230 вольт — більше енергії, більше витрат? Що означає новий європейський стандарт для споживачів

З 1 липня 2025 р. країна перейшла на нову напругу в розетках. Різні інформаційні джерела переважно розхвалюють цю зміну як крок у напрямку до Європейського Союзу, але за цими дифірамбами проглядаються як брутальні бізнесові інтереси, так і політична заангажованість. При цьому ніхто з численних експертів не ставить питання, як зміняться цифри у платіжках населення за електроенергію. А навіщо? Адже ДТЕК у Telegram-каналі показав гарну дівчину, яка «авторитетно» пояснила — нічого в платіжках не зміниться, адже ми платимо за кіловати, а не за напругу. Чи справді не зміниться?

Довгий шлях від 220V до 230V

Насправді рішення про перехід на новий стандарт напруги задовго до НКРЕКП ухвалило ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (УкрНДНЦ) — ще 23 травня 2024 р. «методом перекладу, із збереженням року першого прийняття цього європейського стандарту як національного методом підтвердження, з наданням чинності з 01 березня 2025 року» — наказ №179 «Про прийняття національного стандарту ДСТУ EN 50160:2023 (EN 50160:2022, IDT)».

Цей малозрозумілий словесний конструкт означає, що, по-перше, європейський стандарт просто переклали українською мовою без зайвих сентиментів, тобто без будь-якого врахування національних, технічних чи інших особливостей. По-друге, «метод підтвердження» означає, що цей стандарт вже приймали, а саме 04.12.2023, наказ №330 — ДСТУ EN 50160:2023 (EN 50160:2022, IDT), абревіатура в дужках — номер європейського стандарту.

Однак якщо прискіпливо проаналізувати останній наказ, то можна дійти висновку, що процедура впровадження нормативів ЄС тягнеться з 2014 р. — понад 10 років! Чому так довго відбувався цей перехід, можна лише здогадуватися, ймовірно ДТЕКу та іншим енергетичним баронам не хотілося вкладати кошти в переобладнання своїх технічних систем під євростандарти — аж поки війна не примусила. Хоча й тут вони просто скористалися тим обладнанням, яке йшло з Європи як гуманітарна допомога або закупалося урядом, тобто з наших з вами податків. Я так гадаю…

Так чи інакше, але нарешті ДП «УкрНДНЦ» встановило «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (мовою оригіналу). Вже після цього Національний регулятор вніс зміни до Кодексу систем розподілу, що регулює діяльність операторів систем розподілу — колишніх обленерго. По суті вони вилилися в коротеньку фразу: в абзацах другому та третьому пункту 11.4.7 цифри «220» замінити цифрами «230».

Які наслідки переходу на 230V

У другому зі згаданих абзаців сказано, що між «нулем» і «фазою», якщо мережа має чотири проводи (три фази і земля), має бути 230V, а не 220V, як раніше. А якщо мережа має три проводи (без землі), то між «фазами» має бути 230V.

Цікаво, а що в першому абзаці цього пункту? Виявляється, там нічого не змінилося — якщо до вашого лічильника йде лише два проводи, то від постачальника ЕЕ нічого не вимагається — там залишається напруга 220V!

Отже, якщо у вашу квартиру чи будинок заходить лише одна фаза, а це величезна кількість багатоквартирних та приватних будинків, ви не відчуєте нічого — ні зростання напруги, ні чогось іншого, що свідчило б про покращення якості живлення. Однак мені здається, що тут НКРЕКП зробило лише обманний політичний реверанс перед пересічними домогосподарствами, які мають лише одну фазу, на відміну від більш заможних, які заводять у свої домоволодіння цілих три. І справді, щоб реалізувати цю технічну маніловщину, обленерго на своїй території обслуговування мають робити дві окремі мережі — на 220V і на 230V. Зрозуміло, що ніхто цього не робитиме. Усе буде так, як робиться сьогодні: по стовпах йдуть три фази і нуль, а від них заводиться по одній фазі в будинок чи квартиру, а кому треба — заводять усі три. Тільки раніше було 220V, а тепер буде 230V. Так чи інакше, але обленерго (оператори системи розподілу) завжди будуть у виграшу. Чому?

Річ у тім, що в разі зростання номінальної напруги до 230V діапазон відхилень +/-10% значно розширюється, якщо раніше він був від 198V до 242V, то тепер буде від 207V до 253V, тобто верхня межа зросла на цілих 10V! Тепер якщо при граничній напрузі у людей горітимуть електроприлади, то обленерго тут ні до чого — все в межах дозволеного.

Насправді зміна 220V на 230V не така страшна, адже сучасні електроприлади розраховані саме на таку номінальну напругу, але за однієї умови — якщо в мережі нема різких короткочасних стрибків напруги, від яких страждають чутливі прилади, особливо ті, що мають двигуни, — холодильники, пральні машини та інші, й до того ж коштують останні вкрай недешево. Відомі випадки, коли вони горіли в усіх квартирах по будинку, але я не знаю жодного, коли б обленерго компенсувало людям їхні втрати — довести стрибок напруги споживачам практично неможливо. На цьому тлі дуже дивує оптимізм НКРЕКП: «Очікується, що ці зміни позитивно вплинуть на якість електропостачання. Стабільна напруга зменшить ризики пошкодження побутової техніки, чутливої до коливань, а також знизить потребу у додаткових засобах захисту, таких як стабілізатори». Стабільна так, але де ж її взяти?

Отже, проблема стрибків напруги як була, так і залишається, й простий паперовий перехід до стандарту ЄС її не вирішить.

Чи зміниться щось у платіжках українців?

Давайте пригадаємо шкільний курс фізики. Якщо в трубі тече вода, а ви збільшуєте її тиск, чи зростає швидкість потоку? Так, отже, за один й той самий час через трубу протече більша кількість води.

Те саме відбувається з електричним струмом, потужність, яку споживає ваша квартира чи будинок, визначається як добуток струму на напругу в одиницю часу, тому якщо на ваш лічильник прийде не 220V, а 230V, ви споживатимете на 4,5% більше електроенергії — хочете ви того, чи не хочете. А якщо прийде дозволена напруга 253V, то ваше споживання зросте на 15%!

Щоб переконатися у своїх розрахунках, зателефонував своєму однокласнику — доктору наук та професору КПІ, який у підсумку сказав мені — закону Ома ще ніхто не скасовував.

Отже, в платіжках нічого не зміниться, тариф залишається той самий — 4,32 грн, але споживати електроенергії українці тепер будуть відчутно більше. І платити, зрозуміло. Яка ж ціна питання? Статистичні дані вкрай неповні та уривчасті, але дещо можна порахувати. Якщо за листопад 2023 р. — лютий 2024 р. побутові клієнти спожили 12,64 млрд кВт·год і заплатили за це (не враховуючи знижки на нічний тариф) приблизно 54,6 млрд грн, то зростання споживання на мінімальні 4,5% за чотири місяці 2025–2026 рр. додасть у кишені енергетичних баронів 2,5 млрд грн. На рівному, так би мовити, місці. Це називається бізнесом по-українські.

На останок хочеться запитати НКРЕКП — а може, слід переглянути тариф? У бік зменшення…