Це точно війна з перекупами? Чи законний продаж квитків на потяги УЗ виключно через "ДіЯ"

З 1 серпня в тестовому режимі "Укрзалізниця" вводить нові правила купівлі квитків на потяги у п'яти популярних напрямках по Україні. Так, верифікувати особу, щоб придбати бажаний квиток, можна буде лише через "ДіЯ.Підпис". А от в касі купити квиток буде неможливо. В компанії комунікували це ноу-хау як спосіб боротьби з перекупниками. Втім, залізничне нововведення вжевикликало хвилю обурення в соцмережах, адже необхідність встановлювати "ДіЯ" на смартфон не передбачена жодним нормативним документом чи законом.

Чи дійсно альтернативи "ДіЯ" при купівлі квитків немає? Наскільки законні такі обмеження, та що буде, якщо на монополіста хтось вирішить подати до суду через такі нові порядки? В цих питаннях розбирався "Телеграф".

Альтернативи

З 1 серпня цифрова верификація обов'язкова лише на п'ять внутрішніх рейсів:

№105/106 Одеса — Київ;

№91/92 Львів — Київ;

№29/30 Київ — Ужгород;

№12 Львів — Одеса;

№27/28 Київ — Чоп.

Але ж дійсно, що робити, якщо громадянин України, з тих чи інших причин, не юзає "ДіЯ"? Як їхати? Чи є альтернативи?

Як пояснили "Телеграфу" на гарячій лінії "Укрзалізниці", саме на ці рейси АЛЬТЕРНАТИВИ НЕМАЄ.

"Для уникнення непорозумінь, при оформленні документації, так як ці напрямки є популярними, в тестовому режимі вводиться купівля квитків через обов'язкову верифікацію "ДіЯ.Підпис". Якщо ви звичайний пасажир, не маєте пільг (нові правила не стосуються рейсів зі спецрезервом квитків для військових, — Ред.) то альтернативи немає", – повідомили на гарячій лінії.

Єдине, що пропонують в "Укрзалізниці", це подорожувати рейсами, де "ДіЯ" не потрібна. Візьмемо до прикладу потяг №105/106 Одеса — Київ, сісти на який з 1 серпня можна тільки з "ДіЯ". На гарячій лінії "Укрзалізниці" пропонують замість нього подорожувати потягом №148 "Житомир — Одеса", який також йде через столицю. На нього цифрова верифікація не потрібна.

"Для зручності пасажирів діють альтернативні поїзди. Ви можете обрати найбільш зручний для себе варіант подорожі", – відповідає "Укрзалізниця" у себе на сторінці в Facebook всім тим, хто незадоволений новими правилами.

Але! Потяг №148, який пропонується як альтернатива, курсує не щодня, а тільки по парним датам. Відтак, це не зовсім історія про "зручність пасажирів" про яку кажуть в УЗ. Звісно, трагедія не велика, можна і підлаштувати особистий графік. Однак, якщо підійти до питання принципово: обмежувати купівлю квитків додатком "ДіЯ"…

Це взагалі законно?

Почнемо з того, що господарська діяльність "Укрзалізниці" підпадає під дію закону "Про природні монополії", адже передбачає "користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування".

Згідно зі статтею 10 цього закону суб'єкти природних монополій зобов'язані "забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам", – зазначається в тексті закону.

Крім того, стаття 633 Цивільного кодексу України зазначає, що "умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів". А перевезення транспортом загального користування – один із різновидів публічного договору.

– Тобто всі мають право купити квиток за однакових умов. Хочеш через "ДіЯ"? Будь ласка, купуй через "ДіЯ". Хочеш в касі? Купуй в касі. Але коли забирається один зі способів купівлі квитка, то утворюється певна нерівність, – пояснює в коментарі "Телеграфу" юристка, консультантка з онлайн-безпеки Анастасія Апетик.

В чому ж полягає ця нерівність? Згідно зі статтею 24 Конституції "Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками… майнового стану".

– А у нас все ж таки не всі громадяни мають смартфони, належні цифрові навички і взагалі стабільний доступ до інтернету. Плюс є люди з когнітивними порушеннями, інвалідністю, ті, хто свідомо уникає цифровізації з огляду на релігійні переконання. А є люди, які і мають "ДіЯ", але вона їх не розпізнає. Наприклад, це може бути людина, яка отримала поранення обличчя . Виходить, що "Укрзалізниця" порушує принцип недискримінації, – додає Апетик.

Щодо відсутності смартфонів у частини громадян України тут можна було б іронізувати. Ну камон, у кого їх ще немає? Тим паче, що пабліки з рецептами в соцмережах для громадян елегантного віку не страждають на відсутність підписників. Та є нюанс. В системних вимогах до додатку, наприклад, для iРhone, вказано, що для встановлення "ДіЯ" потрібна iOS 13 чи новіша. Цю операційну систему вже не встановиш на iРhone 5, 5s, 6, однак і цими смартфонами, вочевидь, все ще користується частина українців.

Йдемо далі. За словами правників, ноу-хау "Укрзалізниці" також порушує принцип права на свободу пересування, викладений в статті 33 Конституції. Так, це право може бути обмежене законом, але у випадку з простою купівлею квитків, ніякого особливого закону немає.

– А якщо у нас запроваджується обов'язкова верифікація через єдиний цифровий інструмент, то це створює бар'єри для частини громадян, які не можуть використовувати цифрові сервіси. І за відсутності альтернативи (касового обслуговування), це обмежує можливість скористатися транспортом, – коментує Апетик.

Нарешті стаття 6 закону "Про захист персональних даних" передбачає, що "обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених ЗА ЗГОДОЮ суб’єкта персональних даних".

– А якщо у людини забирають можливість купувати квитки через касу, то це змушує її автоматично погоджуватись на обробку персональних даних через визначену цифрову платформу. А цей підхід суперечить принципу добровільної та усвідомленої згоди, – підкреслює Анастасія Апетик.

Гаразд. Зрозуміло, що є питання до законності нових правил від "Укрзалізниці". Та що це означає?

З цим можна піти до суду?

В теорії так.

– На 99% це виграшна справа. В демократичній державі точно мало би бути виграшне рішення для позивача, адже це пряме порушення навіть не підзаконних актів, а норм Конституції, – зазначає Апетик.

Але! Спочатку треба зрозуміти, а що ж саме оскаржувати?

– Головне питання: а чим це все передбачено? Є правила перевезення пасажирів і вантажів, але ж там немає згадки про "ДіЯ", цифровий підпис. На сайті "Укрзалізниці" є правила купівлі квитків онлайн, але ж і в цих правилах немає нічого про "ДіЯ". Є тільки публікація в Facebook. А повинні бути хоч якісь відомчі правила стосовно цього нововведення, які мають бути прийняті відповідно до законодавства і в них повинні бути відображені правила купівлі квитків на ці конкретні напрямки. І цей документ обов'язково повинен пройти антидискримінаційну експертизу. То що саме оскаржувати? Публікацію "Укрзалізниці" в Facebook? – коментує "Телеграфу" столичний адвокат Дмитро Бузанов.

Дійсно, у правилах перевезення зазначено, що продаж проїзних документів здійснюється двома способами:

– Квитковими касами;

– Через електронні канали обслуговування.

І відмовити у продажу проїзних документів через ту ж касу, можливо також тільки у двох випадках: або якщо пасажир не згоден з умовами правил, або якщо у поїзді немає вільних місць. Все! Про відсутність "Дія. Підпис", як підставу для відмови в обслуговуванні, нічого не сказано. Таким чином, навіть не заглиблюючись у нетрі конституційних хитросплетінь, новація "Укрзалізниці" дійсно може не пройти випробування Фемідою.

Програмний директор УГСПЛ, правозахисник Максим Щербатюк один із тих, хто свого часу виграв суд у "Укрзалізниці", поскаржившись на тригодинну затримку потяга. Втім, за його словами, у випадку з верифікацією через "ДіЯ" варто спочатку дочекатися реалізації резонансного тестового режиму, щоб зрозуміти реальні альтернативи.

– Певні підприємства можуть створювати унікальну послугу, яка може мати свої нюанси для отримання, але це не повинно перешкоджати людині дістатися умовного Львову. Потрібно буде розуміти чи на той напрямок є інші доступні рейси, чи може людина ними скористатися? Є міста, до яких їде тільки цей конкретний потяг. І тоді можна досить обґрунтовано говорити про порушення права на пересування. Та це точно не простий позов буде, – зазначив Щербатюк в коментарі "Телеграфу".

Та якщо все ж таки не доводити справу до суду?

А це точно боротьба з перекупниками?

Давайте згадаємо, а через що взагалі виникла вся ця колотнеча?

"Щоб зменшити кількість можливих зловживань під час придбання залізничних квитків" – пояснили в "Укрзалізниці".

Так звані, перекупники, які оптом згрібають квитки, дійсно стали неабиякою проблемою. Відтак, верифікація через "ДіЯ" хоч і виглядає обмеженням прав, але ж з легітимною метою, за для блага самих громадян. Якби не одне "але".

У вищезгаданих правилах перевезення зазначено, що "пасажири з прізвищем та іменем у проїзному документі, які не відповідають даним документа, що посвідчує особу, без документів, що посвідчують особу, у вагон не допускаються".

Цього, в принципі, достатньо, щоб наламати весь "бізнес" перекупникам.

– Шахрай наприклад, хоче взяти 10 квитків. Для кого він їх буде брати? Йому потрібно завчасно знати ім'я та прізвище людини, яка буде їхати. А де він візьме ці дані? То як перекупники оформлюють квитки, щоб там були дані пасажира? Ніяк! Це неможливо! І це є в правилах. Цього хіба недостатньо для боротьби з перекупниками? – каже Дмитро Бузанов.

Та тіньовий бізнес, вочевидь, процвітає. Чому ж?

"В квитках, які придбані у спекулянтів, як правило, імена самих же спекулянтів, під якими ті завчасно викуповують квитки, а потім перепродають їх зі зміненим у фоторедакторі імʼям (яке все одно проявиться у провідника при скануванні) або навіть без змін", – комунікували в "Укрзалізниці" при спілкуванні з користувачами в соцмережах.

Таким чином, якщо провідники з легкістю можуть виявити "ліві" квитки, то навіщо ж тоді "ДіЯ.Підпис" і оце ось все?

– Виходить так, що не можуть забезпечити виконання правил перевезення провідниками і перекладають відповідальність на пасажирів? – додає Дмитро Бузанов.

В "Укрзалізниці" вже відрапортували, що посилять контроль документів під час посадки пасажирів у поїзди. Та згідно з даними самого монополіста, з 25 по 29 липня було перевірено більше 40 тисяч документів на 300 поїздах і лише у трьох (!) пасажирів виявили невідповідність між документами і квитками. Так це точно боротьба з перекупниками?