Військові полігони під землею: що пропонує Сирський та чи вдасться "сховати" навчання військових

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що навчання ЗСУ потрібно максимально проводити під землею для безпеки.

Він наголосив на важливості неухильного дотримання вимог безпеки на полігонах і в навчальних центрах, щоб мінімізувати ризики для особового складу.

"У зоні ризику ударів ворожих ракет і дронів — вся Україна. Тому навчальний процес має бути максимально переведений під землю. Реагувати на сигнали повітряної тривоги й появу розвідувальних безпілотників необхідно миттєво", — підкреслив Сирський.

Фокус розбирався в доцільності й можливості перенести військові полігони під землю.

Підземні полігони для ЗСУ: скільки це буде коштувати та які ще перешкоди існують

За словами військового експерта Олега Жданова створення підземних полігонів та навчальних центрів пов'язана з низкою серйозних викликів, які потребують значних фінансових і часових ресурсів.

Перш за все, Жданов наголосив на високій вартості подібних ініціатив. Будівництво сучасних військових полігонів, навіть найпростіших, таких як стрілецький тир на 50 метрів для тренувань зі стрілецькою зброєю, вимагає значних капіталовкладень. Якщо ж мова йде про комплексні полігони, де проводяться навчання з використанням артилерії, танків чи бойових машин піхоти (БМП), витрати зростають у рази.

"Створення таких об'єктів не є справою кількох місяців. Навіть за умови стабільного фінансування, на будівництво повноцінного полігону може знадобитися від пів року до року, а в деяких випадках і більше, залежно від складності проєкту та умов місцевості", — каже Фокусу експерт.

Одним із найнагальніших завдань на сьогодні, за словами експерта, є облаштування бомбосховищ та укриттів для військовослужбовців. Ці споруди потрібні не лише в місцях постійного проживання особового складу, а й у зонах проведення навчань. Наприклад, під час тренувань на полігонах, де відпрацьовуються бойові стрільби чи маневри, необхідно передбачити інженерні укриття, які дозволять екіпажам бойових машин чи піхотинцям швидко сховатися в разі небезпеки. Такі укриття мають захищати від касетних боєприпасів, уламків фугасних снарядів чи ударної хвилі. Жданов підкреслив, що створення таких споруд є першочерговим завданням, яке потребує негайного виконання.

Експерт також звернув увагу на особливості розташування військових полігонів.

"Зазвичай їх будують на територіях, непридатних для сільськогосподарських робіт, наприклад, на піщаних ґрунтах, болотах чи в інших складних природних умовах. Такі місця вибираються через низьку економічну цінність землі, але це створює додаткові труднощі під час будівництва. Наприклад, мішенні поля, куди ведеться вогонь з артилерії, танків чи БМП, часто розташовані в болотистій місцевості, що ускладнює їх облаштування та підтримання в належному стані. Для створення надійної інфраструктури в таких умовах потрібні додаткові інженерні рішення, що ще більше підвищує витрати", — додав Жданов.

Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний вважає, що є доволі реалістично створити підземні полігони та навчальні центр для військових. Однак це потребує додаткового часу та фінансових витрат, зокрема на будівництво нової підземної інфраструктури, передусім збільшення кількості залізобетонних укриттів.

Навчальні центри під землею: чи допоможе це від ворожих обстрілів

Окрім питань інфраструктури, Жданов торкнувся іншої важливої проблеми — військової дисципліни. Він навів прикладтрагічного інциденту в Гончарівському полігоні, де, за його інформацією, особовий склад зазнав втрат через нехтування розпорядженнями щодо укриття. Частина військовослужбовців не пішла до укриттів, залишившись на відкритій місцевості, що призвело до загибелі та поранень. Експерт наголосив, що такі випадки свідчать про необхідність посилення дисципліни та контролю з боку командирів. Відповідальність за виконання наказів лежить не лише на рядових військових, а й на керівництві підрозділів та навчальних центрів. Якщо особовий склад ще не розподілений по частинах, відповідальність за їхню безпеку покладається на начальника навчального центру.

На думку Земляного, крім створення захисних споруд, необхідно створення над полігонами систему протидії ворожим дронам, які у режимі реального часу наводять російські ракети.

"Тому українське керівництво розвиває безпілотну компоненту, зокрема напрямок дронів-перехоплювачів, які є ефективним, дешевим і потенційно масовим засобом проти російських розвідувальних крил. Нещодавно внесено зміни до бюджету, внаслідок яких видатки на оборонний сектор збільшено до 412,3 млрд гривень. Із них 216 млрд гривень піде на закупівлю та виробництво зброї, техніки, а головне — дронів. Крім того, з 1 серпня запрацював новий розподіл ПДФО: 60% спрямовується на закупівлю дронів, зброї, військової техніки; 30% виділяються Держспецзв'язку на купівлю дронів, а 10% — на потреби бригад", — підкреслив аналітик.

Щодо будівництва укриттів, Жданов запропонував поетапний підхід. На першому етапі можна створювати тимчасові дерево-земляні споруди, які є відносно дешевими та швидкими у зведенні. Згодом, за наявності ресурсів, їх можна замінити на більш міцні залізобетонні конструкції, які забезпечать вищий рівень захисту.

"Ідея розміщення цілого полігону під землею є нереалістичною. У світі не існує практики створення повністю підземних навчальних полігонів, оскільки це технічно складно, дорого та недоцільно", — підсумував експерт.

Полігони ЗСУ: чи існують вже захисні укріплення і підземні навчальні центри в армії

Земляний стверджує, що більшість військових навчальних закладів мають власні укриття, також розвинені укриття на полігонах та навчальних центрах.

"Існують окремі підземні тири, проте це не масове явище. Зокрема, неможливо перенести всі практичні навчання під землю. Наприклад, стрільба з гранатомету, якої навчають усіх, хто отримує військово-облікову спеціальність стрілець, неможлива в закритих підземних тирах", — підкреслив експерт.

Також аналітик наголошує, що теоретичні заняття можуть і мають бути максимально перенесені під землю, а їхнє будівництво — масштабованим. Зокрема успішні приклади підземних шкіл у Харкові та Запоріжжі.

Нагадаємо, російські війська активізували наступ на Покровськ із півночі, прагнучи оточити місто. На напрямку зосереджено понад 100 тисяч солдатів із важкою технікою, що створює серйозну загрозу українській обороні та умови для масштабних штурмів.

Також Фокус писав, що над Сумами поміченоновий російський дрон "Італмаз" із системою самонаведення, який у РФ називають "розумним".