"Чорний" місяць для росіян: які катастрофи, трагедії та кризи ставалися в Росії в серпні

Серпень для Росії практично щороку означає прихід далеко ненайкращих часів. Історія країни-окупанта містить в собі багато темних подій, які припали саме на останній місяць літа.

"Телеграф" зібрав перелік всіх відомих катастроф, трагедій та навіть терактів, які відбувалися в Росії саме в серпні.

Початок "чорного серпня": путч 1991 року

Серпневий путч 1991 року став невдалою спробою державного перевороту в СРСР, організованою Державним комітетом з надзвичайного стану (ДКНС), який намагався усунути з посади президента СРСР та генсека ЦК КПРС Михайла Горбачова. Формальне лідерство в комітеті належало віцепрезиденту СРСР Геннадію Янаєву, однак ключову роль у підготовці перевороту відіграв голова КДБ Володимир Крючков.

Причиною виступу стала незгода з політичним курсом Горбачова, а також невдоволення втратою впливу на країни Східної Європи. Проте спроба перевороту була реалізована вкрай незграбно, викликала масштабний спротив і натрапила на опір, очолений Борисом Єльциним. Протягом двох діб в Москві тривали мітинги на захист демократичних перетворень, що й призвело до краху путчу.

Після придушення перевороту Горбачов повернувся до виконання обов’язків, однак його вплив значно послабився. Водночас Єльцин зміцнив свої позиції, ставши головною фігурою в радянській політиці. Усі організатори ДКНС були усунуті з посад, а згодом амністовані. Серпневі події дали поштовх до остаточного розпаду СРСР, який офіційно припинив існування 26 грудня 1991 року.

Економічна криза 1998 року

Економічна криза 1998 року стала однією з найтяжчих у новітній історії Росії. Її розвиток відбувався на тлі глибокої нестабільності в економіці, що поглиблювалася суперечливою державною політикою 1996–1998 років.

У ті роки влада дотримувалася жорсткої монетарної політики, намагаючись стримати інфляцію шляхом відмови від емісійного фінансування бюджету й утримання завищеного курсу рубля. Водночас бюджетна політика залишалась м’якою: Держдума ухвалювала роздуті бюджети, які підписував президент Борис Єльцин. Ситуацію ускладнили й зовнішні чинники: різке падіння цін на основні експортні товари Росії — нафту й газ — та азійська фінансова криза 1997 року, що спричинила обвал національних валют у низці країн Південно-Східної Азії.

У липні 1998 року прем’єр-міністр Сергій Кирієнко представив Державній думі антикризову програму зі скорочення державних витрат, але депутати її відхилили, не запропонувавши альтернативи. В результаті 17 серпня 1998 року уряд Росії та Центробанк вдалися до екстрених заходів — оголосили технічний дефолт за основними видами державних боргових зобов’язань і відмовилися від фіксованого валютного курсу. Рубль стрімко девальвував, країна занурилася у валютну та банківську кризу.

"Вона потонула": катастрофа підводного човна "Курськ"

Гибель підводного човна "Курськ" у 2000 році стала символом кризи російського флоту та бездіяльності влади. 12 серпня під час навчань у Баренцевому морі вибухнула торпеда на борту К-141, загинули всі 118 моряків. Рятувальну операцію розпочали лише через 6 годин, допомогу іноземців дозволили за 5 діб.

Причиною катастрофи визнали витік перекису водню з торпеди, що спричинив два вибухи. 23 моряки залишалися живими ще понад 6 годин у дев’ятому відсіку, але задихнулись після спалаху. Підводний човен підняли лише в жовтні 2001 року, а розслідування викрило масштабну недбалість, технічну відсталість та провали командування.

Серпневі теракти

31 серпня 1999 року в Москві стався вибух у торгівельному центрі на Манежній площі — перший у серії терактів у столиці Росії. Унаслідок вибуху загинула одна людина, ще 40 отримали поранення.

Вибух у підземному переході під Пушкінською площею — теракт, що стався в Москві 8 серпня 2000 року. Вибух пролунав у переході, який веде до станцій метро "Пушкінська" та "Тверська", зі сторони виходу до торгового центру "Галерея Актор". Унаслідок теракту загинули 13 людей, ще 118 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Вибух залишився нерозкритим.

У вівторок, 8 серпня, о 17:55 у підземному переході спрацював вибуховий пристрій потужністю близько 800 грамів у тротиловому еквіваленті. Заряд був начинений уражальними елементами — гвинтами та шурупами.

За свідченнями очевидців, приблизно за п’ять хвилин до вибуху до одного з торгових павільйонів підійшли двоє чоловіків кавказької зовнішності. Вони намагалися розрахуватися доларами США, однак отримали відмову й пішли, залишивши поблизу павільйону дипломат і поліетиленовий пакет. Повернутися вони не встигли — після їхнього зникнення стався вибух.

Як з’ясувало слідство, вибухівку було закладено саме в залишених речах.

Семеро людей загинули на місці, ще шестеро померли в лікарнях. Вибуховою хвилею знищено більшість торгових павільйонів і пошкоджено конструкції переходу.

24 серпня 2004 року в Росії одночасно вибухнули два пасажирські літаки, що вилетіли з аеропорту Домодєдово. Ту-134 рейсу WLG1303 (Москва — Волгоград) та Ту-154 рейсу SBI1047 (Москва — Сочі) були підірвані смертницями через трохи більше години після зльоту.

Унаслідок терактів загинуло 89 осіб, включаючи всіх пасажирів і членів екіпажу обох літаків. Перший лайнер впав у Тульській області біля села Бучалки, другий — у Ростовській області поблизу селища Глибокий.

Вибух на станції метро "Ризька" у Москві стався 31 серпня 2004 року. Біля входу на станцію спрацював саморобний вибуховий пристрій, який привела в дію смертниця.

У результаті теракту загинуло 10 людей, включаючи виконавицю вибуху, ще понад 50 осіб дістали поранення. Вибух стався ввечері, коли біля входу на станцію перебувало багато пасажирів. За даними слідства, смертниця була пов’язана з чеченськими екстремістами.

21 серпня 2006 року на Черкізовському ринку в Москві стався вибух, який кваліфікували як теракт. Вибух пролунав у підвальному приміщенні кафе на території ринку, де було встановлено саморобний вибуховий пристрій.

Унаслідок атаки загинули 14 людей, серед них двоє дітей, ще 61 особа отримала поранення. За даними слідства, теракт організували учасники шовіністичної радикальної організації "Спас", що діяла на ґрунті міжнаціональної ненависті.

До Санкт-Петербурга не долетіли

Катастрофа Ту-154 над Донеччиною в серпні 2006 року стала найбільшою авіатрагедією Росії того року. 22 серпня літак рейсу 612 авіакомпанії "Пулковські авіалінії", що виконував переліт з Анапи до Санкт-Петербурга, впав поблизу селища Суха Балка на Донеччині. Загинули всі 170 людей на борту.

Літак потрапив у потужну грозу, екіпаж намагався обійти хмару, але не впорався з керуванням. Через сильні висхідні потоки Ту-154 різко злетів, втратив стійкість і перейшов у плоский штопор. Комісія визнала, що катастрофа сталася через помилки екіпажу в поєднанні з важкими погодними умовами.

Грузинська війна

У серпні 2008 року Росія почала війну проти Грузії під приводом захисту Південної Осетії та Абхазії. Конфлікт, що тривав п’ять днів, завершився російською окупацією частини території Грузії та фактичним закріпленням контролю Кремля над двома самопроголошеними республіками.

Війна почалася з обстрілів осетинських та грузинських сіл, але швидко переросла у вторгнення регулярних російських військ. Найзапекліші бої точилися в Цхінвалі, а згодом російські війська зайшли вглиб території Грузії та бомбардували військові й цивільні об’єкти. Після п’яти днів бойових дій сторони підписали мирну угоду за посередництва ЄС, однак Росія зберегла військову присутність у регіоні та визнала незалежність Південної Осетії й Абхазії, чим закріпила окупацію грузинських територій.

Найбільша техногенна катастрофа

Аварія на Саяно-Шушенській ГЕС у 2009 році стала найбільшою техногенною катастрофою в історії російської гідроенергетики. Внаслідок інциденту загинули 75 людей, а робота станції була повністю зупинена.

Трагедія сталася 17 серпня 2009 року через руйнування кріплень кришки турбіни одного з гідроагрегатів. За висновками Ростехнагляду, причиною аварії стали динамічні навантаження та втомні пошкодження, які призвели до зриву кришки, прориву води та затоплення машинного залу. Аварія завдала масштабної шкоди обладнанню, екології та економіці регіону, а також викликала соціальні наслідки для місцевого населення.

Зіткнення потягів

11 серпня 2011 року на перегоні Єрал — Сімська Куйбишевської залізниці у Челябінській області сталася масштабна залізнична катастрофа. Вантажний потяг №2707, що прямував з перевантаженням на спуску, через відмову гальм розігнався до 136 км/год і врізався у хвіст потяга №1933, який ішов попереду.

Унаслідок зіткнення з рейок зійшли два електровози й 66 з 67 вагонів потяга №2707. Загинули обидва члени локомотивної бригади. У потязі №1933 з рейок зійшли три останні вагони. Аварія стала однією з наймасштабніших на вантажних поїздах у сучасній історії російських залізниць.

Повінь у Хабаровському краї 2013 року

В Хабаровському краї через масштабну повінь було підтоплено 77 населених пунктів у дев’яти муніципальних утвореннях. Постраждали понад 3 тисячі житлових будинків, у яких проживали близько 35 тисяч осіб. Затопленими залишалися майже 4 тисячі присадибних ділянок і понад 3,7 тисячі дач.

На початку вересня рівень води в Амурі в районі Хабаровська досяг небачених за всю історію спостережень показників. Якщо критичним вважається рівень у 600 см, а попередній рекорд 1897 року становив 642 см, то 23 серпня 2013 року вода піднялася до 716 см, а 31 серпня — до 784 см. Гідрологи прогнозували подальше зростання до 830 см. Уряд готувався до масової евакуації, а для захисту територій була терміново зведена водозахисна насип загальною довжиною близько 24 км.

Авіакатастрофа в Красноярському краї 2018 року

4 серпня 2018 року в Красноярському краї розбився пасажирський вертоліт Ми-8 авіакомпанії Utair, що виконував рейс у районі Ванкорського нафтового родовища. Унаслідок катастрофи загинули всі 18 людей на борту — троє членів екіпажу та 15 пасажирів, зокрема працівники дочірньої компанії "Роснефті" — "РН-Ванкор".

Трагедія сталася за 180 кілометрів на північ від Ігарки, поблизу нафтової перекачувальної станції "Ванкор". За даними Росавіації, катастрофа сталася під час ранкового зльоту: два вертольоти компанії "ЮТэйр-вертолётные услуги" злітали майже одночасно — перший з вантажем на зовнішній підвісці, другий із пасажирами. Саме другий борт зазнав аварії одразу після зльоту.

Вибухи на ракетному полігоні

8 серпня 2019 року на військовому полігоні ВМФ РФ поблизу селища Ньонокса в Архангельській області стався вибух під час випробувань нової зброї. Унаслідок аварії загинули семеро людей, ще четверо зазнали сильного радіаційного опромінення. У сусідньому місті Сєвєродвінськ на деякий час зафіксували підвищення рівня радіаційного фону.

Міноборони РФ повідомило, що причиною інциденту став вибух рідинного ракетного двигуна. Згодом "Росатом" уточнив, що в ньому використовувалося радіоізотопне джерело живлення. У ЗМІ припускали, що вибух міг статися під час випробувань крилатої ракети з ядерним двигуном "Буревєснік" або балістичної ракети "Скіф". Також висували версію про вибух малогабаритного ядерного реактора.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що під час зустрічі російського лідера Володимира Путіна з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком пролунали низка абсурдних заяв, які вже викликали хвилю обурення серед українців у соцмережах.