Історична екстрадиція: як Україні вдалося витягнути з ОАЕ організаторку схеми на дронах

Цього літа минає два роки з початку великого контрнаступу ЗСУ. Попри героїзм військових, суттєвих територіальних здобутків Україні тоді досягнути не вдалося. Після цього Київ змінив стратегію з наступу на оборону. Що стало головною причиною невдачі? Історики ще сперечатимуться: чи то затримки західної допомоги, чи провали у військово-політичному плануванні, чи те, що ворог встиг збудувати укріплення, які неможливо було прорвати.

Але дещо очевидно вже зараз – дрони стали вирішальним інструментом на полі бою. І уявіть ситуацію: саме в розпал контрнаступу, коли "мавіки" мали рятувати життя і коригувати артилерію, немає майже 700 безпілотників. Партія просто нібито "зникає на кордоні". Про цю ситуацію 24 Канал писав ще восени 2023-го: журналісти-розслідувачі проаналізували родинні й ділові зв'язки фігурантів історії, опитали десятки волонтерів і навіть вийшли на сліди, що вели до країни-агресора.

Через пару місяців поліція офіційно підтвердила викриття схеми: гроші брали – дрони не постачали. А минулого тижня стало відомо про екстрадицію в Україну головної фігурантки провадження з Об'єднаних Арабських Еміратів. Уперше за час повномасштабної війни вдалося домогтися екстрадиції саме з цієї країни з дуже "особливим процесуальним підходом".

Як це стало можливим? Якою була роль нас як журналістів і ошуканих волонтерів у цьому детективному сюжеті? Читайте далі в нашому матеріалі, побудованому на ексклюзивному інтерв'ю зі заступником голови Національної поліції Андрієм Нєбитовим.

Коли дрони треба "на вчора", а їх нема

Усе почалося влітку 2023 року, коли дрони були потрібні буквально "на вчора". Волонтери – від поодиноких ініціатив до великих організацій – шукають будь-яку можливість купити "мавіки". Фонду 24, заснованому нашим медіа, стає відомо про постачальника, який нібито возить дрони з Польщі на третину дешевше, ніж на українському ринку – за 193 тисячі гривень.

Фонд оплачує одну одиницю, чекає місяць, але Mavic 3T не надходить. Від постачальника чуємо стандартні виправдання: "є проблеми на кордоні". Після тиску нам повертають кошти. І здається, що інцидент вичерпано. Однак згодом з'ясовується: повернення зробили "по акції" лише нам як журналістам. Усі інші волонтери, які так само кидали гроші за дрони, – не отримали ні товару, ні грошового переказу.

Після спілкування з волонтерами та аналізу документів ми встановлюємо, що до історії безпосередньо причетні троє осіб:

• Матякіна Олеся Олександрівна – власниця ФОПа, на який волонтери здебільшого перераховували кошти;
• Ткаченко Назар Сергійович – бізнес-партнер Матякіної, мав доручення розпоряджатися її ФОПом;
• Приступа Ірина Віталіївна – координаторка, яка відповідала за "логістику" та зв'язок із клієнтами.

Фігуранти шахрайської схеми на дронах / Світлини взяті з соцмереж

Зверніть увагу! У нашому матеріалі фігурувала також волонтерка Ані Саакян. Її Приступа залучила до комунікації з клієнтами. Проте до Саакян як до зловмисниці правоохоронці питань не мали, на відміну від трьох інших згаданих осіб.

У лютому 2024 року Нацполіція офіційно підтверджує шахрайську схему. Ткаченку та Приступі обирають запобіжні заходи. Але головна фігурантка – Матякіна – на той момент перебуває за кордоном у Туреччині. І більшість ошуканих волонтерів уже не вірять, що її колись екстрадують.

Однак вже зараз можна сказати точно – втекти їй не вдалося.

Від правосуддя не сховатися навіть в Еміратах

Про оголошення Матякіної в міжнародний розшук Інтерполом стало відомо ще на початку весни 2024 року. А 23 липня 2025-го офіційно підтвердили: її екстрадували в Україну.

Заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов розповідає: витягнути головну фігурантку шахрайської схеми з Об'єднаних Арабських Еміратів (саме туди вона виїхала з Туреччини) було непросто. Але розслідування не зупинялося ні на день. У ньому допомагали, зокрема, волонтери, які передавали слідству інформацію, знайдену всіма можливими каналами.

Це перший випадок екстрадиції з ОАЕ за час повномасштабного вторгнення. Попри специфіку цієї країни та її відносини з Інтерполом, вдалося добитися рішення, аби її затримали та видали нам за процедурою екстрадиції,
– наголошує Нєбитов.

Екстрадиція з ОАЕ організаторки схеми на дронах / Фото надано 24 Каналу Національною поліцією України

Через воєнний стан екстрадиція в Україну ускладнена не тільки з боку ОАЕ, а й навіть із "дружніх" країн. За їхніми законами, якщо в державі є ризики для життя – видачу можуть заблокувати. Але в цьому випадку вдалося пройти всі кола й досягти результату.

Водночас Нєбитов згадує ще одну історію: про громадянина Росії, якого розшукували за викрадення авто в Україні. Його вдалося екстрадувати з Італії. Однак перед тим італійські правоохоронці двічі приїжджали до України, щоб перевірити умови утримання.

Італійці двічі приїжджали, щоб подивитися, які ж умови утримання будуть у цього росіянина. Зрештою погодили екстрадицію. Зараз він у нас у слідчому ізоляторі. Те саме, я сподіваюся, буде і з організаторкою схеми на дронах,
– сказав посадовець.

За словами Нєбитова, кейс з шахрайством на безпілотниках – це не просто перший успіх такої співпраці з ОАЕ, а й важливий сигнал для всіх, хто сподівається втекти від українського правосуддя за кордоном.

Правоохоронці екстрадували з ОАЕ головну фігурантку схеми на дронах / Світлини надано 24 Каналу Нацполіцією

Цікаво! Від початку цього року Україна вже екстрадувала 85 злочинців, які переховувалися від правосуддя за межами держави.

Люксові авто, квартири і гроші волонтерів

Поліція стверджує: організатори схеми завдали збитків на понад 50 мільйонів гривень. Це вартість більш як 600 сучасних безпілотників, які могли б працювати на Сили оборони саме в найгарячіший період контрнаступу.

Офіційно відомо про 108 потерпілих – це ті, кому не повернули гроші й хто про це заявив. Загалом зафіксовано 99 епізодів шахрайства.

Судячи з відкритих даних, жили фігуранти не надто скромно. Правоохоронці арештували 6 авто, 3 квартири, понад 25 банківських рахунків і 16 криптогаманців. Загальна сума активів – понад 20 мільйонів гривень.

Нєбитов уточнює: організаторка злочинної схеми купувала люксові автівки (Maserati, Volkswagen T-roc) і навіть встигла придбати квартиру, ще коли проживала в Туреччині. Її спільник придбав BMW X7, а інша спільниця – вклалася у салон краси на Волині.

Чи повернуть волонтерам і військовим усі понад 50 мільйонів – вирішить суд. Проте в Нацполіції припускають: заарештованих активів може вистачити на компенсації.

З огляду на заарештоване майно, можна вийти на вказану суму. Але повернення коштів – це вже не наша компетенція. Це вирішує суд: що буде з грошима, майном і як усе розподілять,
– пояснює Нєбитов.

Матякіній та її спільникам загрожує до 12 років тюрми. І це – лише за шахрайство.

Згадаймо, що ця історія не лише про гроші та схему. Вона також про підрив довіри до волонтерів і української боєздатності під час великої війни.

За словами Нєбитова, до нього особисто зверталося командування 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців – тоді вони тримали Вугледар. Дронів не вистачало, бійці просили розібратися зі ситуацією, правоохоронці – оперативно відреагували.

Зараз Матякіна під вартою. Однак коли справа дійде до суду, військові разом із волонтерами готові доводити, що ця схема безпосередньо вплинула на обороноздатність країни.

Російський криптогаманцевий і родинний слід

Андрій Нєбитов каже: вироки для трьох головних фігурантів – питання часу. Проте потрібно також повністю довести, як саме у цю схему могли бути втягнуті громадяни чи структури з Росії. Розслідування триває.

Встановлення російського сліду в цій справі стосується насамперед контактів окремих учасників шахрайської схеми з громадянами або структурами, які перебувають безпосередньо на території Росії,
– пояснює Нєбитов.

За його словами, наразі йдеться про фінансові канали, логістичні ланцюги та інструменти маскування переказів, які використовувались для виведення та легалізації коштів. Зокрема, через криптоактиви, обмінні сервіси та проксі-структури, що мають вихід на Росію.

Ще у першому матеріалі 24 Каналу на цю тему, який вийшов восени 2023-го, ми зазначали: частина коштів волонтерів могла піти на криптогаманці такого собі Харченка Володимира Миколайовича. До речі, саме його фігуранти схеми намагалися зробити крайнім. Як ми з'ясували, Харченко – громадянин Росії, хоча формально мешкає в Іспанії.

Питання викликають і родинні зв'язки Олесі Матякіної, які вдалося встановити нашому медіа:

• її мати, ймовірно, має паспорт РФ;
• брат Артем народився в Тамбові та служив у російській армії;
• батько підписаний у забороненій в Україні соцмережі "Однокласники" на сторінки на зразок "Новороссия, Сирия, Россия – нет фашизму и террору!”

Сама Матякіна заперечує будь-які зв'язки з Росією. Вона заявила, що і вона, і її батьки – патріоти України, і звинуватила наше видання в тому, що ми нібито "на основі інформації про місце народження родичів підводимо читача до думки, що вона та її сім'я працюють на країну-агресора".

Згодом стало відомо, що Матякіна подала до суду на 24 Канал та журналістів, які готували матеріал. Хоч історію висвітлювали й інші медіа, ми – єдині, кого спіткала така доля. Не виключаємо, що головною причиною для позову став саме той факт, що в нашому матеріалі найбільше деталей про слід країни-агресорки в цій історії.

Матякіна подала до суду на 24 Канал / Скриншот зі сайту "Судова влада України"

Вирок, який зрештою має прозвучати

Заступник голови Нацполіції Нєбитов вважає, що і для держави, і для суспільства ця справа є прикладом того, як українські правоохоронці, виявляється, здатні розслідувати складні шахрайські схеми з міжнародним елементом. І перепоною для звершення правосуддя не є навіть країни з такими "особливими процесуальними підходами", як-от ОАЕ.

Водночас він наголошує на ролі волонтерів та активних громадян, які зрозуміли, що "поліція – це насправді інструмент, який повинне використовувати суспільство", – та готові працювати на те, аби головна фігурантка схеми на дронах та її поплічники були покарані.

Окремо посадовець акцентував на ролі журналістів:

Ви, засоби масової інформації, четверта гілка влади. Усі ваші розслідування допомагають по крупинках збирати інформацію, щоб потім скласти її в один ланцюг. Тому я без перебільшення кажу: це дуже важлива робота.

Видається, що з такими висновками заступника голови Нацполіції не сперечатимуться й фігуранти цієї справи. Вони, вочевидь, уже відчувають, що справедливий вирок їм доведеться чекати недовго.