Два закони, дві долі НАБУ та САП: дізнайтеся, чим відрізняються документи, пов’язані з "картонною революцією"

У четвер, 31 липня, Верховна Рада України 331 голосом "за" проголосувала за законопроект №13533, ініціатором якого став президент України Володимир Зеленський. Прийняттю цього закону передувала тривала епопея з ухваленням першої версії документа про зміну повноважень НАБУ та САП – закону №12414.

"Телеграф" розібрався, які основні відмінності полягають між двома версіями законопроекту.

Основні засади законопроекту №12414

Закон, який Верховна Рада розглянула 14 липня, змінював правила в роботі антикорупційних органів і значно посилював вплив генерального прокурора. Зокрема, він переглядав повноваження керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і передавав частину його функцій генпрокурору.

Керівник САП втрачав особливий статус

Раніше закон окремо визнавав, що голова чи заступники САП є керівниками у своїй сфері. Новий законопроект викреслював цю норму — натомість керівниками вважалися всі обласні, окружні прокурори та генпрокурор. Тобто, керівник САП більше не мав окремого статусу — його прирівнювали до звичайного прокурора.

Генпрокурору дозволяли втручатися у розслідування

За цим законопроектом генеральний прокурор отримував право надавати письмові вказівки слідчим. Це давало можливість фактично керувати розслідуваннями. Він міг також доручати іншим прокурорам перевіряти, як триває слідство у конкретній справі.

Тільки генпрокурор вирішував, кому передати справу

До цього часу справи могли передавати інші органи як генпрокурор, і керівник САП. Законопроект №12414 залишав це право лише за генпрокурором. Тобто тільки він вирішував би, хто має розслідувати гучні справи, зокрема, корупційні.

У разі суперечки — останнє слово за генпрокурором

Якщо виникала ситуація, коли кілька органів могли розслідувати одну справу, то остаточне рішення повинен був приймати генеральний прокурор.

Підозри топ-чиновникам — лише з підпису генпрокурора

Документ також передбачав, що письмові підозри високопосадовцям – депутатам, міністрам, суддям тощо. — може підписувати лише генпрокурор. До цього міг робити і керівник САП.

Топ-чиновники могли безпосередньо звертатися до генпрокурора

Закон дозволяв підозрюваним високопосадовцям, таким як міністрам чи депутатам, особисто просити генпрокурора закрити справу проти себе. Якщо генпрокурор погоджувався, провадження щодо цієї особи припиняли — хоча розслідування загалом могло продовжуватися.

Угоди про визнання провини — також через генпрокурора

У справах НАБУ будь-яка угода зі слідством про визнання провини мала узгоджуватися не лише з прокурором САП, а й із генпрокурором. Це ще більше посилювало його вплив.

НАБУ могли керувати всі прокурори, а не лише із САП

Раніше детективи НАБУ виконували доручення лише прокурорів САП. Новий закон дозволяв їм отримувати вказівки і з інших прокурорів, які працюють у тій справі. Це розмивало кордони та відкривало шлях до втручання у розслідування.

Генпрокурор визначав, що розслідує НАБУ

Генпрокурору надавалося право самостійно вирішувати, яку справу розслідує НАБУ — якщо йшлося про злочини з великими наслідками для держави чи людей. Раніше це вирішував прокурор САП. Також НАБУ могло брати справи інших органів, але лише з дозволу генпрокурора.

Генпрокурор — новий центр управління всією антикорупційною системою

Загалом цей закон концентрував у руках генерального прокурора майже всі важелі впливу на антикорупційні розслідування: від призначення підозр до передачі справ та контролю за діями детективів.

Основні засади законопроекту №13533

31 липня Верховна Рада ухвалила закон, який змінює Кримінальний процесуальний кодекс та низку інших законів.

Що змінюється для НАБУ та САП

Головне — закон закріплює, що детективи НАБУ працюють лише з прокурорами САП та слухають лише їх. Жоден інший прокурор, навіть із генпрокуратури, не має права надавати їм вказівки. Якщо детектив не виконує законної вказівки прокурора САП, його можуть усунути.

Водночас прокурор САП може сам вирішити, яку справу передати НАБУ, навіть якщо вона формально не підпадає під їхню підслідність. Якщо, наприклад, справа стосується загрози суверенітету України або торкається прав кількох людей — її можуть передати НАБУ.

Також чітко прописано, що справи НАБУ не можна просто так забирати та віддавати іншим слідчим органам. Це дозволено лише у виняткових випадках, якщо, скажімо, через війну детективи фізично не можуть працювати. У такій ситуації рішення про передачу може ухвалити генпрокурор або керівник САП.

Чого не може робити генпрокурор

Генеральний прокурор отримав право давати письмові вказівки щодо передачі матеріалів справ усім слідчим органам — крім НАБУ. Він не може втручатися в роботу детективів або підрозділу внутрішнього контролю Бюро. Це зберігає певний рівень незалежності НАБУ.

Що ще уточнюється

Закон підтвердив, що керівник САП та його заступники мають право відкликати апеляції, змінювати або скасовувати подані скарги, якщо раніше брали участь у справі. Також вони можуть ініціювати перегляд справ за винятковими обставинами.

Прокурори САП можуть самостійно змінювати або скасовувати дії своїх підлеглих — наприклад, відмовитись від апеляцій, поданих раніше. Усі прокурорські вказівки мають бути лише письмовими — усні заборонені.

У разі, якщо виникає суперечка: хто має розслідувати справу — НАБУ, БЕБ чи інший орган — рішення ухвалює або генпрокурор, або керівник відповідної спецпрокуратури.

Допомога інших силовиків у розслідуваннях

Прокурори та детективи можуть залучати до слідчих дій співробітників поліції, СБУ чи інших оперативних підрозділів. Але в НАБУ такі доручення можуть давати лише детективи Бюро або прокурори САП — сторонні прокурори не мають цього права.

Право на обшук без рішення суду

У разі крайньої необхідності — якщо є пряма загроза життю або злочинець тікає — слідчі, дізнавачі та прокурори мають право заходити до помешкань навіть без ухвали суду. Але це допускається лише в дуже виняткових ситуаціях.

Як змінюється контроль над САП

У законі прямо записано: прокурори САП підпорядковуються лише своєму керівництву. Генпрокурор, навіть формально будучи вище за посадою, не може втручатися в їхні справи. Усі внутрішні накази САП мають погоджуватися з її керівником.

Хто може відкривати справи проти високопосадовців

Розслідування проти народних депутатів, кандидатів у президенти, уповноваженого з прав людини, членів Рахункової палати, директора НАБУ, прокурорів САП та інших посадовців можуть починати лише дві особи — Генеральний прокурор або його заступник, який очолює САП. Це обмеження має зменшити ризики політичного тиску через кримінальні справи.

Поліграф та перевірка лояльності

Під перевірку на поліграфі раз на два роки потраплять усі, хто має доступ до держтаємниці: працівники НАБУ, САП, БЕБ, ДБР, Офісу генпрокурора, СБУ, поліції тощо. Це має допомогти виявляти потенційних зрадників. Методика перевірки узгоджується із СБУ.

Окремо протягом півроку після набуття чинності законом всі ці працівники пройдуть спеціальну перевірку на лояльність — щоб переконатися, що ніхто з них не співпрацює з Росією.

Повернення вкрадених активів та розшук втікачів

Генпрокуратура та Мін’юст мають активніше шукати осіб, які втекли з України, щоб уникнути відповідальності. Йдеться також про спрощення процедури їхньої екстрадиції. Якщо для цього потрібні нові закони, уряд має підготувати їх протягом трьох місяців.

Також закон вимагає активніше виявляти та повертати вкрадені кошти та майно — зокрема з-за кордону. До цього мають підключитись СБУ, поліція, АРМА та інші структури.

Обмеження на виїзд працівників НАБУ

У період військового стану працівникам НАБУ заборонено виїжджати за кордон — лише в офіційні відрядження. Відповідні внутрішні правила мають бути ухвалені протягом місяця.

Конкретні відмінності

1. Повноваження генпрокурора

• 12414: Генпрокурор отримував контроль над усіма етапами антикорупційних розслідувань — від визначення, який орган розслідує справу, до можливості давати письмові вказівки НАБУ, змінювати прокурорів і підписувати підозри високопосадовцям.
• 13533: Генпрокурору заборонено втручатися у справи НАБУ і САП. Він не може надавати вказівки їхнім детективам чи прокурорам, підписувати підозри без участі САП або забирати справи Бюро без виняткової підстави (наприклад, через війну).

2. Статус керівника САП

• 12414: Закон позбавляв керівника САП особливого статусу — він розглядався як звичайний прокурор і підпорядковувався генпрокурору, що нівелювало його незалежність.
• 13533: Керівник САП зберігає незалежний статус. Прямо вказано, що він і його заступники мають повну процесуальну автономію, підпорядковуються лише всередині САП, а не генпрокурору.

3. Підслідність і передача справ

• 12414: Усі спірні питання щодо підслідності мав вирішувати лише генпрокурор. Тільки він міг передати справу від НАБУ до іншого органу.
• 13533: Рішення щодо підслідності приймає або генпрокурор, або керівник спецпрокуратури. Передача справ від НАБУ можлива лише у виняткових випадках, і виключно за письмовим рішенням.

4. Угоди про визнання провини

• 12414: Домовленості із підозрюваними (угоди про визнання провини) у справах НАБУ мали погоджуватись не лише з прокурором САП, а й з Генпрокурором.
• 13533: Такі угоди перебувають виключно в компетенції прокурорів САП, без участі Офісу генпрокурора.

5. Підписання підозр топпосадовцям

• 12414: Право підписувати підозри депутатам, міністрам, суддям тощо було віддано тільки генпрокурору.
• 13533: Це право мають або генпрокурор, або керівник САП. Отже, прокурор САП може самостійно розпочати справу проти топпосадовців.

6. Перевірки на поліграфі

• 12414: Поліграф не згадувався як окремий обов’язковий елемент перевірки.
• 13533: Раз на два роки поліграф проходитимуть усі працівники, які мають доступ до держтаємниці. Також передбачено спеціальну перевірку на лояльність до держави, зокрема з метою виявлення потенційних агентів РФ.

7. Допомога інших органів

• 12414: Детективи НАБУ могли отримувати доручення не лише від прокурора САП, а й від будь-якого прокурора — це відкривало можливості стороннього впливу.
• 13533: Тільки прокурори САП або самі детективи НАБУ можуть залучати інших силовиків до справ. Усі вказівки — лише письмово.

8. Контроль над справами НАБУ

• 12414: Генпрокурор міг перевіряти хід розслідувань, давати вказівки детективам, змінювати прокурора у справі, зупиняти або забирати провадження.
• 13533: Жодного контролю з боку генпрокурора над НАБУ. Усі дії — лише в межах процесуальної незалежності САП.

9. Загальна модель управління

• 12414: Створював вертикальну модель з генпрокурором як центром, який міг централізовано керувати всіма антикорупційними справами.
• 13533: Зберігає інституційну автономію НАБУ і САП, захищає їх від політичного втручання і гарантує самостійність у кримінальних провадженнях.

Як самі НАБУ та САП відреагували на закон №13533

У Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підтримали законопроект №13533, який запропонував президент Володимир Зеленський. Обидва антикорупційні органи вважають, що документ відновлює всі їхні повноваження та гарантує незалежність у розслідуваннях.

"НАБУ та САП взяли участь у підготовці тексту та закликають Верховну Раду якнайшвидше прийняти ініціативу президента за основу та в цілому. Це дозволить запобігти загрозам для кримінальних проваджень, які розслідують НАБУ та САП", – йдеться у спільній заяві.

Окремо в НАБУ пояснили, що введення поліграфа для працівників антикорупційних органів не є чимось новим.

Водночас у Бюро наголосили, що важливо чітко прописати методику перевірок, яку затверджуватимуть НАБУ та СБУ, щоб уникнути можливих спроб тиску чи втручання у роботу детективів.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що голосування в Раді вже надихнуло українців на створення кумедних та влучних мемів.