"Іскандери" по навчальних центрах ЗСУ: чому це знову повторюється та хто відповість за загибель бійців

Росія завдала удару двома ракетами "Іскандер" по одному з навчальних підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України. Попри вжиті заходи безпеки, уникнути втрат серед особового складу не вдалося. Пізніше, український фахівець в галузі радіотехнологій Сергій "Флеш" Бескрестнов повідомив, що це Гончарівський навчальний полігон на Чернігівщині. Офіційно цю інформацію не підтверджували.

За інформацією Генштабу, станом на вечір 29 липня відомо про трьох загиблих та 18 поранених військовослужбовців. На місці події працюють екстрені служби, а пораненим оперативно надається необхідна медична допомога. Для з’ясування всіх обставин і причин втрат створено спеціальну комісію на чолі з начальником Військової служби правопорядку ЗСУ, а також призначено службове розслідування.

У Генштабі наголосили, що у разі виявлення фактів, які свідчать про те, що загибель чи травмування військовослужбовців сталися через дії або бездіяльність посадових осіб, винні будуть притягнуті до відповідальності. Командування ЗСУ та Сухопутних військ вживає додаткових заходів для забезпечення безпеки особового складу під час ракетних і повітряних атак російських військ на полігонах та навчальних центрах.

Російські удари по українських полігонах: трагічна тенденція

У цьому році це вже третя подібна трагедія. 20 травня 2025 рокуросійська армія завдала ракетного удару по стрільбищу в Сумській області, розташованому менш ніж за 50 км від лінії бойового зіткнення. Атака сталася під час занять на стрільбищі, внаслідок чого загинуло шестеро військовослужбовців, а понад десять отримали поранення.

1 березня 2025 року російські війська завдали ударукасетною ракетою "Іскандер-М" по навчальному полігону поблизу Дніпра, розташованому за 100 км від лінії фронту. Атака сталася під час шикування особового складу, що призвело до значних втрат. Напередодні поблизу полігону було зафіксовано російський розвідувальний безпілотник, який, ймовірно, здійснював розвідку.

Тоді командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий назвав подію трагедією та пообіцяв притягнути до відповідальності осіб, чия недбалість спричинила втрати. Він зокрема вказав на застарілі процедури організації навчального процесу, які наражають військовослужбовців на небезпеку.

В обох випадках були призначені службові розслідування, а командири частин відсторонені від обов'язків.

Удар по полігону на Чернігівщині: чому трагедії повторюються

Військовий експерт Олег Жданов зазначає, що однією з причин трагедії стало відсутність чіткого алгоритму дій, який би забезпечував належний рівень захисту особового складу на полігонах. Жданов підкреслює, що ключовим аспектом над недопущенням подібних випадків є створення надійної системи безпеки, яка б функціонувала без збоїв і враховувала всі можливі ризики.

Однак, на думку експерта, успіх будь-якої системи залежить від людини, яка її створює та впроваджує. Жданов звертає увагу на те, що за організацію навчальних центрів раніше відповідав головнокомандувач сухопутних військ, а саме Олександр Сирський, який наразі обіймає посаду головнокомандувача Збройних Сил України. Експерт зазначає, що проблема часто полягає в тому, що людина, яка створювала систему, може не бачити її недоліків.

"Коли ви щось зробили, а вам кажуть, що це не так, що треба переробити, ви не завжди можете зрозуміти, що саме пішло не так, адже ви самі будували цю систему", — пояснює Фокусу Жданов.

Експерт також звертає увагу на конкретні проблеми, які виникають через недоліки в системі безпеки.

"Чому розвідувальний дрон противника може годинами перебувати в повітряному просторі над полігоном, і чому його не збивають? Де засоби радіотехнічної розвідки, які мали б виявляти такі загрози? Чому особовий склад не був відведений у безпечне місце або не укритий, якщо загроза була очевидною? Ці питання мають бути адресовані керівництву навчальних центрів, адже саме вони відповідають за організацію та дисципліну", — зазначив експерт.

За його словами, також причиною трагедія могло стати те, що у деяких навчальних центрах спостерігається низький рівень дисципліни. Такий стан речей, на думку Жданова, є неприпустимим, адже від чіткості та злагодженості дій залежить життя військовослужбовців. Експерт переконаний, що проблема криється не лише в організації окремих центрів, а й у загальній системі управління, яка потребує докорінних змін.

На думку Сергія "Флеша" Бескрестнова, причиною жертв на полігоні стала особиста службова недбалість самих військових.

"Постраждали переважно тільки ті, хто знехтував заходами безпеки. Усі знали, що БПЛА коригувальник висить над об'єктом. Усі чули тривогу", — висловився військовий.

Удари по українських полігонах: як не допускати подібні випадки

На думку Жданова, без чітких змін Україна продовжуватиме стикатися з трагічними інцидентами, подібними до тих, що сталися в Чернігівщині чи на Дніпропетровщині раніше. Експерт підкреслює, що ці випадки свідчать про системні проблеми, які не вирішуються роками. Він закликає до негайних дій, адже без реформування системи підготовки та управління військами подібні ситуації повторюватимуться, наражаючи на небезпеку життя солдатів.

Експерт також звертає увагу на те, що сучасні виклики, такі як використання противником розвідувальних дронів, вимагають швидкої адаптації та впровадження нових технологій у систему оборони. Засоби радіотехнічної розвідки мають працювати безперебійно, а особовий склад — бути належним чином підготовленим до реагування на загрози. Жданов зазначає, що в умовах війни не можна покладатися на застарілі методи управління та організації, адже це призводить до втрати людських життів.

Раніше Фокус розібрав російський удар повійськовому полігону поблизу Шостки під час занять.Тоді експерти також надали поради, як зменшити наслідки атак росіян на українські військові полігони.

Також Фокус розповідає пропоточну ситуацію на Покровському напрямку та аналізує можливі подальші сценарії розвитку подій.