Як Донецьк перетворився на зневоднений «сектор Газа»: окупація довела місто до катастрофи

Про те, що окупанти на Донеччині довели регіон до гуманітарної катастрофи, відомо давно. При цьому російські пропагандисти всіляко намагаються зробити винуватцем усіх лих Україну. Вони цілком серйозно використовують як звинувачення - словосполучення «водна блокада України», вважаючи, що саме Україна має забезпечити окуповані регіони водою та їжею, поки окупанти роздають паспорти РФ і розповідають, що «тут завжди жили лише росіяни».

Коротко про - про те, як окупанти перетворили Донецьк на зневоднений «сектор Газа» (як його зараз називають самі жителі).

Був канал – і немає каналу

З 2014 року, коли росіяни, вдаючи, що їх немає, захопили частини Донецької та Луганської областей, вони проігнорували той факт, що Донбас – посушливий регіон, а водопостачання міст та селищ здебільшого залежить від водосховищ та каналу Сіверський Донець – Донбас.

Канал благополучно розгромили самі ж бойовики так званої «ДНР», водосховища не менш благополучно висохли майже повністю. І причиною цього була не лише спека, а й покинуті шахти, які бойовики не спромоглися поставити на консервацію і які поступово затоплюються підземними водами. Тими самими, які мали живити водосховища, а не заповнювати порожнечі шахтних проходок.

Водний капут

Після повномасштабного вторгнення Росії канал практично припинив своє існування. Донецьк залишився віч-на-віч із окупантами, які раптом усвідомили, що воду їм ніхто давати не буде навіть за великого бажання – водопостачальній інфраструктурі прийшов капут.

У містах та селах захвилювалися: вода стала з'являтися у кранах далеко не щодня. Донецькі комунальники, що залишилися живими – ті, кого не загребли під час огульної «мобілізації» навесні–восени 2022 року – качали воду з водосховищ. Ефекту це дало мало: через поганий тиск і загальну застарілість комунікацій (ніхто не лагодив і не модернізував донецький водовід десять років) вода ледь доходила до третіх-п'ятих поверхів.

Три роки вода з'являлась у будинках донеччан за графіком: спочатку чотири години на день один раз на три доби, потім – стільки ж, але раз на два дні, і сьогодні – знову чотиригодинне щастя приходить раз на три дні.

Так у Донецьку з'явився новий символ – людина із пластиковою баклажкою. Яка ходить у підвал і набирає воду там, хай навіть тоненькою цівкою. Яка знає, де у районі встановлені бочки з водою. І дощ сприймає вже не як опади, а водопостачання. Як і конденсат із працюючих кондиціонерів, який, по суті, та ж вода.

Про те, як виживали і виживають люди похилого віку та інваліди на верхніх поверхах в умовах тотального безводдя, краще не казати – тут можна говорити про тортури.

«Проєкт століття»

«Росія-матінка» допомогла, чим могла: від річки Дон простягла нитку водопроводу до Донецька. За документами – повноцінний водовід. Насправді – кілька труб, які загрібають у себе разом із водою пісок і бруд, забиваючи фільтри та насоси. Особливої погоди водовід не зробив, хіба що донеччани з цікавістю потім прочитали про феєричний «розпил» російських бюджетних грошей – близько 200 млрд рублів – на будівництві цього водоводу. Винним зробили якогось генерала, який уже й без того мучився за ґратами. У Донецьку окупаційна влада знизала плечима, мовляв, хто б міг подумати, що станеться такий казус?

У результаті з'ясувалося, що водовід з Дону ледве закривав 5-6% потреби у воді Донецька та передмість. Тобто у 2025-му повернулися до точки відліку 2022 року.

Що має Донецьк сьогодні? Один раз на три дні з 17:00 до 21:00 вода йде невеликим струменем. Не у всіх і не скрізь, і не чотири години, а набагато менше. Містом їздять машини-водовозки і зупиняються у дворах – можна вийти і набрати в ті ж баклажки скільки зможеш. У соцмережах є графіки підвезення води, адміністрація рапортує про нові бочки з водою, встановлені то там, то сям.

Пити – здоров'ю шкодити

А взагалі йдеться про воду технічну, а не питну. Питна давно вже існує лише на прилавках магазинів за ціною 5 рублів (2,5 грн) за літр. Днями окупаційна влада заявила, що ціна неприйнятна, і зажадала від постачальників знизити ціни до 3,5 рубля за літр. Після чого питна вода зникла з яток і водяних автоматів.

- Начебто постачальники сказали, що вони воду купували за такою ціною, що продавати по 3,5 рубля невигідно, - розповів донеччанин Олександр Лагутенко. – Тому й припинили підвезення на кілька днів, на кшталт страйку. У нас центром міста ходять люди з пластиковими пляшками, шукають воду.

Та й питна вода далека від стандартів: донеччани скаржаться, що в автоматах вчасно не змінюються фільтри, і на смак вода стає майже технічною. Деякі постачальники не миють ємності, не обробляють їх і дезінфікують. Усе це відчувається спочатку у роті, потім у шлунку, а потім, якщо не пощастить, в інфекційному відділенні лікарні.

- І найдивовижніше: з вересня хочуть відкрити школи та дитсадки на повне очне навчання! Як за умов безводдя виводити дітей на навчання? Скільки треба набрати баків з водою, щоб дотримати елементарну гігієну в навчальних закладах, я вже мовчу про харчування школярів та дитсадківців – хто готуватиме їм, не маючи можливості зайвий раз помити нормально руки? – дивується донеччанин.

Платять за те, чого немає і не буде

Навіть найзапекліші агітатори за «руський мір» прикусили язики і визнали, що окупанти довели місто до ручки.

І у такому стані плату за воду з городян вимагають, ніби вона йде з кранів у будь-який час доби та в достатньому обсязі. А з липня ще й тарифи на водопостачання збільшили на 15%. Власники водомірів здивовано зітхають: начебто і платити не так щоб багато, але все одно - як платити за послугу, що надається раз на три дні?

Ті ж, хто не має лічильників, змушені були платити з розрахунку 330 літрів на добу на людину. Це не друкарська помилка – 330 літрів на добу! Є вода в крані – немає води – плати, дорогий донеччанин, по пів тисячі рублів щомісяця! На щастя, ціною «неймовірних зусиль влади» цю норму вдалося знизити до - більш-менш - 45 літрів на людину. Але від цього не легше, коли на вулиці +35 і хочеться просто облитись водою або випити склянку прохолодної.

Щодня «влада» доповідає, як вона не покладаючи рук вирішує проблему. Але з чуток, води у Донецьку немає і не передбачається у найближчому майбутньому. Нещодавно розпочалося розчищення невеликої річки Нижня Кринка, яка має живити Ханженківське водосховище та за задумом заповнити водні запаси Донецька. Поки що результатів немає і теж не передбачається. А тут ще взялося лихо, звідки не чекали: через брак води під загрозою робота Зуївської ТЕС, тобто в перспективі – ще й перебої з теплом та світлом.

І в тому, що з Донецька вичавили всі соки в прямому і переносному значенні, перетворивши його на старе злиденне місто, винна не Росія, яка зовсім не захопила його, а звичайно ж Україна, яка зобов'язана була подавати воду, незважаючи на обстріли. Саме така логіка в окупантів, і здоровий глузд тут навіть не ночував.