Як ЄС вперше з 2022-го покарав Україну за невиконані реформи і чому це тільки початок

Минулого тижня Україну сколихнула новина про те, що ЄС "урізав" транш фінансової допомоги українському бюджету з майже 4,5 млрд до 3,05 млрд євро.

Повідомлення з'явилося відразу після спроб влади "зламати" антикорупційну інфраструктуру, але заморожування цих грошей (а вони поки що не втрачені, а тільки заморожені) не пов'язане з атакою на НАБУ.

Та попереду ще більші складнощі.

Україна входить у спіраль зриву реформ.

Це означає, що будуть і штрафи, і критика.

Тому що приховувати проблеми вже стало неможливо.

Про те, як Україна може втратити мільярди євро допомоги від ЄС, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Ціна не зроблених реформ.

Скільки втратить Україна через затримки від уряду, Ради і президента.

Далі – стислий її виклад.

"Гроші за реформи" – дуже звична для ЄС, навіть базова система виділення допомоги для держав-партнерів.

З початку 2024 року головною лінією фінансової допомоги Україні стала програма за назвою Ukraine Facility із заявленою вартістю в 50 млрд євро.

З них 38,27 млрд євро – програма бюджетної підтримки.

Починаючи з 2-го кварталу 2024 року ЄС прив'язує надання коштів до втілення Україною реформ.

На кожний квартал Україна має індикатори – певні зміни, які Київ має втілити або рішення, які має ухвалити.

Усі кроки та терміни виконання прописані в документі "План України", за яким Україна звітує та отримує гроші.

Щоразу сума є відмінною, причому відмінність буває дуже великою.

Саме через цю гнучкість "покарання" Києва спершу лишилося не поміченим.

25 липня речник Єврокомісії заявив у коментарі "Європейській правді", що наступний транш Ukraine Facility уріжуть, бо Київ не провів обіцяні реформи.

"Штраф" склав величезну суму – майже півтора мільярда євро (наголосимо, що ці 1,4 млрд євро не втрачені, Україна має шанс їх отримати).

Уряд вже кілька місяців знав, що не отримає повну суму.

А наприкінці червня стала зрозуміла і сума коштів, яку зараз не вдасться отримати.

Зокрема, сума "штрафу" фігурує у проєкті рішення Ради ЄС, датованому ще 30-м червня – але той документ пройшов непоміченим.

Не менш важливо усвідомити, що попереду нові "штрафи", уникнути яких Київ навряд чи зможе.

І важливо не довести до стану, коли кошти перетворяться із "заморожених" на "остаточно втрачені".

Євросоюз, розробляючи Ukraine facility, передбачив, що деякі реформи йтимуть непросто, тому Київ має додаткові 12 місяців на довиконання кожного проблемного індикатора.

Звернемо увагу, що 4 місяці Київ вже втратив.

Наразі, після оприлюднення інформації про перший "штраф" для України, є очікування, що за деякими з "завалених" індикаторів ситуація зміниться.

Але всі проблеми – не вирішити.

Із трьох індикаторів, невиконання яких коштувало Україні 1,4 млрд євро, один вже виконаний.

Президент із незначною затримкою підписав закон про агентство управління замороженими активами АРМА, це призвело до відставки токсичної керівниці цього агентства Олени Думи; попереду – новий конкурс.

Україна повідомить ЄС про це у наступному звіті, і отримає близько 500 млн євро.

Утім, те, що два інших закони не ухвалені (щодо реформування територіальної організації виконавчої влади; про добір суддів Вищого антикорупційного суду) – можна пояснити лише "пофігізмом" парламенту і нерозумінням депутатами того, що їхня бездіяльність дедалі більше б'є по Україні.

Питання про те, чому уряд не працював з Радою як годиться і не пояснював депутатам наслідки їхньої позиції – відкрите.

Далі буде ще більше проблем, але наступні "штрафи" мають бути меншими.

Темпи реформ в Україні критично впали.

Те, що Україна заходить у спіраль зриву зобов'язань, підтверджує моніторинг, який проводить консорціум громадських організацій RRR4U.

З наступного траншу (за нинішнього рівня невиконання) Україна ризикує недоотримати додатковий мільярд євро.