Путін мріяв про анексію Криму ще в 90-х: докази знайшли в архівах

Імперські амбіції Путін проявив ще 1994 року. Він претендував не лише на територію України, а й на Північний Казахстан.

Головні тези:

Нинішній очільник Кремля Володимир Путін мав імперські амбіції та будував плани щодо захоплення територій інших держав ще до того як став президентом РФ. Відповідні докази знайшли в німецьких архівах.

Як пише видання Spiegel, Путін ще в 1994 році претендував на Схід України, Крим і Північний Казахстан.

"В архівах Федерального міністерства закордонних справ з'явилися перші ознаки того, що нинішній кремлівський правитель Володимир Путін не визнає кордонів Росії", - пише видання.

У січні 1994 року Путін був заступником міського мера Санкт-Петербурга і вважався реформатором. Однак саме того року він проявив свої імперські амбіції.

Генеральний консул Німеччини в Санкт-Петербурзі зазначив, що 14 січня 1994 року Путін "з акцентом" повторив те, що вже говорив йому раніше.

"Крим, Східна Україна і Північний Казахстан - принаймні, ці райони - ніколи не були для Росії зарубіжними країнами, а завжди були частиною російської території. Жодного росіянина не слід змушувати розуміти, що тепер це для нього чужа країна", - сказав Путін.

Цей коментар нинішнього російського диктатора було опубліковано у виданні Інституту сучасної історії.

Путін наголосив, економічне та соціальне становище України та Казахстану, навіть якщо воно задовільне, "не має значення", а Заходу було б "нерозумно" називати "відродженням російського імперіалізму" прагнення досягти російських інтересів.

Німецький дипломат також зазначив, що Путін апелював до "національного почуття" росіян, яке, за його словами, німцям "мабуть, важко зрозуміти".

Що Путін говорив про Крим

У 2008 році Путін стверджував, що Крим - український, і Росія не претендує на півострів.

"Крим не є жодною спірною територією, там не було жодного етнічного конфлікту на відміну від конфлікту між Південною Осетією та Грузією. І Росія давно визнала кордони сьогоднішньої України. Питання про якісь подібні цілі для Росії, вважаю, віддає провокаційним змістом", - говорив Путін.

За три місяці до анексії півострова введення російських військ до Криму Путін назвав "повною нісенітницею".

У грудні 2013 року, відповідаючи на запитання журналіста про можливість ввести війська РФ на півострів, Путін сказав: "Будемо далі продовжувати боротися за рівність прав. Це стосується всіх держав, але це зовсім не означає, що ми збираємося махати шашкою і вводити війська. Це повна нісенітниця, нічого подібного немає і бути не може".

Уже в березні 2014, коли почалося захоплення Криму, Путін заперечував, що російські війська проводять спецоперацію на півострові. Він стверджував, що "їх там немає", а форму, схожу на ту, в яку були одягнені "зелені чоловічки", можна купити в будь-якому військторзі.

У квітні 2014 року військове вторгнення до Криму Путін пояснював "захистом російськомовного населення півострова".

"Загрози щодо російськомовного населення були абсолютно конкретними і відчутними. Саме це спонукало народ Криму, громадян, які там проживають, задуматися про своє майбутнє і звернутися до Росії по допомогу", - заявив диктатор.

У 2015 році очільник Кремля розповів, що особисто ухвалював рішення про анексію. усі розпорядження дав уранці 23 лютого, після того як усю ніч із підлеглими рятував експрезидента України Віктора Януковича.

"Я всім моїм колегам, а їх було четверо, сказав, що ситуація розгорнулася таким чином в Україні, що ми змушені почати роботу з повернення Криму до складу Росії", - визнав він.

Пізніше в Росії вийшли відразу два документальні фільми про Путіна. В одному з них він дав чітко зрозуміти, що за час його правління Крим точно не віддадуть Україні.

Дивіться відео - Хронологія заяв Путіна про Крим - сюжет Радіо Свобода:

Агресія Росії проти країн НАТО - останні новини

Як писав Главред, глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль заявив, що німецька розвідка має конкретні докази підготовки Кремля до потенційної агресії проти НАТО. Каль зазначив, що Москва більше не вірить у надійність системи колективної оборони НАТО, тому в Кремлі можуть спробувати перевірити цю гарантію на практиці.

Данська військова розвідка у своєму лютневому звіті дійшла висновку, що після завершення війни в Україні Росія зможе перекинути значні сили до кордонів інших європейських країн упродовж півроку.

Військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко не виключає, що у країни-агресора РФ дійсноє можливість зайти і захопити частину певних країн НАТО, причому одночасно.