Часів Яр під вогнем: навіщо Росія штурмує місто, якого вже немає

У російському міноборони вкотре заявили про взяття міста Часів Яр у Донецькій області. Це вже втретє, коли Часів Яр звільняється в мріях російських військових. Втім, назвати звільненням купи цегли, що залишилися на місці будинків, важко: місто стерте з лиця землі «визволителями», які з 2023 року кидали всі сили на те, щоб знищити населений пункт із декількома тисячами людей, а то й менше. І після кожної «переможної» реляції з'ясовувалося, що «звільнили» місто не все – ЗСУ міцно тримають оборону то в одному районі, то в іншому. Коротко про – про форпост України на Донбасі.

Канал і Кобзон

Інтерес росіян до крихітного Часового Яру відомий давно. По-перше, життєво необхідний для Донецького регіону водоканал Сіверський Донець – Донбас проходить саме тут. По-друге, Часів Яр відкриває ворота на Костянтинівку – це і найбільший залізничний вузол, і ще один потужний оборонний район на лінії Слов'янськ – Краматорськ – Дружківка – Костянтинівка – Торецьк. По-третє, Часів Яр – батьківщина співака Йосипа Кобзона, який наполовину вже забутий, але може ще побути якимось символом якоїсь російської/радянської культури.

Малюсенький Часів Яр (а до повномасштабного вторгнення тут було трохи більше 10 тисяч осіб) за три роки «з'їв» неабияк шматок російської армії. Ще бунтівний командир Пригожин попереджав, що у цій чорній дірі зникнуть тисячі солдатів – і не збрехав: вони зникли, зокрема й елітна 106-а десантна дивізія ЗС РФ.

У 2024 році Москва ставила завдання захопити Часів Яр до 9 травня, і в «м'ясних штурмах» тоді згинуло чимало загарбників. Того ж року влітку росіяни встромили триколірний прапор над зруйнованою п'ятиповерхівкою в мікрорайоні Канал і оголосили чергове «визволення». Виглядало це настільки бридко, що в соцмережах обурилися навіть самі російські вояки – мовляв, треба було прапор у вцілілу будівлю ставити. Щоправда, уцілілих будівель у місті рівно нуль.

У квітні цього року Часів Яр з'явився в зведеннях новин як приклад використання дронів по-новому: нібито «оператор FPV-дронів «Овод» знищив об'єкт ЗСУ в Часовому Яру, при цьому він керував ним з комплексу «Москва-сіті» за допомогою системи «Орбіта»… Дрон пролетів 11 кілометрів і вразив ціль.

Так «завдяки» Часовому Яру «Москва-сіті» стала законною військовою ціллю – не житловий комплекс вже, а центр управління дронами вийшов.

«М'ясо» замішали у глині

Від міста, ясна річ, не залишилося нічого – а колись це було мономістечко при заводі вогнетривких глин, поставленому на родовищі цих самих глин. Тоді, 150 років тому, для металургійної промисловості Донбасу, що розвивалася, це було вкрай важливо. З цієї глини вироблялися вогнетривкі цеглини для доменних печей.

Після початку повномасштабного вторгнення частина жителів вперто відмовлялася евакуюватися, вважаючи за краще «померти у рідних стінах». Російські бойовики закидали місто бомбами, не соромлячись кидати ФАБи на ще цілий Палац культури, де волонтери роздавали гуманітарну допомогу. Загалом діяли за прикладом Авдіївки, Красногорівки, Мар'їнки, «звільняючи» їх у нуль та перетворюючи на непридатне для життя місце.

За інформацією українських військовослужбовців, чутки про чергове взяття Часового Яру росіянами знову сильно перебільшені. Як зазначив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко, росіяни контролюють північну та східну частини міста, кілька мікрорайонів, залізничну станцію та комбінат (і то не весь, окупанти намагаються закріпитися в кількох цехах, звідки їх викидають ЗСУ).

- Говорити про те, що Часів Яр знаходиться під повним контролем РОВ (російські окупаційні війська. - Ред.) - рано, хоча ситуація і справді дуже складна з урахуванням того, де зараз знаходиться противник і за які зони він веде бої, - повідомляє Коваленко. - Фактично найскладнішу частину міста, точніше те, що від нього залишилося за 2 роки активних бойових дій, РОВ вже зайняли і зараз втискаються в західні райони Часового Яру… Очевидно, що МО РФ озвучило взяття міста «в кредит». Особливо на тлі терору Києва цієї ночі для них подібна заява - імітація гучних успіхів на фронті, яких не було вже дуже, дуже і дуже давно. А Часів Яр - це справжня кістка у горлі у РОВ.

Експерт вважає, що найближчим часом кількість штурмів у місті збільшиться, «адже треба буде кредит виплачувати, а це означає – "м'ясом" зі складу ДШК закидатимуть західні райони міста в режимі нон-стоп».

Схожа ситуація була у січні цього року із Торецьком. На тлі неодноразових заяв про повне «звільнення» міста самі росіяни визнають, що досі не контролюють 100% міста.

Олександр Коваленко нагадує: Часів Яр тримав оборону понад два роки, більша частина з яких – це міські бої. Це вже абсолютний рекорд часу утримання міста в активній фазі міських боїв, і його оборона триває в найскладніших умовах.