День жалоби: пів Києва плаче, пів – скаче. Чому так? Розбір юриста

31 липня 2025 року Київ пережив трагедію: внаслідок ракетного удару по житловому будинку загинула 31 людина, зокрема п’ятеро дітей. 1 серпня 2025 року було оголошено Днем жалоби в місті Києві розпорядженням Київської міської ради №638. 

Проте, чинне законодавство України не містить чітких норм, які б регулювали функціонування громадських закладів у такі дні, що призвело до неоднозначних ситуацій та суперечливих дій правоохоронних органів. 

Зокрема, у Голосіївському районі столиці поліція провела обшук у нічному клубі, де відбувалася вечірка, склавши адміністративні протоколи за статтями 173 та 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та розпочавши кримінальне провадження за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). 

Водночас, поведінка окремих посадовців, зокрема депутатки від Оболонського району м. Києва, директорки департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослави Смирнової, яка розважалася в ресторані в День жалоби, залишилася поза увагою правоохоронців. 

Ця ситуація виявила прогалини в законодавстві, які потребують негайного вирішення.

Проблема: відсутність законодавчого регулювання Днів жалоби

Згідно з розпорядженням Київської міської ради №638, День жалоби було оголошено у зв’язку з трагедією, але документ не містить жодних вказівок щодо режиму роботи громадських закладів, таких як клуби, ресторани чи інші місця відпочинку. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», на який посилається міський голова Віталій Кличко, не містить норм, які б прямо надавали органам місцевого самоврядування повноваження встановлювати Дні жалоби чи регулювати діяльність закладів у такі дні. Терміни «День жалоби» чи «День скорботи» у законі взагалі не згадуються.

Відсутність чіткого законодавчого регулювання створює правову невизначеність. Громадські заклади не мають юридичних підстав для припинення роботи, а правоохоронні органи, у свою чергу, не мають чітко визначених повноважень для притягнення до відповідальності за їхню діяльність у такі дні. Це призводить до вибіркового застосування закону та створює ризики зловживань.

Законність дій поліції: аналіз статей 173 та 185 КУпАП

Під час інциденту в нічному клубі Голосіївського району поліція склала протоколи за статтями 173 (дрібне хуліганство) та 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського) КУпАП. Розглянемо, чи були ці дії законними.

Стаття 173 КУпАП: дрібне хуліганство

Стаття 173 КУпАП визначає дрібне хуліганство як «нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян». 

У повідомленні Національної поліції не вказано конкретних дій, які б підпадали під цю статтю, наприклад, нецензурної лайки чи образливого чіпляння. Проведення вечірки в День жалоби, хоча й може вважатися аморальним з етичної точки зору, не є прямим порушенням громадського порядку в юридичному сенсі, оскільки жоден закон не забороняє роботу громадських закладів у такі дні. 

Таким чином, застосування статті 173 КУпАП виглядає сумнівним через відсутність чітко визначених правопорушень, які б підпадали під цю норму.

Стаття 185 КУпАП: злісна непокора

Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за «злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов’язків». У даному випадку поліція зазначає, що персонал закладу відмовився відчинити двері на вимогу правоохоронців. Проте законність самої вимоги поліції відкрити двері є спірною. 

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов'язаних із:

• рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
• безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
• припиненням кримінального правопорушення, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні.

Оскільки проведення вечірки не є адміністративним чи кримінальним правопорушенням за чинним законодавством, вимога відкрити двері могла бути визнана незаконною, а про рятування життя людей чи майна чи переслідування підозрюваних не йшлося. Відповідно, відмова персоналу виконати таку вимогу не може кваліфікуватися як «злісна непокора», якщо сама вимога не базується на законі.

У даному випадку поліція посилається на моніторинг соціальних мереж та виявлення розважального заходу, але це не є достатньою підставою для обшуку, якщо немає доказів вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, стаття 30 Конституції України гарантує недоторканність житла, а проникнення без згоди власника можливе лише за рішенням суду, за винятком невідкладних випадків, про які згадувалось вище. Проведення вечірки не підпадає під ці винятки, тому проникнення поліції могло бути незаконним.

Кримінальне провадження за ст. 296 КК України

Розпочате кримінальне провадження за ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство) також викликає питання. Хуліганство визначається як «грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом». Проведення вечірки в День жалоби хоч і може бути розцінено як прояв неповаги до суспільства, але без конкретних дій, таких як насильство, пошкодження майна чи інші зухвалі вчинки, кваліфікація за цією статтею є неоднозначною. Відсутність чітких законодавчих норм, які б забороняли розважальні заходи в День жалоби, ускладнює доведення складу злочину.

Вибіркове застосування закону: випадок Мирослави Смирнової

Ще однією проблемою є вибіркове застосування закону. У той же День жалоби депутатка від Оболонського району, директорка департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослава Смирнова розважалася в ресторані, вживаючи алкоголь і курячи IQOS у приміщенні. На відміну від інциденту в нічному клубі, жодних дій з боку поліції щодо неї не було вжито. Це свідчить про нерівне ставлення до громадян і посадовців, що підриває довіру до правоохоронних органів і влади загалом. Відсутність чітких законодавчих норм щодо поведінки в День жалоби дозволяє подібну вибірковість, оскільки правоохоронці діють на власний розсуд, а не на основі закону.

Чи може Київська міська рада притягнути депутата до дисциплінарної відповідальності?

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Київська міська рада має повноваження розглядати питання про дострокове припинення повноважень депутата у випадках, передбачених законом. Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», зокрема статтею 37 цього закону передбачено підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, зокрема за порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Щодо Мирослави Смирнової, яка також є директоркою департаменту КМДА,  відсутність чітких норм щодо поведінки в День жалоби ускладнює притягнення до відповідальності, оскільки немає законодавчої підстави вважати її дії порушенням Конституції України і законів України.

Пропозиції щодо законодавчих змін

Для усунення описаних проблем пропонуємо наступні зміни до законодавства України:

Внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

Доповнити статтю 26 пунктом, який прямо надаватиме органам місцевого самоврядування повноваження оголошувати Дні жалоби та встановлювати обмеження на діяльність громадських закладів у такі дні.

Визначити чіткі критерії для оголошення Дня жалоби (наприклад, кількість жертв, масштаби трагедії).

Розробка окремого закону або підзаконного акту про Дні жалоби:

Встановити чіткі правила щодо режиму роботи громадських закладів (ресторанів, клубів, розважальних центрів) у Дні жалоби, наприклад, заборона гучних заходів, обмеження на продаж алкоголю чи проведення розважальних подій. Для визначення відповідної поведінки громадян у Дні жалоби, обмежень щодо їхніх дій та відповідальності за порушення цих обмежень, необхідно розробити чіткі норми, які можна включити до законодавства України. 

На офіційному веб-сайті Українського інституту національної пам’яті опубліковано текст Проєкту Закону України «Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні». 

Цей документ спрямований на упорядкування системи державних свят, пам’ятних дат і скорботних днів, визначення їх категорій, порядку встановлення та особливостей відзначення. Проте, враховуючи сучасні реалії, зокрема воєнний стан, зростання кількості трагічних подій та необхідність чіткого регулювання поведінки громадян і громадських закладів у Дні жалоби, проєкт потребує змін та доповнень.

Висновки

Відсутність чіткого законодавчого регулювання Днів жалоби в Україні створює правову невизначеність, що призводить до сумнівних дій правоохоронних органів і вибіркового застосування закону. Інцидент у нічному клубі Голосіївського району та бездіяльність щодо поведінки депутатки Мирослави Смирнової яскраво демонструють ці проблеми. Законність складання протоколів за статтями 173 та 185 КУпАП, а також проникнення поліції в приміщення є сумнівною через відсутність законодавчих підстав для кваліфікації таких дій як правопорушень. Для вирішення проблеми необхідно внести зміни до законодавства, які б чітко регулювали поведінку громадян, посадовців і громадських закладів у Дні жалоби.

Дмитро Бузанов, адвокат, спеціально для «Главкома»