популяризація російської мови серед молоді інших країн».

«Євразія» також реалізовує мережевий навчальний проєкт із бізнес-адміністрування, розрахований на молодь старших курсів і випускників університетів із Росії, Білорусі, Казахстану, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану, Молдови й інших країн регіону. Програма охоплює «ключові аспекти бізнесу з урахуванням культурних особливостей Євразії — студенти працюють над власними проєктами для різних національних ринків». У рамках цієї ініціативи організація співпрацює з МДІМВ (МГИМО), а найкращі учасники отримують фінансову підтримку на реалізацію своїх проєктів від організації.

У рамках програми стажувань від організації реалізовується практико-орієнтований курс для студентів і молодих спеціалістів із СНД. Запущено ініціативу 2024 року, завдяки їй більш ніж 300 людей пройшли 15-денне стажування у великих російських компаніях. Програма включає роботу над реальними проєктами в ключових департаментах (маркетинг, аналітика, ІТ, PR тощо). Кожна група налічує 30 стажерів, які отримують стипендію до 30 тис. російських рублів (усі витрати на проїзд, проживання покривають організатори). Точні назви компаній, у яких учасники проходять стажування, «Євразія» не розкриває.

Не полишила організація і сферу охорони здоров’я, керуючи проєктом «Здорова Євразія». Декларують її як «професійну асоціацію медиків країн Євразії». Мета — «обмін досвідом між лікарями, підвищення кваліфікації та популяризація здорового способу життя». Одним із форматів усередині ініціативи є однойменний форум. Коли його проводили цьогоріч, на нього з’їхалося близько 150 лікарів із країн вибірки організації. Учасники обговорювали «нові методи лікування, міждержавну співпрацю та напрацювали “Євразійську збірку законів здоров’я”» — збірку рекомендацій для населення.

У рамках «Євразії» також діє окремий рух «Перемога 9/45», який цьогоріч проявив себе у Європі під час організації заходів із нагоди Дня перемоги. Саме під егідою цього проєкту пройшли покладання квітів до могил радянських солдатів, концерти радянських пісень доби Другої світової війни та навіть заходи за участі дітей не лише у країнах СНД, а й у Франції, Німеччині, Сербії та низці інших країн Європи. Рух також проводив два «патріотичних конкурси» для молоді — конкурс науково-дослідницьких робіт для школярів «Не можна забувати» і конкурс шкільних музеїв та експозицій «Без минулого нема майбутнього».

Ці проєкти віддзеркалюють політику держави щодо низки питань. У такий спосіб Росія хоче відвернути увагу від своїх злочинів за допомогою грошей і «дружби народів», ігноруючи й свою ксенофобію щодо них, і міжнародні санкції.

Втручання у політику Молдови

«Євразія» вдається не лише до «м’якої сили», а й до «жорсткої сили» через своє втручання у політику Молдови з метою зміни її євроінтеграційного курсу на проросійський. Зокрема, створення організації пов’язують із локальною політичною ситуацією в Гагаузії — автономному регіоні Молдови, що, до прикладу, на референдумі щодо вступу Молдови до ЄС у 2024 році проголосував більш євроскептично за Придністров’я.

У 2023 році одна з представниць команди Ілана Шора Євгенія Гуцул стала лідеркою (башканом) Гагаузької автономії Молдови. Під час виборів на цю посаду в агітації їй допомагали російські підсанкційні «зірки» Пилип Кіркоров, Микола Басков і Стас Михайлов. Від початку роботи башканом вона поширювала тези російської пропаганди та чинила спротив європейському курсу президентки Молдови Маї Санду вкупі з реалізацією профінансованих Шором інфраструктурних проєктів і численних поїздок до Росії задля посилення співпраці з Путіним.

«Детектор медіа» раніше писав про те, як російська пропаганда допомагає Гуцул — і відтоді її роль у кар’єрі Гуцул тільки підсилилася. Кульмінацією напруги між Кишиневом та Комратом, столицею Гагаузії, стала підозра Гуцул у змові з кримінальними угрупованнями Молдови, за якою її позбавили волі, помістивши під домашній арешт. Відтоді вона стала першим номером виборчого списку ребрендованого політичного блоку «Победа», який створив «Шор» не без сприяння Росії та який через це не допустила до реєстрації на майбутніх парламентських виборах у країні Центральна виборча комісія Молдови.

Як пише «ВотТак», спочатку ця організація була потрібна для того, щоб де-факто підкуповувати пенсіонерів і бюджетників із Гагаузії, Орхея і Тараклії. Це три регіони Молдови, де вплив партійних проєктів Шора традиційно високий. «Разом із фондом “Євразія” і російським “Промсвязьбанком” досягнуто домовленостей про переказ коштів на картки й рахунки “ПСБ”, — пише, нічого не приховуючи, депутатка молдавського парламенту Марина Таубер. — Це спрощує завдання. Санду перекрила нам усі канали для допомоги. Блокували рахунки, ганялися за волонтерами, які розносили гроші пенсіонерам по домівках. Але ми знайшли вихід завдяки нашим колегам і співчутливцям». «Євразія» в цій схемі виконувала на той момент технічну функцію — вона збирала інформацію про адресатів, пропонуючи заповнити спеціальну форму. Згідно зі схемою, пенсіонери й інші категорії нужденних (наприклад, багатодітні сім’ї) з цих регіонів Молдови щомісяця повинні були отримувати 2000 молдавських леїв (близько 100 євро).

Втручається у молдовську політику організація не лише через підкуп виборців, а й через свої повідомлення щодо ситуації в країні, які тиражують пропагандистські російськомовні телеграм-канали у регіоні. З огляду на це організацію намагаються визнати екстремістською у Молдові. Альона Аршинова неодноразово робила публічні випади у бік президентки Санду. Наприклад, ось її слова за 25 липня щодо зближення Молдови з Заходом:

«Молдовська влада відправила своїх військових на навчання НАТО. Це все відбувається паралельно з накачуванням Молдови західною зброєю під приводом посилення самооборони. Тільки, судячи з усього, обороняти молдовським військовим доведеться не Молдову, а завдяки Санду і партії PAS інтереси транснаціональних компаній, тепер уже власників Молдови. Мая Санду вганяє народ Молдови у петлю війни задля виконання наказів із Брюсселя. А Маю Санду можна схарактеризувати як феномен, який заради цього жертвує своєю Батьківщиною, не мигнувши й оком. Зрада у таких лідерів — сенс життя й існування, тому Молдова відмовляється від своєї мови, своєї історії, своєї економіки та втягується у воєнну машину Заходу».

Аршинова не лише поширює теорію змови про те, що Молдова нібито не провадить зараз власну політику, а ще й вдається до маніпуляції, що зближення з Європою означатиме для країни агресію та занепад. На додачу до цього, бачимо ще й повторне використання концепції «молдовської мови», яка є політизованою. Також політикиня звинувачувала Україну у підготовці нападу на Придністров’я.

Це — лише приклади тез неформальної лідерки «Євразії», спрямованих на дестабілізацію молдовської політики. У своїх інших висловлюваннях на цю тему депутатка Держдуми звинувачувала Санду в «глорифікації фашизму» через встановлення меморіалу румунським солдатам на території Молдови, говорячи про те, що Євросоюз «ніби сумує за часами хрестових походів, за часами Освенциму й Дахау і хоче проливати кров інших людей». За її словами, європейська «псевдодемократія побудована на крові та насиллі». Аршинова називала президентку Молдови «злочинницею» у відповідь на відмову ЦВК країни реєструвати шорівський блок «Победа» на парламентських виборах. Підтримує вона і свою колежанку Гуцул у боротьбі з молдовським правосуддям, говорячи, що у Молдові нібито панує «репресивна модель, де інакодумство стає приводом для кримінальних справ».

Не мовчить і сам Шор, виступаючи від «Євразії» на Петербурзькому міжнародному економічному форумі цьогоріч, одному з головних кремлівських заходів. Він казав, що «після розпаду Радянського Союзу пострадянські республіки втратили стійку точку опори. Захід обіцяв цим країнам процвітання і незалежність, але багато з них опинилися під сильним впливом Вашингтона і Брюсселя, що призвело до втрати власного суверенітету». В інтерв’ю пропагандистському федеральному каналу «Росія 24», Шор говорив, що «Санду піде, а нам треба країну підіймати», й указував, що Росія «готова допомогти» у цьому, зокрема через «АНО “Євразія”».

Висновки

Формально організація працює у сфері «народної дипломатії», проте її заходи мають ідеологічне підґрунтя. Частина програм просуває консервативну ідеологію, орієнтовану на поняття «традиційних цінностей». Учасникам передається протиставлення: «здорові євразійські традиції» проти «морального розпаду Заходу». Це дозволяє легітимізувати антидемократичні практики, підміняти критичне мислення лояльністю до російської культури як частини агресії. Діяльність організації створює видимість доброзичливої присутності, водночас поступово зміщуючи культурні й політичні орієнтири місцевого населення в бік «русского міра». Наприклад, у Киргизстані під егідою «Євразії» відкривають парки й меморіальні комплекси, що просувають спільну «цивілізаційну спадщину» з Росією.

Організація має політичну афіліацію. У заходах «АНО “Євразія”» регулярно беруть участь депутати Державної думи Росії, представники Ради Федерації, прокремлівські політичні експерти. Учасники форумів обговорюють не лише культуру чи освіту, а й геополітичні теми, зокрема інтеграцію до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), підтримку ОДКБ або «євразійської ідентичності», що співзвучна офіційній зовнішньополітичній лінії Кремля. З огляду на це програми «Євразії» можна розглядати і як механізм кадрової підготовки для проросійських мереж впливу.

Джерела фінансування «АНО “Євразія”» залишаються непрозорими. Заявлена підтримка «меценатів» і приватного бізнесу може приховувати фінансування з боку державних або пов’язаних із державою структур. Участь у проєктах дозволяє організації збирати соціологічні, демографічні, організаційні дані, що в умовах авторитарного впливу може бути використано у шкоду національній безпеці країн-учасниць.

«АНО “Євразія”» — не просто гуманітарна організація, а інституційно оформлений інструмент зовнішньої політики Росії. Її проєкти, подані під виглядом культурних та освітніх ініціатив, на практиці поширюють ідеологію «русского міра», є безпосередньою загрозою національній безпеці України, спрямовані на зміну проєвропейського курсу низки країн регіону та формування проросійських лідерів громадської думки. Таким чином організація виконує головну місію — політичну та культурну експансію Росії.