Торгувала будматеріалами та написала книгу: що відомо про очільницю АРМА Олени Думу, яка подала у відставку

Голова Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума подала заяву на звільнення з посади. Вона оголосила свою місію завершеною.

Про це чиновниця написала на своїй сторінці в Facebook. Дума пояснила, що подала заяву саме в день набуття чинності закону про посилення інституційної спроможності АРМА.

"Я написала заяву про звільнення з посади Голови Національного агентства з розшуку та менеджменту активів і прошу Уряд її задовольнити", — зазначила Дума.

Вона наголосила, що за два роки вдалось трансформувати АРМА з органу з "відʼємним коефіцієнтом корисної дії" на ефективний інструмент повернення активів і наповнення держбюджету. Серед досягнень вона відзначила мільярдні надходження до бюджету, роботу через Prozorro, прозорість, відкритість до медіа, міжнародну співпрацю та запуск модернізації Реєстру арештованих активів.

"Сьогодні АРМА — економічна зброя проти ворога і злочинців. АРМА — не тиск на бізнес чи "пожиратель" бюджету, а його джерело наповнення", — написала вона.

Дума підкреслила, що її відставка пов’язана з необхідністю забезпечити незалежність майбутнього міжнародного аудиту АРМА. Вона висловила впевненість у своїй команді та закликала уряд призначити тимчасового керівника з-поміж заступників.

Символічним завершенням своєї роботи Дума назвала перерахування останнього внеску в бюджет у день звільнення — 16 млн грн від управління активом, відомим як "труба Медведчука".

"Моя місія тут — виконана", — резюмувала вона.

Що відомо про Олену Думу

30 червня 2023 року уряд призначив Олену Думу головою Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). До цього вона працювала в урядових структурах і двічі змінювала прізвище — була відома як Файдевич і Холевицька.

У 2000-2006 роках Дума працювала в Апараті Верховної Ради України й одночасно керувала ТОВ "Аверс", що торгувало будматеріалами. Пізніше обіймала посади радника міністрів, керівниці департаментів і входила до колегій низки відомств. Зокрема, працювала в Міністерстві охорони навколишнього середовища, Держкомземі, Міністерстві аграрної політики та Міністерстві юстиції.

У 2020 році її призначили директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, однак вже за кілька місяців звільнили через численні порушення. Київський апеляційний суд пізніше визнав звільнення протиправним, однак Олена Дума програла апеляцію.

У період скандалу з її звільненням вона публічно захищала себе на проросійському телеканалі ZIK, що тоді належав Віктору Медведчуку. Після цього деякий час обіймала посаду заступниці голови Чернігівської ОДА, а у 2024 році увійшла до Координаційної робочої групи з питань антикорупційної політики.

Скандали, пов’язані з Думою

Напередодні призначення Олени Думи головою АРМА, 28 червня 2023 року, "Трансперенсі Інтернешнл Україна" заявила, що це рішення може поставити хрест на роботі агентства. Організація навела три ключові аргументи: відсутність у Думи досвіду у сфері кримінальної юстиції чи управління активами, наявність політичних зв'язків і ймовірні контакти з підозрюваними у держзраді.

Зокрема, антикорупціонери вказували на її участь в агітації за Володимира Зеленського у 2019 році. Також звучали підозри у зв’язках із Олегом Кулінічем, колишнім керівником кримського управління СБУ, який фігурує в справі про держзраду, а також у просуванні його інтересів у Чернігівській області. Крім того, у 2019 році Дума зʼявилась на спільній пресконференції з Семом Кісліним — фінансистом Рудольфа Джуліані — яка, за версією слідства США, була спрямована на дискредитацію тогочасного президента Джо Байдена.

Сама Олена Дума всі звинувачення відкинула. Вона стверджувала, що не брала участі в політичній агітації, не мала зв’язків з партіями і не намагалась дискредитувати жодних політиків. Заяви "Трансперенсі Інтернешнл Україна" вона назвала безпідставними.

До процесу призначення долучилися і міжнародні партнери. Посли країн G7 у день її затвердження заявили про занепокоєння процедурою відбору. В офіційній заяві наголосили, що дотримання прозорості є ключем до відновлення довіри до АРМА.

Уже на початку 2025 року аудит Рахункової палати підтвердив системні проблеми в роботі агентства. Виявилося, що 80 % судових рішень про передачу майна не були виконані, а конкурси на управителів затягувались роками. Експерти дійшли висновку, що держава втратила мільйони гривень через неефективність АРМА та наголосили, що керівництво має нести відповідальність за провал.

У липні 2025 року очільниця АРМА презентувала в Червоному корпусі КНУ книгу "АРМАгедон для корупціонерів. Тіні великих грошей" і викликала шквал критики.

На презентації були присутні керівник ГУР, Нацполіції, митрополит ПЦУ, науковці та посадовці. У книзі Дума описала досвід боротьби з корупцією в АРМА, реальні кейси, юридичні рішення і власні моральні дилеми. Авторка заявила, що боротьба з корупцією — це "щоденний моральний вибір кожного".

Нардепка Ірина Геращенко жорстко розкритикувала як книгу, так і саму авторку:

"Половина книжки – її фото і якісь примітивні сентенції про зміст буття. Пір під час чуми – єдина аналогія, що виникає, як бачиш цей розмах і несмак", – написала вона. Геращенко також закликала Думу піти у відставку через "повну некомпетентність".

Критику підтримали й у Telegram. Канал Harley Quinn назвав книгу "важким антикризисом" і з іронією описав презентацію як "шабаш", де в одному кадрі зібралися нові вініри Думи, Буданов, священник, поліція та нагороди.

"Всі в захваті. Навіть ті, хто не читав", — зазначено в дописі.

Закон про АРМА – що він змінює

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про реформу Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), необхідний для отримання 600 мільйонів євро фінансової допомоги від ЄС у межах механізму Ukraine Facility.

Про це глава держави повідомив у Telegram після розмови з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. У червні Верховна Рада ухвалила законопроєкт у цілому. Він передбачає незалежний аудит АРМА, прозорий конкурс на посаду керівника за участі міжнародних партнерів, а також нову процедуру обрання управителів арештованими активами.

Нагадаємо, раніше "Телегрвф" писав, що у другій половині липня тема законопроєкту про створення інституту Військового омбудсмана знову опинилася в центрі суспільної уваги. Підставою для нового витка дискусії стала емоційна публікація Ольги Решетилової, Уповноваженої з питань захисту прав військовослужбовців, яка фактично вже виконує функції омбудсмана, попри відсутність відповідної законодавчої бази.