На будівництві фортифікацій на Сумщині розікрали мільйони? Що говорить влада і поліція

Після розголосу навколо фортифікаційних споруд на одному з найгарячіших напрямків фронту – Сумському – правоохоронці почали повідомляти про масштаби зловживань та вручення підозр виконавцям робіт. Наразі відомо, що за завищеними цінами працювала фірма з Рівного, також до привласнення бюджетних коштів можуть бути причетні посадовці зi Львова. Крім того, відомо, що будівельні організації "кидали" на гроші працівників, залучених до риття окопів та виконання інших робіт.

"Телеграф" зібрав інформацію про те, наскільки великими були бюджетні видатки на зведення оборонних рубежів у Сумській області, і яка частина з них могла осісти в кишенях ділків.

Критика від аналітиків та пояснення від військових

До ситуації з будівництвом військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, систем невибухових загороджень на Сумському напрямку через посилення тиску росіяни й необхідність стримувати ворога останнім часом привертали увагу як вітчизняні аналітики й журналісти, так і закордонні. Зокрема, проєкт DeepState в червні цього року повідомляв: під час візиту в регіону восени 2024 зафіксовано, що на відстані 20-25 км від державного кордону фортифікації наявні, але до їхньої якості були питання.

"З одного боку, можна побачити підземні опорні пункти та окопи, які накриті сіткою проти FPV-дронів. Але до інженерних загороджень, які є ефективним чинником у стримуванні ворога, на той момент поставилися халатно і, якщо порівнювати з тією ж Дніпропетровщиною, то просто ряд "зубів дракона" в полі занадто просто і дешево", – повідомлялось в ТГ-каналі аналітичного проєкту з уточненнями, що лінію нібито намагаються укріпити в авральному порядку. "Про застарілі окопи, не захищені від дронів" на Сумщині згадується й у статті The Wall Street Journal.

Натомість ситуація безпосередньо на прикордонні – виявилась гіршою. Супутникові знімки, зроблені DeepState вже у квітні поточного року показали: інженерні загородження – протитанкові рви, тетраедри, єгози тощо – були відсутні (!) на лінії Журавка-Новеньке-Басівка й аж до населених пунктів Хотінь, Писарівка, Кияниця, Храпівщина та Юнаківка. Облаштуванням позицій та мінуванням самотужки займались бійці, які там тримають оборону. У спілкуванні з аналітиками вони наголошували, що попри активність ворожих дронів тут все-таки можна було виконувати будівельні роботи.

У відповідь на критику в Міноборони відзначали: там, де фортифікаційним будівництвом займались військові частини (крім Міноборони ці роботи мають повноваження організовувати та виконувати Державна спеціальна служба транспорту, місцеві адміністрації та Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури) все відбувається за планом. Крім того, тодішнійміністр оборони Рустем Умєров запевняв журналістів, що війна вимагає адаптувати відповідні споруди під сучасні вимоги. Тож на заміну "батальйонним районам оборони та довгим ходам сполучень тепер зводять компактні опорні пункти з ходами до 60-70 метрів, прикриттям від дронів і максимальною адаптацією до рельєфу місцевості". Серед причин, які можуть заважати активній роботі над облаштування лінії оборони саме на Сумщині, в Центрі протидії інформації в коментарях медіа називали постійний вогневий контроль на певних ділянках. Також керівник ЦПД Андрій Коваленко підкреслював: кожний кейс треба розбирати "детально і на прикладах" і повідомляв, що питання вивчають правоохоронці.

Показати, що оборонні роботи все ж таки виконуються намагався і голова Сумської ОВА Олег Григоров, опублікувавши на Facebook пост про облаштування антидроновими сітками доріг. Не применшуючи значення цих елементів протидії дронам, представники проєкту DeepState розібрали і цей аспект, підкреслюючи, що все-таки це не ті оборонні рубежі, які мали б з'явитися на цьому напрямку зусиллями в тому числі органів місцевого самоврядування. "Антидронову сітку" можна вважати частиною ІФС (інженерно-фортифікаційних споруд) в контексті сучасних бойових дій, але це не ті фортифікації, які потрібні були для ускладнення просування ворога та відбиття штурмових дій. Зокрема, йдеться про: протитанкові рови, "зуби дракона", єгозу, мінні загородження тощо, — наголосили аналітики. — Можна почати активно будувати ІФС зараз, укріплювати їх, але на території, яку наразі окупував ворог, немає жодних фортифікацій, що вже виправити нереально".

Одна підозра та ще чотири справи

Вже в липні стало відомо про перші результати такої уваги силовиків. Зокрема, вручення підозри директору одного з підприємств Рівного, що споруджувало фортифікації на замовлення Департаменту капбудівництва Сумської ОВА у 2024 році. За повідомлення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, ця фірма частину робіт "скинула" на субпідрядника, а до актів приймання виконаних робіт включила неправдиві відомості щодо обсягів та вартості будівництва. Підтверджені збитки склали понад 1,1 млн гривень, а за рештою договорів на загальну суму у 26 млн гривень ще тривають експертизи. Дії керівника кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану). У разі доведення вини ділок може опинитися за ґратами мінімум на 7, максимум – на 12 років, також санкції статті передбачають конфіскацію майна й заборону обіймати певні посади.

Традиційно правоохоронці не оприлюднюють ні прізвище підозрюваного, ні назву фірми, яку він очолює. При цьому, оскільки це оборонна закупівля, то і на сайті Prozorro, через які проводяться торги, інформація щодо учасників скрита. У Сумській ОВА у відповіді на запит "Телеграфу" наголосили, що шкода від поширення інформації про виконавців робіт на об'єктах оборонної інфраструктури переважає суспільний інтерес від її отримання. А також повідомили: у 2023-2025 роках співпрацювали у питанні фортифікацій з підприємствами з міста Києва, Київської, Дніпропетровської, Рівненської, Чернігівської, Сумської областей. Загалом за цей час було укладено 121 договір на загальну суму 2 млрд 918,8 млн гривень. Це були кошти з резервного фонду державного бюджету, плюс додатково минулого року 79,9 млн гривень виділили юрособи.

На питання, чи виставляли претендентами на використання бюджетних коштів вимогу мати досвід зведення фортифікаційних споруд, посадовці відповіли негативно. І пояснили так: це могло бути розцінене як дискримінація, бо"в довоєнні часи такі роботи підприємствами цивільної будівельної галузі не виконувались". Щодо контролю за якістю й обсягами робіт, а також ефективністю використання бюджетних коштів в ОВА туманно відповіли, що"здійснювали усі передбачені чинним законодавством заходи". При цьому ні з ким підрядників договори не розривали, адже це робить неможливим виставлення претензій чи подачу позовів до суду у разі невиконання договірних зобов'язань. А що з ними таки є проблеми, показав внутрішній аудит, який з'ясував: деякі фірми отримували авансові платежі, але з виконанням робіт затягували. Зібрані дані військова адміністрація передала правоохоронцям і 10 червня (тобто після того, як про проблему активно заговорили – Авт.) інформацію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Та чи перетвориться вона в кримінальне провадження – відкрите питання.

Натомість в ГУ Нацполіції у Сумській області на запит "Телеграфу" повідомили, що крім згаданої справи, де вже є підозра, наразі розслідується ще дві. Крім привласнення, розтрати та заволодіння чужим майном з використанням службового становища (ч. 4 і 5 ст. 191 КК України), за що передбачений тюремні терміни 5-12 років, йдеться й про службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України), а це штрафні санкції – до 68 тис. гривень, обмеження або позбавлення волі.

І ще дві справи стосуються невиплати зарплати працівникам, які були залучені на будівництві фортифікацій. За це, згідно з ч.1 ст. 175 КК України, керівників фірм можуть оштрафувати на суму від 8,5 до 17 тис. гривень, або направити на виправні роботи, чи позбавити волі на строки до 2 років. Таку недоброчесність з боку фірм, що отримують бюджетні кошти, "Телеграфу", підтвердив працівник однією з них, а саме ТОВ "Криворізьке променерго". Фірма зареєстрована у селі Коломійцеву Дніпропетровської області, а його власники – Олександр Кесіль з Кривого Рогу та Таїсія Кудінова з Дніпра.

- Я на це підприємство влаштувався суто працювати на фортифікаціях, на скільки чув, в нього до десятка об'єктів було в роботі, – розповів чоловік. – До грудня 2024 року були затримки з виплатами, але кошти все-таки віддавали. А від початку року і до травня не отримав ні копійки, ні лікарняний оплатили – нічого! Не витримав і звільнився, так зі мною досі й не розрахувались, при тому, що я працював офіційно, а що з тими, кого не оформили? Люди працювали й в мороз, й в спеку, а їх просто кинули! Я сам звертався до Державної служби України з питань праці, люди написали заяви в поліцію – і жодних здвигів. І зв'язку немає ні з керівництвом, ні з центральним офісом.

Нардеп назвав фірми, що могли нажитися

Персоналізував ще й інших гравців ринку фортифікаційного будівництва на Сумщині народний депутат Олександр Качура, оприлюднивши на своїй сторінці у Facebook інформацію про відкриття 30 червня ще одного кримінального провадження. За наявними у нього даними, до розкрадання на будівництві фортифікаційних споруд можуть бути причетні шість ТОВок – "Кортакоз", "Експрес Техбуд", "Хіммонтаж 14", "ЯРД", "СУ-630", "Торговий дім "Династія" та приватне підприємство "Автомагістраль".

Що це за компанії? Найвідомішою в переліку є "Автомагістраль", зареєстрована в селі Синяк на Київщині, що належить Миколі Скоростецькому – в минулому очільнику Служби автомобільних доріг у Київській області. Це підприємство активно виграє "жирні" тендери, особливо в Житомирській області, що супроводжуються низкою скандалів. Зокрема, цього учасника підозрюють у змові з іншими місцевими компаніями, також часто йому дістаються підряди у формі переговорних процедур без конкуренції. На ньому також кримінальне провадження щодо зловживання бюджетними коштами тощо. Ще одна фірма – "Кортакоз" зі статутним капіталом у 1000 гривень зареєстрована у місті Здолбунів Рівненської області – теж нерідко стає переможцем бюджетних тендерів. До її пропозицій вже кілька разів виникали питання у фахівців Dozorro, яки виявили в кошторисах завищені ціни на матеріали при утепленні двох шкіл у Рівному та реконструкції Арцизського ліцею.

Столичне ТОВ "Експрес Техбуд" з солідним статутним капіталом у 86,1 млн гривень (власники – Володимир Подолін, Наталія Приймак, Владислав Гулима) фігурує в тендерах на постачання будматеріалів бюджетним установам. При цьому інші учасники торгів публічно критикували фірму за низьку якість піску. По ще двом ТОВкам – "Ярд" з Дніпра та "Су 630" з Києва відсутні згадки у відкритих джерелах у зв'язку з перемогами у великих тендерах чи скандалах, з ними пов'язаних. А ще діяльність ще двох компаній — сумського ТОВ "Хіммонтаж 14" та криворізького ТОВ "Торговий дім "Династія", за даними YouControl, припинена через банкрутство.

Роль перерахованих компаній у тому, як і якої якості були зведені фортифікаційні споруди, та скільки грошей було використано неефективно чи розкрадено, на Сумщині ще належить визначити правоохоронцям. Наразі справу розслідують у місцевому управлінні поліції, до перевірок долучаться й інші відомства. Як наголосив нардеп Олександр Качура, за його заявою Офіс Генпрокурора та керівництво СБУ дали доручення обласним підрозділам перевірити викладені факти також на предмет державної зради та зловживань посадовців. "Вони мають розпочати досудове розслідування. Додатково чекаємо на офіційну інформацію від ДБР. Попри все разом ми будемо добиватися справедливості! Винні мають понести покарання", – наголосив депутат ВР.

Також медіа повідомляють, що до привласнення коштів, виділених Сумщині на будівництво фортифікацій можуть бути дотичними й посадовці Львівської ОВА. Ці роботи виконувались ще навесні 2024 року, а цього літа до них виявили цікавість Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону. За повідомлення видання Zahid.net, посадовці військової адміністрації вступили в змову з фірмами, що були залучені до будівництва та привласнили бюджетні кошти. Дії працівників ЛОВА кваліфіковані як привласнення та розтрати майна в особливо великих розмірах та зловживання владою і службовим становищем (ч.5 ст.191 та ч.2 ст. 364 ККУ). Журналістам "Суспільного" у військовій адміністрації підтвердили проведення слідчих дій та наголосили, що поки жоден посадовець не є підозрюваному. А також підкреслили: торік виконані будівельні роботи приймали військові та представники міської адміністрації, і зауважень до їхньої якості й обсягів не надходило.

Питання з фортифікаціями на Сумщині, а також Харківщині порушувалось й на засіданнях Тимчасової слідчої комісії ВР, створеної ще у 2024 році. Зокрема, секретар комісії, народний депутат Михайло Бондар наголосив в коментарях медіа на ключові проблеми з цими об'єктами. А саме:

- роботи виконані не в повному обсязі, наприклад, не зведено 20 взводних опорних пунктів;

- вартість побудованих під наглядом ОВА у два рази дорожча від аналогічних об'єктів, за які відповідала Державна служба транспорту – 25 млн проти 12-13 млн гривень;

- з 800 об'єктів на баланс Державна служба транспорту прийняла тільки 25, ще 150 на стадії оформлення документів, решта – низької якості;

- частина з фортифікацій на тимчасово окупованій території тощо.

Загалом, за підрахунками нардепа, може йтися про розкрадання двох десятків мільярдів. Він також зазначив, що ситуація потребує обговорення на рівні парламенту із залученням прокуратури, ДБР, НАБУ, САП і Кабміну. "Телеграф" і надалі слідкуватиме за важливим для оборони країни питанням і повідомлятиме про новини у згаданих розслідуваннях.

Як повідомляв "Телеграф", тендери на постачання продуктів харчування до армії нерідко виграють фірми зі скандальною репутацією, зокрема через якість товарів.