Адміністрація Трампа запровадила 50% тарифи проти Бразилії та санкції проти судді, який головує у справі щодо Болсонару

У середу, 30 липня, США реалізували свої погрози запровадити 50% мита проти Бразилії та оголосили про санкції проти судді Верховного суду країни Александра де Мораеса, який головує у кримінальній справі проти колишнього бразильського президента Жаїра Болсонару за звинуваченням у підготовці державного перевороту, повідомляє NYT.

Такі подвійні заходи показали, що в той час, як бразильські чиновники прагнули діалогу, Білий дім різко загострив дипломатичну кризу.

50% тарифи проти Бразилії — найвищі з усіх, які американський президент Дональд Трамп запровадив цього року, хоча вони не поширюються на багато ключових товарів, які експортуються з Бразилії до США, зокрема, на літаки, енергоносії та апельсиновий сік. За оцінками Американської торгової палати в Бразилії, понад 40% бразильського експорту не потрапить під нові мита Трампа.

Трамп націлився на Бразилію через те, що він назвав “політичним переслідуванням” свого союзника Болсонару та незаконною цензурою консервативних голосів в Інтернеті. Глава Білого дому заявив, що дії уряду та Верховного суду Бразилії “загрожують національній безпеці, зовнішній політиці та економіці Сполучених Штатів”.

Остаточне рішення Трампа про запровадження мит і санкцій було прийнято після суперечок з президентом Бразилії Луїсом Інасіо Лула да Сілвою. Лула протягом декількох тижнів публічно висловлював незгоду з Трампом.

“Я вважаю, що президенту Трампу важливо врахувати: якщо він хоче політичної боротьби, то давайте розглядати це як політичну боротьбу. Якщо він хоче говорити про торгівлю, давайте сядемо й обговоримо торгівлю. Але не можна все змішувати”, — сказав днями президент Бразилії.

Лула назвав втручання Білого дому в судову систему своєї країни “неприйнятним”, але зазначив, що Бразилія “готова до переговорів щодо торговельних аспектів своїх відносин зі Сполученими Штатами”.

Трамп закликав Бразилію зняти звинувачення з Болсонару. Лула і суддя Мораес пообіцяли не дозволити Трампу втручатися в судовий процес Бразилії.

Раніше президент Бразилії казав, що його уряд розглядає можливість запровадження мит на деякі американські товари, якщо Трамп реалізує свої погрози. Тепер Лула опинився перед рішенням, чи розпочинати торговельну війну проти другого за величиною торговельного партнера своєї країни після Китаю.

Заходи проти судді Мораеса стали вкрай незвичайним застосуванням одних із найсуворіших санкцій у сфері прав людини, які можуть запроваджувати США. Міністерство фінансів Штатів посилається на свої повноваження відповідно до Акту Магнітського, який дозволяє Вашингтону застосовувати санкції проти порушників прав людини в усьому світі. Мінфін США стверджує, що Мораес використовував своє становище для санкціонування “довільних” попередніх ув'язнень і придушення свободи слова.

Санкції проти Мораеса передбачають анулювання його американської візи та заморожування будь-яких активів у США.  Однак, за словами речниці Верховного суду Бразилії, Державний департамент Штатів ще раніше анулював візу судді і в Мораеса немає банківських рахунків або фінансових активів у США.

Верховний суд Бразилії виступив на підтримку Мораеса і заявив, що справа проти Болсонару стосується “серйозного нападу на бразильську демократію” та підпадає під “виключну юрисдикцію” судів країни.

Суддя Мораес став, імовірно, найбільш суперечливою фігурою в Бразилії. Протягом багатьох років він виступав головним стримувальним фактором для Болсонару та його правих союзників, багато з яких стверджували, що результати виборів 2022 року були сфальсифіковані, попри відсутність доказів цього. Але в боротьбі за захист демократії суддю також іноді критикували за “авторитарні методи”. У США мільярдер Ілон Маск протягом кількох місяців критикував суддю Мораеса за рішення проти X. 

Мораес в односторонньому порядку наказав технологічним компаніям заблокувати сотні популярних акаунтів у соціальних мережах, оскільки, за його словами, вони загрожували демократії, але відмовився пояснити, яким чином. Він також відправляв до в'язниці людей без суду за погрози, які вони опублікували в Інтернеті, та головував у справах, у яких фактично був і суддею, і прокурором.

Однак багато його рішень підтримала більшість суддів Верховного суду, які заявили, що такі надзвичайні повноваження необхідні для боротьби з надзвичайною загрозою для демократії Бразилії.

Болсонару висловив думку, що імунітет від судового переслідування для нього та його соратників є шляхом до економічного перемир'я зі Сполученими Штатами. Законодавці, які підтримують Болсонару, наполягають на прийнятті закону про амністію, хоча Лула, ймовірно, ветує таке законодавство. Сигнал про підтримку з боку адміністрації Трампа є великою перемогою для Болсонару, якому загрожує десятиліття ув'язнення, якщо його визнають винним.

Протягом кількох місяців син Болсонару — Едуардо Болсонару лобіював у Білому домі запровадження санкцій проти Мораеса та інших суддів, стверджуючи, що Верховний суд Бразилії несправедливо переслідує його батька та інших представників правих сил. 

“Сьогодні історичний день”, — заявив Едуардо Болсонару, подякувавши адміністрації Трампа за “мужність” застосувати санкції проти судді Мораеса. 

Заходи США, оголошені, в середу, можуть виявитися менш руйнівними, ніж здається на перший погляд, але вони є чітким сигналом від адміністрації Трампа про те, що вона готова до боротьби з Бразилією.

Дії адміністрації Трампа на підтримку Болсонару з'явилися за кілька тижнів до того, як колишній президент Бразилії постане перед судом за звинуваченням у державній зраді. Бразильські прокурори стверджують, що Болсонару намагався скасувати вибори 2022 року, розпустити суди та передати особливі повноваження військовим. І, мабуть, найважчим звинуваченням є те, що, за словами поліції, змова включала план вбивства Лули та Мораеса. Сам Болсонару заперечує план вбивств, але визнає, що розглядав “конституційні способи” утримання влади після виборів.

Після того, як Болсонару залишив посаду, тисячі його прихильників штурмували урядові будівлі в столиці Бразилії, що нагадувало заворушення 6 січня 2021 року в Капітолії США.