США наразі програють у протистоянні з Китаєм — Politico

У протистоянні між Китаєм і США наразі перемагає Пекін. Шість місяців тому мало хто б дійшов такого висновку, але зараз він очевидний, пише колишній посол США при НАТО Іво Даалдер у статті для Politico.

Сьогодні ситуація змінилася тим, що з моменту вступу на посаду президента США Дональда Трампа його адміністрація зробила багато кроків, які грають на користь її супротивнику, послаблюючи здатність Вашингтона бути лідером у протистоянні з Китаєм. І незабаром, на думку Даалдера, може виникнути ситуація, коли ця тенденція стане незворотною.

Протягом десятиліть Пекін дотримувався настанови відомого реформатора Китаю Ден Сяопіна — “приховуй свою силу і чекай свого часу”. На жаль, більшість західних країн на чолі зі США проігнорували другу частину цієї настанови — що Пекін чекає свого часу, і замість цього зосередилися на Китаї як на величезному новому ринку для західних товарів, послуг і капіталу.

Кожен міг розбагатіти завдяки збагаченню Китаю, або принаймні так здавалося — і Ден та його наступники були цілком задоволені таким станом речей. Однак їхня мета полягала не в тому, щоб Китай просто розбагатів, а в тому, щоб здобути необхідну силу, аби конкурувати та перемогти єдину наддержаву, що залишилася у світі.

Тож до моменту приходу до влади Сі Цзіньпіна в 2013 році у Китаю вже не було потреби чекати свого часу і Пекін почав демонструвати силу.

За останнє десятиліття Китай збільшив свої військові витрати на 800% — це найбільше нарощування військової потужності в історії в мирний час. Зараз Пекін має більше військових кораблів, ніж США, він модернізує свій ядерний арсенал, прагнучи до кінця десятиліття досягти практичної рівності з Росією та США, а також демонструє військову силу в регіонах, які довгий час перебували під виключною "юрисдикцією" Штатів.

Однак, хоча військова сила і вплив Китаю вражають, найбільше занепокоєння викликають його економічні, наукові й технологічні досягнення.

70% країн світу зараз торгують з Китаєм більше, ніж із США, причому понад половини з них торгують із Китаєм удвічі більше. За словами самого Трампа, Америка може бути великим “універмагом”, але товари, які можна купити в американських магазинах і в магазинах по всьому світу — виробляються в Китаї.

Торгівля – не єдиний сектор, у якому Пекін займає панівне становище. Дотримуючись чіткої та послідовної стратегії, вперше окресленої Сі в 2015 році, сьогодні Китай є світовим лідером у галузі електромобілів та акумуляторів, робототехніки, квантових комунікацій, відновлюваних технологій тощо. Дійсно, згідно з одним дослідженням, якщо 20 років тому США випереджали Китай у 60 з 64 передових технологій, що мають ключове значення для оборони, енергетики, обчислювальної техніки, біотехнологій та інших секторів, то зараз Китай лідирує в 57 з цих технологій.

Така рішучість здобути перемогу особливо очевидна в одній галузі, яка останнім часом часто згадується в новинах: рідкісноземельні елементи, що мають вирішальне значення для оборони, електроніки та “зелених технологій”.

На цей момент Китай володіє майже 50% світових запасів рідкісноземельних елементів, контролює 70% родовищ рідкісноземельних елементів і забезпечує 90% світових потужностей з переробки таких матеріалів. Пекін також контролює понад 90% виробництва критично важливих магнітів і успішно використовував цю майже монопольну позицію, щоб змусити адміністрацію Трампа відступити від ескалації тарифної війни та контролю за експортом мікросхем.

Але навіть у тих сферах, де США зберігають лідерство, наприклад, у галузі штучного інтелекту та квантових обчислень, Китай наздоганяє Вашингтон. Зокрема, випуск DeepSeek шокував спільноту штучного інтелекту своєю швидкістю та досконалістю, оскільки китайський ШІ майже не поступався значно дорожчим моделям, розробленим американськими технологічними компаніями. А наступне покоління DeepSeek, як розповів представник Microsoft AI, може навіть перевершити найдосконаліші моделі від OpenAI та інших компаній.

Все це свідчить про те, що Китай не тільки наздоганяє, але й у багатьох аспектах перевершує США, зазначає автор статті.

Америка має багато переваг у цих перегонах — саме завдяки цьому їй вдалося зберегти лідерство, навіть коли Пекін розпочав реалізацію своєї довгострокової стратегії з метою випередити Вашингтон. Але протягом останніх шести місяців адміністрація Трампа почала систематично знищувати багато з цих переваг.

Наприклад, партнерські відносини: найбільшою перевагою США є те, в Америки є союзники, тоді як у Китаю — клієнти. Разом США та їхні союзники можуть перевершити інших у конкуренції, витратах, інноваціях, торгівлі, фінансах тощо. Але союзники Вашингтона в Північній Америці, Європі та Азії дедалі більше — і цілком справедливо, побоюються, що нинішня політика Трампа “Америка понад усе” ставить їх на останнє місце. Союзникам сказали захищатися самостійно, платити 15% або більші тарифи, а в разі Канади та Данії — поступитися територією. В результаті американські союзники поглиблюють відносини один з одним і зменшують свої військові, економічні та політичні зв'язки з Вашингтоном.

І це ще не все. Адміністрація Трампа також проводить політику стосовно фінансування університетів та імміграції, яка безпосередньо підриває здатність Америки конкурувати з Китаєм. Протягом 80 років федеральні кошти на дослідження фінансували наукові й технологічні прориви, такі як Інтернет, генетичне секвенування, космічні дослідження, вакцини, лікування раку та багато іншого. Сучасні дослідницькі університети США були лідерами у стимулюванні цих інновацій, залучаючи таланти з усього світу.

Але зараз Трамп скоротив федеральне фінансування фундаментальних досліджень на третину, заблокував гранти на дослідження для провідних університетів з суто ідеологічних міркувань та посилив імміграційні обмеження для іноземних студентів і науковців. Одне з опитувань показало, що 75% науковців у США сьогодні хочуть покинути Америку і працювати деінде.

Важко недооцінити шкоду, яку ця політика завдає конкурентоспроможності США. Багато найближчих союзників Штатів зараз пропонують вигідні гранти та можливості для досліджень, щоб привабити таланти, які були основою успіху Америки як глобальної інноваційної машини. 

“Це не просто стріляти собі в ногу — це стріляти собі в голову. І якщо Вашингтон не виправить ситуацію швидко, його випередить не лише Пекін, але й інші частини світу”, — вважає Даалдер.

Олексій Кущ у статті “Колос на глиняних ногах чи майбутній гегемон — правда про економіку Китаю” аналізував реальний стан китайської економіки, щоб зрозуміти, чи може Пекін стати новим глобальним гегемоном замість США.