З 24 руками і швидкістю 100 см на хвилину: агресивний страж захищає морський ліс від ненажерливих їжаків

Соняшникові морські зірки (Pycnopodia helianthoides) дуже агресивні, особливо при зіткненні з колючими морськими їжаками. Ці 24-рукі морські зірки без хребта досягають завширшки близько метра і здатні рухатися зі швидкістю близько 100 сантиметрів за хвилину, полюючи за крабами, равликами, морськими їжаками та іншими морськими мешканцями, пише Popular Science.

Дослідники вважають, що морські їжаки, мабуть, відчувають присутність морських зірок, попри відсутність мозку і хребта, і уникають цих хижаків. Оскільки багато видів морських їжаків можуть завдавати шкоди екологічно важливим заростям водоростей, морські зірки, ймовірно, можуть виступати природними охоронцями для водоростевих лісів.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Чому водорості гойдаються

Ліси водоростей в океані критично важливі для здоров'я океану і планети. Вони ростуть уздовж більшої частини західного узбережжя Північної Америки. Попередні дослідження вже показали, що великі бурі водорості ростуть у прохолодних, відносно мілких прибережних водах: щорічно вони приносять близько 500 мільярдів доларів у світову економіку, адже водорості є одним із ключових інгредієнтів для виробництва безлічі продуктів, зокрема заправок для салатів і деяких вітамінів.

Подібно до лісів на суші, водоростеві ліси ростуть густими групами, забезпечуючи їжею й укриттям численні види тварин, включно з рибами та морськими ссавцями. Багато з цих організмів можуть використовувати товсті лопаті для захисту свого потомства від хижаків і навіть штормів.

Відомо, що близько 10 років тому соняшникові морські зірки локально вимерли на більшій частині території Каліфорнії та Орегону через спалах хвороби 2013 року. Відтоді ні морські зірки, ні водорості не відновилися повністю, а їжаки, які харчуються водоростями, продовжують виживати.

Вартові водоростевих лісів

Попередні дослідження вже показали, що збільшення популяції морських видр допомогло скоротити популяцію їжаків навколо лісів водоростей. Команда з Каліфорнійського університету захотіла дізнатися більше про те, як морські зірки можуть відлякувати їжаків від поїдання водоростей. Щоб знайти відповіді, вчені розмістили пари клітин на морському дні за кілька кілометрів на схід від Ситки, Аляска, де місцеві морські їжаки вже перетворили колись квітучі ліси водоростей на безплідні зони.

Зазначимо, що обидві клітки були зроблені з пластикової труби й вкриті дрібною сіткою, а до кожної клітки у якості приманки були прив'язані лопаті водоростей. В одну клітку помістили морську зірку-соняшник, тоді як в іншій морської зірки не було. Дві пари кліток перебували на відстані близько 18-30 метрів одна від одної.

Результати показали, що червоні морські їжаки трималися якомога далі від водоростей, прив'язаних до клітин з морськими зірками всередині. Водночас зелених їжаків було не так просто відлякати. І все ж результати досліджень показують, що морські зірки насправді можуть захищати ліси водоростей від ненажерливих морських їжаків, здатних їх знищити.

У подальших дослідженнях учені також планують перевірити, чи матиме присутність морських зірок аналогічний ефект на найруйнівнішого пожирача водоростей у регіоні — пурпурного морського їжака (Strongylocentrotus purpuratus). Хоча пурпурні морські їжаки є природною частиною екосистеми, за надто високої чисельності популяції вони можуть поїдати водорості швидше, ніж розмножуються.

Раніше Фокус писав про те, що чорне чудовисько без голови і мозку, але з 5 руками здатне надзвичайно швидко вчитися: як так.