Книги нікуди не дінуться: чому читання завжди буде актуальним

За словами науковців, розуміння того, як ми взаємодіємо з мовою, показує нам, чому читання зберігає свою важливість. У досліджені використали такі інструменти, як МРТ та ЕЕГ, і вивчили, як наш мозок обробляє письмову та усну мову, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники зазначають, що хоча обидві діяльності мають на меті допомогти нам зрозуміти інформацію, вони роблять це по-різному.

"Слухання не дає всіх переваг читання, а читання не дає всього, що дає слухання. Обидві дії важливі, але вони не є взаємозамінними.", — каже лінгвістка і професорка Делаверського університету Стефані Н. Дель Туфо.

Різні процеси в мозку

Хоча читання і слухання мають деякі спільні нейронні шляхи, кожне з них активує унікальні процеси. Наприклад, читання вимагає більших зорових зусиль. Мозок працює за лаштунками і розпізнає форму літер, пов'язує їх зі звуками, виводить значення, а потім виводить розуміння речення за реченням.

Візуальні підказки в тексті, такі як розділові знаки та форматування, направляють нас і допомагають полегшити розуміння. До того ж його можна читати у своєму темпі.

На відміну від цього, слухання відбувається за темпом того, хто говорить. Звуки надходять безперервним потоком, і мозок повинен миттєво їх розшифровувати, виокремлювати окремі слова, запам'ятовувати попередні речення та інтерпретувати тон і наміри мовця, адже контекст дуже важливий. Ця робота в режимі реального часу в багатьох випадках робить слухання більш когнітивно складним.

Що легше?

Думка, що слухання дається легше, не завжди правильна. Дослідження показують, що слухання може стати складнішим для сприйняття, коли матеріал є важкий або новий, наприклад, це нехудожні книги, які пояснюють факти, ідеї або те, як щось працює.

Читання часто ефективніше для сприйняття такої інформації, оскільки воно дозволяє ознайомлюватися з нею знову і знову та робити нотатки — розкіш, яку нелегко відтворити за допомогою аудіо.

Дослідниця зазначає, що наш мозок по-різному обробляє різні жанри: художні історії активують області, пов'язані з соціальним мисленням та емпатією, тоді як нехудожня література покладається на мережі, пов'язані з аналізом та концентрацією.

Проте деякі люди вважають слухання більш доступним. Наприклад, люди з дислексією часто постають перед труднощами в розшифровці написаних слів. Для них слухання дозволяє отримати доступ до змісту без цих бар'єрів. Слухання дозволяє мозку витягувати значення без складного процесу декодування.

Останнє, та не менш важливе

Наостанок варто власне врахувати, як ми взаємодіємо з матеріалом. Залучення відіграє вирішальну роль — це увага, активне мислення та зв'язування ідей. Люди часто слухають, займаючись іншими справами, такими як фізичні вправи, приготування їжі або перегляд інтернету — діями, які важко виконувати під час читання.

Коли дослідники попросили студентів коледжу прочитати або прослухати подкаст у вільний час, учасники, які прочитали матеріал, показали значно кращі результати в тесті, ніж ті, хто його прослухав.

Чимало студентів зазначали, що слухали інформацію на фоні або виконували кілька завдань одночасно, наприклад, клацали мишкою на комп'ютері.

Зрештою, читання залишається ефективним методом навчання і сприйняття, оскільки воно пропонує унікальний набір когнітивних переваг. Щоб по-справжньому осягнути складні ідеї та зберегти знання, варто визначити для себе, коли читати, а коли слухати.

Раніше Фокус писав про те, звідки насправді береться нафта. Дослідник розвінчав популярний міф.

А також ми розповідали про те, коли народився неможливий гібрид слона та що з ним сталося.