Мешканці Донецька можуть заздрити: в екопарку під Полтавою власний душ є навіть у тигрів

Хто кайфує відлітньої спеки, так це двогорбі верблюди. Здається, їм мало +37°С у повітрі, так вони ще лягають на пекучий гравій, приймаючи "прогріваючі" ванни. І взагалі, вони краще сховаються від палючого сонця де-небудь у кущах, аніж тамуватимуть спрагу водою. Тому в їхньому вольєрі вона тече лише тоненькою цівочкою.

Вважай, це єдиний вид диких тварин в екопарку Ковалівка під Полтавою, якому не дошкуляє літня жара.

У спеку хижаки зменшують споживання м’яса на 30—40 відсотків

Найбільше ж полюбляють освіжатися під водою тигри. Коли доглядальники відкривають крани на шлангах, вони влягаються на землю,підійматють лапи й тільки пофиркують від задоволення. Тобто всім своїм видом показують, що для них це найприємніші миті життя.

— "Душ Шарко" — додатковий бонус тиграм під час спеки, — пояснює директор екопарку Андрій Тиванюк. — Адже у них, як і в більшості вольєрних мешканців, є власні зрошувальні фонтани, що ввімкнені з 12:00 до 17:00.

На думку обладнати систему поливу нас наштовхнуло торішнє літо з екстремальними температурними показниками. Тварини в неволі дуже важко переносили жару, тож ми змушені були терміново реагувати на ситуацію й взялися проводити автоматичне водопостачання у вольєри. Тим паче це дає змогу тваринам якомога рідше зустрічатися з працівниками парку, тобто менше стресувати. Наразі автоматикою обладнано близько половини від потреби.

— До речі, як тварини сприйняли нововведення? Не б’ються за доступ до води?

— Спочатку боялися, звісно, бо бризкалки видають характерний звук. А тепер лежать під ними й просто насолоджуються. Як отой баран гривистий, гляньте, який облюбував місце на горбочку. Навколо нього по колу розбризкується вода й він лежатиме там, скільки йому заманеться.

І для його родичів місця вистачить: в одному загоні ми утримуємо в середньому по 3-4 тварини, тож боротьби між ними за "місце під сонцем" не буває. Тигрів, наприклад, лише два. А загалом у тваринному світі існує ієрархія: кожен знає, коли настає його час їсти чи купатися.

За словами Андрія Тиванюка, окрім пернатих (журавлів, гусей, качок, страусів), найбільші водолюби — парнокопитні. Але кожен любить плескатися у воді по-своєму.

Кенгуру, наприклад, навіть з невеликої калюжі примудряються зробити дуже велику й борсаються у ній, як пацюки.

Буйволи — ті люблять повалятися в багнюці. У загоні, де живе пара цих тварин, прокопаний невеликий рівчак, по якому цілодобово тече свіжа вода у невелике природне озеро на території парку. І от вони приймають у цьому озері грязьові ванни. Пересиджують там найбільшу спеку, тільки носи виглядають. Потім знову йдуть на пастівник.

Причому, буйволи самі роблять багнюку, ходячи по колу, в будь-якому місці, де є вода.

Кілька днів тому у родині цих тварин народився малюк. Батьки поки що не показують його людям, переховуючи десь у кущах, і, звісно ж, не підпускають до озера, щоб він там застряг.

Те озеро з мулистим дном — місце релаксу для всіх тварин та птахів, які ходять на вільній території. Козли звичайні, зебри, кенгуру, альпаки рятуються в ньому не тільки від високої температури, а й від мух, ґедзів та інших комах. Думаю, від людей ці тварини також там ховаються, якщо вони їм уже допечуть… Там їх уже ніхто не може дістати.

Ми постійно пускаємо у водойму свіжу воду й трохи розчистили її, поглибили, щоб вона не перетворилась у болото.

А ось леви з водою дуже обережні. Вони зайдуть у басейн, щоб освіжитися, лише в тому випадку, якщо він буде заповнений буквально на кілька сантиметрів. У заповнений повністю їх ніщо не змусить плигнути.

Для мавп і лемурів в екопарку ще минулого року розробили спеціальне літнє меню — лід з фруктовою нарізкою. По суті, це заморожені коктейлі, залиті в спеціальні пластикові кульки. Їх підвішують у вольєрах, і тварини, злизуючи лід, добираються до фруктів і споживають їх у холодному вигляді.

— Загалом у спеку тварини менше їдять, а більше п’ють води, — продовжує розповідь Андрій Тиванюк. — Хижаки з родини котячих споживання м’яса зменшують відсотків на 30-40. Іноді кілька днів узагалі його не їдять. Деякі тварини й птахи віддають перевагу траві замість зерна.

Комфорт тваринам у спеку забезпечує також скошена трава, якою устилають залізні дахи вольєрів, щоб вони не так сильно нагрівались.

Тварини й птахи з усього світу, а також українські "переселенці"

Оскільки 1 серпня Ковалівському екопарку виповнюється 6 років від його офіційного відкриття (загалом він існує вже майже два десятиліття), маємо нагоду розповісти про нього більше. Бо він справді того вартий.

Парк займає одну з найбільших територій серед подібних закладів, що входять в Асоціацію зоопарків України, — 110 гектарів. 50 гектарів додались з початку повномасштабного вторгнення. На цих землях влаштовано реабілітаційний центр для переселенців із прифронтових зон та окупованих територій. До Ковалівського екопарку евакуйовано багато копитних з Харківщини, зокрема, з Куп’янщини, з-під Покровська. Загалом близько 80 тварин, з яких 11 буйволів, а також олені, лані, кози, вівці, віслюки, мавпи. Всі вони були дуже налякані бойовими діями. Наразі ці тварини перебувають на вільному утриманні й мінімально контактують з людьми. Завдяки цьому поступово відновлюються: вже почуваються спокійнішими, не бояться працівників парку, коли ті їх підгодовують.

До речі, на тій вільній території також багато штучних копанок і басейнів, у яких тварини купаються.

В екопарку утримується близько 8 тисяч тварин 354 видів. Це найбільше видів в Україні!

Зокрема, минулого року Ковалівський екопарк в австрійському розпліднику придбав двох віслюків пуату. В Україні їх усього три. Ще один є у знаменитому "Фельдман екопарку" в Харкові.

Пуату цікаві тим, що вони приблизно втричі більші за звичайних, розміром з коня-ваговоза. За довгу лахмату шерсть їх називають іще мамонтовими. У давнину пуату (а про них є згадки ще з Х століття) використовували як перевізників вантажів. Але з розвитком технологій потреба в цьому різко впала й популяція цієї дуже старої й витривалої породи віслюків різко скоротилася. Вони ледь не вимерли. Наприкінці минулого століття їх залишалось близько 40 особин.

Нині порода поступово відновлюється. Між іншим, у Ковалівці планують створити українську популяцію цих тварин.

А від спеки мамонтових віслюків рятує линька.

Більшість екзотичних тварин і птахів екопарк купує по всьому світу. В Африці придбали вузьконосих мавп мона, гієн, лемурів лорі… У США — унікальних черепах, папуг ара, багатьох представників фауни Амазонії. У Європі — валлійських чорноносих овець, капібар… Наразі ж європейськими країнами гуляє вірус, що вражає жуйних тварин, зокрема овець та велику рогату худобу. Тож поки поповнення поголів’я цим шляхом неможливе.

На щастя, буйволи, зебри, верблюди, лані, олені й багато інших тварин дають потомство, яким можна обмінятися з вітчизняними зоопарками.

— У нас іще приблизно 60 відсотків видів тварин і птахів не представлено відвідувачам, оскільки для них ще не облаштовані місця. Тому вони перебувають на закритих територіях, — зазначає директор екопарку. — Зокрема, не представлені папуги ари, яких аж 25 штук. Минулого року довелося добудовувати для них додаткове приміщення на ще незабудованій ділянці. Цьогоріч маємо намір розпочати на ній будівництво нових вольєрів.

Утримання тварин, слід сказати, не те, що дуже дороге задоволення, а збиткове. Лише на те, щоб збудувати один вольєр, треба близько мільйона гривень. Стільки ж, а то й більше, потрібно на те, щоб прогодувати утриманців, забезпечити їх світлом, теплом, водою. Один акваріум з рибками обходиться у 25-30 тисяч гривень у рік. Минулого року екопарк мав 4-мільйонні збитки, бо дуже багато коштів пішло на розширення й осучаснення території.

Щоб покривати витрати, потрібен постійний потік екскурсантів. Вони їдуть не тільки з Полтави, а й з Дніпра, Кам'янського, Харкова… Однак з грудня по березень це традиційно мертвий сезон, і на це ніяк не можна вплинути.

А поки що літо. Тож варто знайти можливість, аби провести час у приємному товаристві… До свого дня народження екопарк запланував для відвідувачів подарунки. 2 та 3 серпня діятимуть знижені ціни на вхідні квитки для дорослих і дітей, а з 11:00 до 17:00 на всіх чекає насичена анімаційна програма.

Фото, відео "Суспільне Полтава" та надані Андрієм Тиванюком