Трамп відклав Україну на 2026 рік: чому США для початку вирішили розібратися з Бразилією та Індією

50% мита на Бразилію. Логіка Трампа в глобальній грі

Схоже, своїми "жертвами" на цьому етапі Трамп вирішив спробувати зробити Бразилію та Індію. І як і всі попередні його дії, це не повʼязано з РФ чи нами. Це історія про американо-китайські стосунки.

Про мита для Бразилії

США — це 12% експорту Бразилії й 15% важливого технологічного імпорту. Але, при цьому, Бразилія — головний партнер Китаю в Латинській Америці й саме це найбільше дратує Трампа. Саме тому торгова війна з Бразилією настільки важлива для Вашингтона. І це, можливо, головна битва в Південній Америці. На реакцію Китаю та Бразилії зараз дивиться вся Південна Америка і велика частина Африки. Якщо Бразилія прогнеться, а це дуже імовірно, це означатиме, що Китай не може ще на рівних тягатися з США. Битва за Бразилію — це не лише про долар, це про те, хто крутіший: США чи Китай.

Про Індію

В останньому своєму пості Трамп дуже жорстко сказав про кооперацію Делі та Москви, назвавши економіки Індії та Росії помираючими. Але тут ситуація наступна: Трамп вважає, що Індії нікуди дітися, вона як природний конкурент Китаю змушена буде піти на поступки в питанні закупівлі російської нафти й перейде на нафту з країн Перської затоки та США, тим самим ударивши по нафтовим доходам Росії.

Важливо Трамп пішов шляхом Обами: чому президент США не поспішає з миром в Україні

Китай на потім

Все це є підготовкою до переговорів з Китаєм і психологічним тиском на Москву. Схоже, Трамп пробує ослабити переговорні можливості Пекіна і одночасно лякає Путіна тим, що той залишиться сам на сам з Піднебесною. І в цій ситуації у Путіна замало шансів на субʼєктність.

Плани Трампа

Для Трампа досі ідеальним сценарієм є той, при якому Путін "першим кліпне" і попросить переговорів, в результаті яких він залишиться на розтяжці між Вашингтоном та Пекіном.

План Б, він же найреалістичніший поки, я описував в попередніх постах. Суть його полягає в тому, що США протягом наступних місяців ведуть переговори, в результаті яких встановлюються певні проміжкові й хиткі правила гри на наступні роки, Москва залишається в орбіті Китаю, але Китай продовжує використовувати Росію виключно як сировинний придаток без передачі технологій і будівництва новітніх заводів.

За будь-якого сценарію про вікно можливостей для мирних переговорів можна буде говорити не раніше ніж за кілька місяців (реалістично — зима-весна 2026). Але треба готуватися до того, що нам будуть навʼязувати складні компроміси.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Путін мовчить, Медведєв "гавкає": про що говорить реакція Кремля на ультиматум Трампа по Україні