Оновлений огляд світової економіки від МВФ. Ключові прогнози

МВФ оприлюднив оновлений огляд світової економіки. Він вийшов під назвою «Глобальна економіка: хитка стійкість на тлі постійної невизначеності».

Ключове з передбачень МВФ на найближчу перспективу:

• Глобальне зростання становитиме 3,0% у 2025 році та 3,1% у 2026 році (це на 0,2 в.п. та на 0,1 в.п. вище за прогноз, опублікований у квітні). Оцінки покращено через сильніше, ніж очікувалось, початкове збільшення обсягів імпорту в очікуванні підвищення тарифів, нижчі середні ефективні тарифні ставки у США, ніж передбачалось у квітні, покращання фінансових умов (зокрема завдяки послабленню долара). Однак очікувані показники будуть нижчими за результат 2024 року (3,3%) та середній історичний показник до пандемії (3,7%).
• Зростання в розвинених економіках прогнозується на рівні 1,5% у 2025 році та 1,6% у 2026 році. У США ВВП збільшиться на 1,9% у 2025 році (+0,1 в.п. до квітневого прогнозу) та на 2,0% у 2026 році.
• Зростання економіки в Єврозоні прискориться до 1,0% у 2025 році та до 1,2% у 2026 році. Очікується, що переглянуті зобов'язання щодо витрат на оборону матимуть вплив у наступні роки.
• Серед країн, що розвиваються, очікується, що зростання становитиме 4,1% у 2025 році та 4,0% у 2026 році.

Прогноз обсягів світової торгівлі переглянуто у бік збільшення на 0,9 в.п. на 2025 рік та зменшення на 0,6 в.п. на 2026 рік. Очікується, що короткострокова компенсація, забезпечена переорієнтацією деяких торговельних потоків з огляду на підвищену невизначеність торговельної політики та в очікуванні жорсткіших торговельних обмежень, зникне у другій половині 2025 року, а пов'язана з цим окупність, як очікується, матеріалізується протягом 2026 року. Слабший долар посилює тарифний шок замість того, щоб поглинати його, що призводить до позитивного впливу тарифів на сальдо поточного рахунку США, що більш ніж компенсується експансіоністською фіскальною політикою.

Очікується, що глобальна інфляція знизиться до 4,2% в 2025 році та 3,6% у 2026 році. Тенденції до зниження попиту та падіння цін на енергоносії зберігаються. Очікується, що тарифи, які діють як шок пропозиції, поступово позначаться на споживчих цінах у США та вплинуть на інфляцію у другій половині 2025 року. В інших регіонах тарифи створюють негативний шок попиту, знижуючи інфляційний тиск. Прогнозується, що інфляція у США залишатиметься вищою за цільовий показник у 2% до 2026 року, тоді як у Єврозоні інфляційна динаміка, як очікується, буде більш стриманою, частково через ревальвацію валюти.

У доповіді підкреслили, що прогнози у цьому оновленні Звіту базуються на поточній торговельній політиці в режимі реального часу (тобто вони припускають, що політика в її чинному стані на цей момент є постійною). Це стосується і заходів, які були сформульовані як тимчасові або очікують на розгляд, тобто передбачається, що призупинення дії вищих тарифів залишатиметься чинним після закінчення терміну їх дії, а вищі ставки, як передбачається, не набудуть чинності.

Ефективна тарифна ставка США, що лежить в основі прогнозів, становить 17,3% порівняно з 24,4% у квітневому прогнозі. Відповідна ефективна тарифна ставка для решти світу становить 3,5% порівняно з 4,1% у попередніх передбаченнях.

Очікується, що невизначеність економічної політики залишатиметься високою цього та наступного року.

Прогнозується, що ціни на енергетичні товари впадуть приблизно на 7% у 2025 році, що менше, ніж прогнозувалося у квітневому огляді.

Ціни на нафту суттєво зросли під час військових ударів між Іраном та Ізраїлем у червні, причому зростання головним чином відображає вищі премії за ризик, оскільки фізичні постачання нафти не були порушені. Це зростання, спричинене геополітичними факторами, зараз значною мірою відступило, і в центрі уваги знову з'являються ведмежі фундаментальні показники, при цьому сильна пропозиція як з боку ОПЕК+, так і з боку джерел постачання поза ОПЕК+ випереджає повільне зростання попиту.

Ціни на природний газ залишаються відносно стриманими на тлі очікувань зниження попиту на енергоносії внаслідок невизначеності в торгівлі, новин про плани ЄС щодо більш гнучких цільових показників щодо заповнення сховищ та перспектив значного збільшення поставок скрапленого природного газу в середньостроковій перспективі.

Очікується, що ключові ставки у Великій Британії та Сполучених Штатах знизяться у другій половині 2025 року, хоча й з різною швидкістю, тоді як облікова ставка в Єврозоні залишиться незмінною, а в Японії буде поступово зростати.

Фіскальні стимули прогнозуються у провідних економіках найближчим часом, включаючи Китай, Німеччину та США. У США очікується, що OBBBA («великий красивий закон») збільшить дефіцит бюджету приблизно на 1,5 в.п. ВВП у 2026 році, а тарифні доходи компенсують приблизно половину цього збільшення. У середньостроковій перспективі, незважаючи на скорочення майбутніх витрат та значні тарифні надходження, прогнозується, що дефіцит бюджету США буде більшим, ніж передбачався у квітневому прогнозі.

Водночас, фахівці МВФ звернули увагу на низку ризиків.

Зокрема, запровадження додаткових секторальних тарифів у таких сферах, як електроніка та фармацевтика, може підвищити ефективні тарифні ставки та створити вузькі місця, що посилюють прямий вплив вищих тарифів. Нетарифні заходи, спрямовані на критично важливі ресурси, можуть призвести до порушень у глобальних ланцюгах поставок. За наявності стратегічної взаємодоповнюваності, коли підвищення цін однією фірмою збільшує стимул для інших фірм вживати аналогічних заходів, потенційний інфляційний вплив додаткових тарифів та нетарифних заходів може виявитися значним та стійким. Навіть якщо тарифні ставки не зміняться відносно того, що передбачається в базовому сценарії, і жодних нових протекціоністських заходів не буде.

Якщо такі заходи будуть запроваджені, підвищена невизначеність у торговельній політиці може почати сильніше впливати на економічну активність, оскільки поточні терміни набрання чинності додаткових заходів від США закінчуються без укладення довгострокових, всеохоплюючих угод. Інвестиції фірм у існуючі та нові торговельні зв'язки можуть постраждати, тим самим уповільнюючи зростання торгівлі та виробництва, особливо в експортно-орієнтованих економіках.

Ескалація геополітичної напруженості, особливо на Близькому Сході чи в Україні, може призвести до нових негативних шоків у сфері поставок у світову економіку. Маршрути доставки та ланцюги поставок можуть бути порушені, а ціни на сировинні товари зростатимуть, особливо якщо, на відміну від червневих подій, інфраструктура постачання зазнає пошкоджень. Ці чинники можуть знизити темпи зростання та знову розпалили інфляційний тиск.

Фіскальна вразливість може стати більш помітною, що матиме наслідки для фінансових ринків та пошириться на реальний сектор економіки. Прогнозується, що низка країн, включаючи Бразилію, Францію та США, матиме значний бюджетний дефіцит на тлі історично високих рівнів державного боргу. Це може підвищити премії за строковими позиками та, особливо у випадку США, ускладнити глобальні фінансові умови. Збільшення премій за строковими позиками в США, зумовлене побоюваннями щодо фіскальної стійкості, також може зробити фінансові ринки надмірно волатильними, особливо якщо це поєднуватиметься з побоюваннями щодо геоекономічної фрагментації та майбутнього міжнародної валютної системи, зосередженої навколо долара.

З іншого боку, прорив у торговельних переговорах, що встановлюватиме передбачувану систему, може призвести до подальшого зниження ефективних тарифних ставок та інших протекціоністських заходів. Зменшуючи невизначеність та сприяючи передбачуваності політики, недискримінаційні угоди щодо зменшення торговельних бар'єрів можуть сприяти інвестуванню та прийняттю позитивних бізнес-рішень.

Їхній вплив міг би бути більшим, якби, окрім торгівлі товарами, вони охоплювали торгівлю цифровими послугами та іноземні інвестиції. У довгостроковій перспективі переваги накопичувалися б у вигляді швидшого зростання продуктивності та підвищеної стійкості до зовнішніх потрясінь.

Нова хвиля надійних торговельних угод може призвести до ширшого імпульсу реформ для посилення середньострокового зростання.

Рекомендації фахівців МВФ:

1. Країни повинні зменшити невизначеність, спричинену політикою, шляхом сприяння чітким та прозорим торговельним рамкам. Прагматична співпраця має першочергове значення у випадках, коли деякі правила міжнародної торгівлі в їх нинішньому вигляді можуть не функціонувати належним чином.
2. Міжнародна співпраця в різних сферах політики, включаючи торгівлю, промислову політику та оподаткування, може пом'якшити міжкраїнні наслідки та підтримати вразливі економіки.
3. Відновлення фіскального простору та забезпечення сталого державного боргу має вирішальне значення, навіть під час задоволення критичних потреб у витратах. Це вимагає надійної середньострокової фіскальної консолідації, коригування та зосередження на відновленні буферів. Країни повинні збільшити бюджетні доходи, підвищити ефективність витрат, залучити інвестиції приватного сектору та використовувати автоматичні стабілізатори для подолання негативних шоків попиту.
4. Будь-які нові дискреційні заходи повинні бути чітко спрямовані на тих, хто серйозно постраждав від торговельних перебоїв, і повинні бути тимчасовими з чіткими положеннями про припинення дії. Скорочення витрат в інших місцях або нові доходи повинні компенсувати такі заходи, особливо в країнах з обмеженим фіскальним простором.
5. Центральні банки повинні ретельно калібрувати монетарну політику відповідно до конкретних обставин країни, щоб підтримувати цінову та фінансову стабільність в умовах тривалої торговельної напруженості та зміни тарифів. Подальше пом'якшення монетарної політики має залежати від наявності переконливих доказів того, що інфляція та інфляційні очікування рішуче повертаються до цільового показника.
6. Підвищена невизначеність та волатильність вимагають надійної пруденційної політики для забезпечення фінансової стабільності. Найголовніше, що неоднозначний та волатильний ландшафт також вимагає чітких та послідовних повідомлень від центральних банків та захисту незалежності центральних банків не лише з юридичної точки зору, а й на практиці.
7. В умовах постійного підвищеного рівня невизначеності, більш активне використання сценарного аналізу може сприяти розробці макроекономічної політики. Плани дій у надзвичайних ситуаціях для різних типів ризиків повинні бути готові до активації у разі реалізації будь-якого з цих ризиків.
8. Тривалі структурні реформи в таких сферах, як ринки праці, освіта, регулювання та конкуренція, можуть підвищити продуктивність, потенційне зростання та створення робочих місць. Крім того, заходи, що сприяють технологічному прогресу, включаючи цифровізацію та впровадження штучного інтелекту, можуть ще більше підвищити продуктивність та потенційне зростання.