Рада ухвалила закон про посилення повноважень НАБУ і САП

Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому внесений Президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП

Про це повідомляє Укрінформ.

Законодавчу ініціативу №13533 підтримали 331 народний депутат

У пояснювальній записці йдеться, що редакція Кримінального процесуального кодексу України, яка була ухвалена парламентом 22 липня, містить потенційні ризики для ефективного функціонування антикорупційної інфраструктури в Україні, зокрема щодо незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Закон має на меті гарантувати зміцнення інституційної незалежності НАБУ та САП, а також забезпечити надійний захист їхньої діяльності від впливів та втручання держави-агресора.

Документ також містить положення, спрямовані на закріплення статусу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як органу, що самостійно здійснює процесуальне керівництво розслідуванням злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.

Водночас норми закону пропонують механізм запобігання розвідувально-підривній діяльності іноземних спеціальних служб щодо співробітників антикорупційних органів.

Документом запроваджуються нові превентивні та контррозвідувальні механізми захисту антикорупційних органів від можливого впливу держави-агресора.

Законом вносяться зміни до Кримінального процесуального законодавства, які мають на меті посилити інституційну незалежність САП та НАБУ, а також запровадити додаткові запобіжники від можливого впливу держави-агресора на антикорупційні органи.

Ініціатива передбачає, що генеральний прокурор (або особа, яка виконує його обов’язки) матиме право надавати письмові вказівки керівнику органу досудового розслідування, за винятком підрозділів детективів і підрозділу внутрішнього контролю НАБУ. Водночас заступник генерального прокурора - керівник САП, його перший заступник або заступник матимуть повноваження змінити, доповнити або відкликати апеляційні й касаційні скарги, а також заяви про перегляд судових рішень, подані ними особисто або прокурорами САП.

Надається генеральному прокурору право доручати іншому органу досудового розслідування розслідування злочинів, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України (БЕБ), у разі неефективної роботи БЕБ або неможливості його функціонування під час дії воєнного стану.

Також генеральному прокурору надається повноваження доручати БЕБ розслідування справ, які належать до підслідності інших органів. Водночас законопроєкт забороняє передавати справи НАБУ іншим органам досудового розслідування, за винятком випадків, коли НАБУ фактично не може функціонувати. У такому разі відповідне рішення може ухвалити лише генеральний прокурор або керівник САП.

Крім того, закон встановлює, що керівники органів досудового розслідування зобов’язані виконувати письмові вказівки прокурора, а за їхнє невиконання передбачена відповідальність. Винятком є провадження, якими займаються детективи НАБУ, — вони зобов’язані виконувати лише письмові вказівки прокурора САП.

Невиконання таких вказівок є підставою для відсторонення детектива від розслідування.

Ініціатива передбачає, що оперативні підрозділи (Нацполіції, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, прикордонників, пенітенціарної системи тощо) виконують слідчі та негласні слідчі дії за письмовими дорученнями слідчого, дізнавача або прокурора. Підрозділи НАБУ — лише за письмовим дорученням детектива або прокурора САП.

Своєю чергою прокурору САП надається право своєю постановою визнати певне провадження підслідним НАБУ, якщо кримінальне правопорушення спричинило або могло спричинити тяжкі наслідки правам людини чи державним інтересам. У цьому разі детективи НАБУ зможуть розслідувати справи, підслідні іншим органам, за погодженням із керівництвом САП.

Якщо внутрішній контроль НАБУ виявляє у своїх працівників (крім директора та його заступників) злочини, пов’язані з корупцією або зловживанням владою, такі провадження розслідуються детективами НАБУ.

У разі спору щодо того, якому органу підслідне конкретне провадження, рішення ухвалює керівник прокуратури вищого рівня.

Якщо йдеться про справу, що може належати до підслідності НАБУ, спір вирішує генеральний прокурор або керівник САП. Якщо провадження може бути підслідним БЕБ, - лише генеральний прокурор.

Законом уточнюється, що у виключних, невідкладних випадках прокурор, слідчий або дізнавач може увійти до житла чи іншого володіння особи до ухвали суду, якщо це пов’язано з порятунком людей або негайним переслідуванням підозрюваного.

Регламентується, що рішення прокурора про закриття справи щодо конкретного підозрюваного не заважає продовженню розслідування у межах цього ж кримінального провадження.

Також надається можливість продовжувати строк досудового розслідування до 12 місяців за рішенням слідчого судді, якщо відповідне клопотання погоджене генеральним прокурором або його заступниками.

Закон уточнює порядок погодження угоди про визнання винуватості у провадженнях, підслідних НАБУ. Така угода укладається за обов’язковим погодженням із керівництвом САП, якщо йдеться про проступки, нетяжкі, тяжкі або особливо тяжкі злочини.

Водночас закріплюється особливий порядок кримінального провадження щодо директора НАБУ та його працівників. Повідомлення про підозру народному депутату, кандидату в Президенти, уповноваженому з прав людини, керівникам НАБУ, прокурорам САП та іншим високопосадовцям здійснюється генеральним прокурором або керівником САП.

Також документом закріплюється незалежність прокурорів САП. Генеральний прокурор, його перший заступник і заступники не матимуть права давати вказівки прокурорам САП або іншим чином втручатися в їхню роботу. Адміністративні накази щодо організації роботи САП видаються лише за погодженням із її керівником.

Водночас запроваджуються додаткові заходів безпеки для перевірки доброчесності та лояльності працівників ключових правоохоронних і антикорупційних органів.

Зокрема, підрозділи внутрішнього контролю НАБУ, САП, БЕБ, Офісу генерального прокурора, ДБР та Національної поліції мають не рідше ніж раз на два роки проводили перевірку своїх працівників, які мають доступ до державної таємниці, з використанням поліграфа (детектора брехні).

Такі дослідження здійснюватимуться за методикою, погодженою з СБУ, і спрямовані на виявлення можливих дій на користь держави-агресора.

При цьому закон зобов’язує Службу безпеки України протягом шести місяців з моменту набуття чинності закону провести перевірку всіх таких працівників — тобто тих, хто має доступ до державної таємниці у вказаних органах, — на предмет їхньої можливої співпраці з державою-агресором.

Також документ зобов’язує Офіс генерального прокурора та Міністерство юстиції активізувати роботу з пошуку та повернення в Україну осіб, які переховуються за кордоном від слідства, суду чи покарання.

У разі потреби, протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом, вони мають разом із Кабінетом міністрів підготувати та подати на розгляд Верховної Ради відповідні зміни до законодавства, щоб підвищити ефективність екстрадиційної співпраці з іншими державами.

Також законом виключається низка норм з чинного законодавства, що передбачають особливі повноваження генерального прокурора та застосування особливого порядку кримінального провадження до окремих категорій посадових осіб.

Зокрема, положення, які надавали генеральному прокурору (або особі, що виконує його обов’язки) право визначати перших заступників і заступників генерального прокурора, зокрема керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, як прокурорів у конкретному кримінальному провадженні.

Також вилучається норма, яка дозволяла покладати їхні повноваження на інших прокурорів — виключно рішенням генерального прокурора.

Закон виключає положення про те, що спори щодо підслідності у справах, які можуть належати до підслідності НАБУ або Бюро економічної безпеки України, вирішуються генеральним прокурором. Це усуває потенційний ризик адміністративного втручання у визначення підслідності справ антикорупційної юрисдикції.

Окрім цього, документ скасовує норму, яка дозволяла учасникам провадження подавати клопотання безпосередньо генеральному прокурору щодо закриття кримінального провадження у справах, що стосуються найвищих посадових осіб держави та місцевого самоврядування, суддів, прокурорів, посадовців правоохоронних органів і керівників держпідприємств. Це спрямовано на унеможливлення політичного або адміністративного впливу на завершення таких розслідувань.

Також виключається норма, яка передбачала застосування особливого порядку кримінального провадження до таких посадових осіб, як Прем’єр-міністр, міністри, їхні заступники, керівництво НАЗК, ДБР, БЕБ, вищі державні службовці (категорія «А») та інші високопосадовці. Це рішення має на меті забезпечити рівність усіх перед законом та унеможливити зловживання особливими процесуальними гарантіями.

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня Верховна Рада ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

У Києві та інших містах України пройшли мітинги проти нового закону.

24 липня Зеленський погодив текст законопроєкту щодо незалежності антикорупційної інфраструктури, Верховна Рада повинна його розглянути 31 липня.

25 липня активісти у Києві закликали українців зібратись у середу, 30 липня, а також у день голосування, 31-го, щоб показати народним депутатам, що очікують від них "справедливого рішення".