NASA припустилося серйозної помилки в оцінці фізики Місяця і Марса: чому це проблема

Посадка на поверхню іншого світу в Сонячній системі є непростим завданням. Незважаючи на безліч успішних посадок на Місяць і Марс, космічні апарати продовжують виходити з ладу під час своїх місій. Автори дослідження, опублікованого в журналі Journal of Field Robotics, вважають, що причина полягає в тому, що вчені неправильно розуміють фізичні процеси на інших об'єктах Сонячної системи і складність їхніх поверхонь, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Розробляючи місії, які передбачають посадку роботизованих апаратів на поверхню Місяця або Марса, космічні агентства шукають схожі умови на Землі для випробувань. Наприклад, NASA проводить випробування в каліфорнійській пустелі Мохаве або на спеціально створеному випробувальному полігоні. Особливо це стосується випробувань переміщення марсоходів на поверхні Марса.

Щоб компенсувати низьку гравітацію Марса, вчені зменшують масу експериментальних марсоходів, щоб краще зрозуміти, як вони справлятимуться з рельєфом на іншій планеті. Але автори дослідження кажуть, що такий підхід може призвести до занадто оптимістичних результатів.

Наприклад, під час випробування марсохода Curiosity його масу було зменшено з 907 кг до 340 кг, що відповідає його вазі на Червоній планеті.

"Через сильніше гравітаційне тяжіння, що діє на кожну частинку в пустелі на Землі, цей ґрунт має володіти вищою межею плинності порівняно з марсіанським. Отже, він повинен витримувати більш високі навантаження без деформації, що фактично забезпечує оптимістичну оцінку прохідності марсоходів по поверхні Марса, щоб їхні колеса не вийшли з ладу. Але одного лише зменшення маси марсохода недостатньо, якщо тільки не буде змінено склад ґрунту з урахуванням слабшого гравітаційного тяжіння, що діє на Марсі", — кажуть учені.

Простіше кажучи, NASA зосередилося на вивченні впливу зниженої гравітації на марсохід, нехтуючи її впливом на ґрунт інших світів Сонячної системи.

Дослідники, які працювали над місією VIPER на Місяць, яку нещодавно було скасовано, використовували фізичний симулятор для випробувань. Вчені виявили суттєву розбіжність між моделюванням переміщення місяцеходу VIPER на місячному ґрунті та випробуваннями, проведеними на Землі.

Дослідники кажуть, що для того, щоб уникнути потенційних аварій на Марсі або Місяці, потрібно враховувати не тільки гравітаційний вплив на марсохід або місяцехід, а й вплив гравітації на ґрунт іншого світу.

Як уже писав Фокус, у людства є всього 40 000 років, щоб знайти інопланетян. Так звані техносигнатури, тобто ознаки існування технологій у потенційної позаземної цивілізації, не можуть існувати вічно.

Також Фокус писав про те, що в Сонячній системі є місце, де вода одночасно замерзає і кипить. Поверхні крижаних місяців формуються не потоками гарячої лави, як це відбувалося б на Землі. Пейзажі на крижаних місяцях створюються водою, яка одночасно і кипить, і замерзає.