РФ вперше атакувала реактивними "Шахедами": аналітик пояснив, чому ППО буде важко їх перехопити

Після першого застосування реактивних дронів складно прогнозувати, чи стануть масовими такі атаки РФ, пояснив Коваленко на сторінці Facebook. На його думку, поява цього типу БПЛА пов'язані із застосуванням дронів-перехоплювачів, а про наслідки слід подумати вже зараз.

Оглядач озвучив можливу мету ЗС РФ, які застосували реактивні дрони. Ідеться, ймовірно, про випробування, під час яких мали перевірити, чи впораються з ними українські дрони-перехоплювачі. Крім того, їхня швидкість удвічі-тричі вища за швидкість мобільних вогневих груп, які не здатні їх наздогнати. На думку Коваленка, росіяни намагаються перевірити, як українські засоби ППО впорають з таким типом загроз. Ймовірно, такі дрони й далі будуть з'являтись під час повітряних атак і їх застосовуватимуть в комплексі з іншими засобами ураження.

"Не виключено, що реактивні дрони почнуть застосовувати частіше, намагаючись перевантажити нашу ППО і виснажити її, змушуючи частіше застосовувати зенітні керовані ракети при відбитті подібних нальотів", — ідеться у дописі.

Коваленко також перелічив низку недоліків реактивних дронів та підсумував, що вони навряд чи стануть Wunderwaffe, які змінять хід війни. Втім, на його думку, слід "розбиратися з цілями та погрозами краще вже зараз".

Реактивні дрони Shahed-238 — деталі

Оглядач нагадав, що вперше про Shahed-238 заговорили іранські військові у 2023 році. Під час презентації ішлося про те, що БПЛА здатні рухатись зі швидкістю близько 550 км/год. При цьому БПЛА мали три модифікації залежно від способу наведення ціль: за координатами, з електронно-оптичним наведенням, з радіолокаційним наведенням. Під час російсько-української війни до сьогодні не фіксувалось масових випадків застосування реактивних дронів, написав Коваленко. З його слів, був єдиний інцидент — січні 2024 року.

У дописі перелічуються проблеми Shahed-238:

• споживає більше палива, тому використовуватиметься на середніх та малих відстанях і не діставатиме в глибокий тил — летітиме "не на сотні кілометрів";
• реактивний двигун випромінює тепло, тому дрон легко виявити та збити;
• низька маневреність, оскільки для повороту, наприклад, на 90 градусів, Shahed-238 змушений знижуватись та зменшувати швидкість.

Повітряне командування поки не коментувало появу реактивних дронів та можливості протидії наявними засобами ППО.

Що відомо про нічний удар РФ 30 липня

Повітряні сили ЗСУ зранку 30 липня повідомили про нічний удар РФ та про кількість дронів й ракет, які застосували росіяни для атаки по Україні. Командування повідомило, що летіло 78 дронів різних моделей — "Шахедів" (ударні БПЛА) та "Гербер" (імітатори). Окремо наголошувалось, що помітили групу реактивних БПЛА, але модель не вказувалась. Напрямок руху цього типу дронів — у північних регіонах, ідеться у дописі Повітряних сил.

Тим часом саме напередодні, 29 липня, про можливу появу реактивних дронів попередив глава Мінцифри Михайло Федоров, написало "Дзеркало тижня". Посадовець заявив, що варто очікувати нових модифікацій БПЛА РФ, яка намагатиметься впоратись з зенітними дронами-перехоплювачами.

Зазначимо, Фокус писав про наслідки нічного удару РФ. Серед інших, постраждав Харків. Згідно з даними військової адміністрації, по регіону вдарили дрони-камікадзе, а також десять КАБів. Вибухало у двох районах обласного центру: до десяти осіб отримали поранення, є руйнування. Крім того, близько 12 год того ж дня стався приліт у селищі Василищевіпід Харковом. Посадовці поки не повідомили, який засіб ураження застосувала РФ, але внаслідок удару загорілось на 20 тис. кв. м.

Нагадуємо, 13 липня командир підрозділу розвідки ЗСУ Денис Ярославський попередив про появу реактивних дронів ЗС РФ.