Нова ціна електроенергії: яке важливе рішення ухвалили в Україні і хто заплатить більше

Від 31 липня 2025 року в Україні набудуть чинності зміни до граничних цін (прайс-кепів) на електроенергію в години пікового навантаження. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про значне підвищення цінових обмежень для бізнесу у вечірні години — від 17:00 до 23:00 години. Чим саме продиктовані зміни та хто їх відчує?

Максимальна ціна на електроенергію зросла: хто відчує зміни

Згідно з постановою НКРЕКП про граничні ціни, тепер у період від 17:00 до 23:00 вони встановлені на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на рівні 15 000,00 грн/МВт*год (до цього були на рівні 9 000 грн/МВт*год), на балансуючому ринку — 16 000 грн/МВт*год (до цього - 10 000 грн/МВт*год).

У решту періодів доби максимальні ціни залишаються без змін.

Причини таких інновацій в НКРЕКП пояснили наступним чином: 

• необхідністю створення умов для комерційного імпорту електроенергії, особливо у вечірній пік, коли споживання зростає, а внутрішнє виробництво не покриває потреб;
• зниженням аварійного дефіциту в енергосистемі;
• залученням додаткових обсягів електроенергії з ЄС на конкурентних умовах.

Тож, підвищення прайс‑кепів на електроенергію ввечері означає, що обмежень на можливе зростання оптових цін стало менше, що може призвести до зростання витрат компаній на електричну енергію в пікові вечірні години, особливо для енергомістких галузей.

Важливо Від 3,5 грн за кіловат чи вище: аналітики назвали можливу нову вартість електроенергії

Як зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, підвищення прайс‑кепів не означає автоматичного зростання оптових цін. Наприклад, після попереднього підняття прайс‑кепів у 2024 році ступінь їхнього використання впав із 78% до 72% годин. У червні 2025 року ціна сягала “стелі” лише у 13% годин, у липні — у 16%.

“Сьогодні Україна не може обійтися без комерційного імпорту, що можливий тільки у разі, коли український ринок відображатиме баланс попиту й пропозиції через невикривлені цінові сигнали… Єдина ціль зміни граничних цін — покривати дефіцит електроенергії через імпорт”, — каже Омельченко.

Чи зростуть ціни на електроенергію та як впливатиме вартість світла на інфляцію

Володимир Омельченко нагадав, що у серпні в мережу повертаються з ремонтів атомні блоки (2,4 ГВт), а нові блоки вже вводяться (1 ГВт), тож таке підвищення прайс‑кепів не повинно спричинити цінового сплеску для компаній-споживачів.

Із ним погоджується і керівник програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. На його думку, таке підвищення максимальних цін було неминуче, як і спекуляції на тему про рівень цін та потенціал їхнього зростання. 

Важливо Вечірня електроенергія стає дорожчою: що це означає для українців і чи буде зростання цін

“Перегляд прайс-кепів передусім посилює надійність електропостачання в умовах дефіциту потужностей, і аж ніяк не означає сталого зростання ринкових цін. В умовах імпортної залежності, часто саме імпорт електроенергії буде визначальним чинником у формуванні цін. І очікувати суттєвого зниження цін в умовах дефіциту потужностей теж не слід”, — коментує ситуацію Андріан Прокіп.

Отже, експерт впевнений, що новий перегляд прайс-кепів посилює надійність електропостачання в умовах дефіциту потужностей, а також не означає сталого зростання ринкових цін на електричну енергію.

Тим часом енергоексперт Юрій Корольчук акцентує: піідвищення прайс‑кепів — це не просто регуляторний крок, а інструмент адаптації до економічної реальності. Для бізнесу ж це — сигнал до змін у стратегічному плануванні енергоспоживання.

“На жаль, ціни будуть зростати. Це поштовх до інфляції. Тобто не лише зростання цін, а саме інфляції в ширшому сенсі”, — сказав Юрій Корольчук. 

Він також зауважив, що підвищення прайс-кепів (уже вп’яте від 2022 року) — це спосіб показати Міжнародному валютному фонду, що ціни рухаються до ринкового рівня, тобто елемент виконання умов МВФ, їхніх рекомендацій.

“Ми залишаємо ціни для населення на нижчому рівні, адже поняття ”ринкова ціна” є дискусійним. А щоби не піднімати тарифи та уникнути неплатежів, було ухвалене рішення про збереження обмежень (прайс-кепів). Тобто встановлення прайс-кепів стало частиною складного, як я його називаю, "хитрого" плану: ціни для населення підвищуються, а кошти повертаються в економіку через подорожчання товарів і послуг. В результаті — більші податки, макроекономічний ефект”, — озвучив свої міркування енергоексперт.

На його думку, прайс-кепи — не просто регуляція, а певна форма додаткового навантаження на споживача. “Можливо, це не можна назвати податком у прямому розумінні, але суть є саме такою”, — каже він.

За словами Корольчука, прайс-кепи мали б бути елементом комплексної політики, але в реальності є додатковим тягарем. 

“Ми обмежені в можливості продавати електроенергію, бо встановлена гранична ціна — прайс-кеп. Якщо ми купуємо її за 12 тисяч гривень, а продавати не можемо дорожче через обмеження, — це проблема”, — сказав експерт.

На його думку, такий механізм мав би працювати в умовах, коли держава здатна компенсувати різницю. Але наразі це неможливо. 

“І навіть у мирний час, без війни, навряд чи. Чому? Бо дотації вимагають сильного, стабільного бюджету. А щоб мати бюджет, потрібна працююча економіка, яка генерує дохід, дозволяє перерозподіляти ресурси між секторами й утримувати баланс. Сьогодні ми не можемо дозволити собі субсидії ні для бізнесу, ні для громадян”, — резюмував експерт.