За що тепер треба буде платити у садках і школах: нові правила для батьків

З 7 липня в Україні набули чинності зміни, які дають змогу навчальним закладам офіційно стягувати плату за розширений перелік освітніх послуг. Про це пише портал "НУШ".

Кабінет Міністрів затвердив зміни до постанови, яка регулює перелік платних послуг у державних та комунальних навчальних закладах. Тепер від дитсадків до вишів зможуть легально запроваджувати додаткові платні програми. Це викликало побоювання серед батьків: вони бояться, що "безкоштовна" освіта стане привілеєм, а не нормою.

Нововведення насамперед торкнуться дошкільної освіти. У дитячих садках дозволено створення чергових груп у неробочий час — вранці, ввечері та у свята. Також можна буде організовувати короткострокові курси, гуртки, студії та інші активності, що розвиваються. Це особливо важливо для батьків, які працюють позмінно або не мають змоги постійно доглядати дитину. Крім того, дозволяється запровадження парціальних програм - занять, що не входять до стандартної програми. Наприклад, за окрему плату можна буде водити дитину на уроки англійської, шахів чи логіки.

Передбачено можливість відкриття цілодобових груп — якщо це потреба з боку місцевої громади. Установи також матимуть право здавати в оренду інтелектуальну власність — наприклад, авторські методики та навчальні програми, розроблені педагогами. При цьому порядок розрахунку вартості цих послуг наразі не встановлено.

На думку співзасновниці організації "Батьки SOS" Альони Парфйонової, така реформа може спричинити зловживання. Раніше додаткові заняття проводились у рамках основної програми, і діти, чиї батьки не могли платити, опинялися в ізоляції — їх або переводили до інших груп, або просто ігнорували. Тепер подібна практика може набути легального статусу, попереджає вона.

У школах також з'явиться можливість організовувати платні гуртки, майстер-класи та тренінги. Однак закон суворо визначає межі: такі активності не повинні перетинатися з основною навчальною програмою та заважати урокам. Вчитель не має права відмовлятися від свого основного навантаження заради проведення платних курсів – це заборонено статтею 54 закону "Про освіту". Також неприпустимо проводити платні заходи у навчальний час без окремого рішення Кабміну.

Головний ризик, на думку Альони Парфьонової, полягає у відсутності чітких обмежувачів. Вона наголошує, що без конкретних гарантій школи можуть перейти від декларованої безкоштовності до фактичної платності. Якщо платні заняття витіснять основні, це призведе до руйнування доступної освіти. Більше того, можливий соціальний пресинг: якщо батьки не платять, інші сім'ї можуть чинити тиск, формуючи токсичну атмосферу.

Щоб уникнути цього, Парфьонова пропонує чітко відокремити платні послуги від основної програми — перевівши їх у сферу позашкільної освіти. Тільки так, на її думку, можна зберегти принцип: якісна освіта має залишатися безплатною. Інакше безкоштовне сприйматиметься як синонім неякісного.