Франція активно будує в’язниці суворого режиму, як і навіщо це роблять

Метрові мури, одиночні камери під постійним наглядом, відвідування лише через куленепробивні перегородки. У Ванден-ле-В’єй, невеликому містечку за 200 кілометрів на північ від Парижа, минулого тижня офіційно відкрили першу у Франції в’язницю суворого режиму. Аби перевезти деяких особливо небезпечних в’язнів до нових камер, мобілізували навіть армію, пише DW.

Ванден-ле-В’єй: cпецпідрозділи охороняють перевезення наркоторговців до в’язниці суворого режимуФото: AFPTV Teams/Lucie Carbajal/Margaux Chauvineau/AFP

В’язниця у Ванден-ле-В’єй із 450 відеокамерами має стати центром боротьби з організованою злочинністю і є частиною масштабнішої державної реформи задля боротьби з наркокартелями. Метою є ізолювати особливо небезпечних босів злочинних мереж від будь-якого зв’язку із зовнішнім світом. Міністр юстиції Жеральд Дарманен називає цей проєкт “радикальною зміною в пенітенціарній системі”.

Французька війна з наркотиками

У Франції серйозна безпекова проблема: у таких містах, як Марсель та Тулуза, а також у передмістях Парижа спостерігається ескалація насильства між наркобандами. Наркобізнес у країні процвітає. У 2024 році у Франції було вилучено 47 тонн кокаїну, що більш ніж удвічі перевищує показник попереднього року. Багато дилерів походять із соціально незахищених верств населення та часто мають іммігрантське походження, але споживачі наркотиків є у всіх соціальних прошарках.

Прокурори попереджають: ситуація загрожує вийти з-під контролю. Все частіше підлітків, яких вербують переважно через соціальні мережі, використовують як кур’єрів або найманих убивць.

Район Ле-Фламан на півночі Марселя (архівне фото)Фото: Clement Mahoudeau/AFP

Журналіст і письменник Жан-Марі Маґро (Jean-Marie Magro) досліджував організовану злочинність у Марселі. “У північній частині міста є райони, де війна з наркотиками, про яку говорить прокуратура, є цілком реальною”, – говорить він у розмові з DW. “Це видно, наприклад, по пропускних пунктах, які встановлюють молоді люди на вулицях”. За словами Маґро, насильство сприймається там як щось буденне. Цифри підтверджують цю оцінку: у 2024 році по всій країні було зареєстровано 367 випадків вбивств або замахів на вбивство в наркосередовищі. Внаслідок цих злочинів 110 осіб загинуло і 341 було поранено. Близько чверті злочинців були молодшими 20 років.

Нелюдські умови утримання?

Водночас французька пенітенціарна система досягла своїх меж: Франція є однією з країн із найвищим рівнем переповнення пенітенціарних закладів у Західній Європі. У деяких із понад 180 в’язниць рівень заповненості перевищує 150 відсотків. Європейський суд з прав людини неодноразово засуджував Париж за “нелюдські умови утримання”. Адже багато в’язниць не тільки переповнені, вони ще й старі й затхлі. Пліснява, щури та таргани подекуди є постійними “мешканцями” таких закладів.

Поліцейський із підрозділу по боротьбі з наркотиками на патрулюванні у французькому муніципалітеті Шенов Фото: Arnaud Finistre/AFP

Утім, в’язниці вважаються вразливим місцем не лише з погляду прав людини, але й з огляду на безпеку: лідери злочинних угруповань продовжують свої активності навіть з-за ґрат – за допомогою мобільних телефонів, які доставляють дронами, через посередників в адвокатурі або корумпований персонал.

Навесні 2025 року насильство вийшло на новий рівень: у кількох французьких містах озброєні групи з автоматами атакували в’язниці – очевидно, щоб залякати конкурентів за ґратами й натиснути на систему правосуддя.

В’язниця максимального контролю у Ванден-ле-В’єй

Новий комплекс у Ванден-ле-В’єй на півночі департаменту Па-де-Кале, неподалік від Бельгії, розрахований на близько 100 ув’язнених і вважається найбезпечнішою в’язницею Франції на даний момент. Архітектура й організація закладу базуються на так званих американських в’язницях супермаксимальної безпеки, відомих як supermax, та італійській антимафіозній моделі carcere duro (“сувора в’язниця”).

Коридор в’язниці Ванден-ле-В’єй із дверима одиночних камерФото: Michel Euler/AP Photo/picture alliance

Ув’язнені перебувають в індивідуальних камерах, мають лише одну годину виходу на подвір’я на день невеликими групами і суворо обмежені у спілкуванні: телефонні дзвінки дозволено лише двічі на тиждень по дві години, побачення – лише через перегородки-ширми. Після кожного побачення ув’язнені повинні повністю роздягнутися для системного обшуку. Мета – запобігти будь-якій формі кримінального контролю ззовні.

Плани на в’язницю у джунглях

На узбережжі Південної Америки, на своїй заморській території Французька Гвіана, Париж планує побудувати ще одну таку в’язницю суворого режиму – для утримання до 500 злочинців. Місце, на якому планують звести заклад, розташоване поблизу Сен-Лоран-дю-Мароні у тропічному лісі, неподалік від історичного “Острова диявола” – сумнозвісного місця колоніальних покарань до 1938 року, всесвітньо відомого завдяки роману Анрі Шарр’єра “Метелик” (“Papillon”).

Міністр юстиції Франції Дарманен говорить про бажання ізолювати кримінальних авторитетів від батьківщини. Правозахисники та опозиційні активісти попереджають про “французьке Гуантанамо”.

Висока плата за додаткову безпеку

Будівництво й утримання таких в’язниць дуже дороге: у Ванден-ле-В’єй, приміром, на 100 ув’язнених необхідно приблизно 250 наглядачів. А от користь викликає суперечки. Критики попереджають про довгострокові наслідки ізоляції для психіки й називають регулярні обшуки з повним роздяганням надмірними. Багато хто вважає, що технічні обмеження, як-от глушники мобільного зв’язку, антидронові системи чи часті перевірки камер, були б кращими альтернативами.

У порівнянні з іншими європейськими країнами Франція з її новим суворим режимом йде особливим шляхом. У той час як Німеччина чи Нідерланди роблять ставку на камери підвищеної безпеки та інтенсивний нагляд, водночас не перериваючи контактів ув’язнених із зовнішнім світом, Франція орієнтується на найсуворіші моделі у світі. Уряд захищає такий курс, вказуючи на близько 600 ідентифікованих екстремальних випадків в ув’язненні та наголошуючи, що традиційні заходи виявилися неефективними.

Міністр юстиції Франції Жеральд Дарманен виступає за жорсткішу пенітенціарну системуФото: Justin Davis/AFP

Яскрава медійна презентація цього проєкту може вказувати ширший політичний розрахунок: міністра юстиції Дарманена розглядають як одного з потенційних консервативних кандидатів на президентських виборах у Франції 2027 року. Розбудова в’язниць суворого режиму – це також сигнал тим виборцям, які очікують від держави рішучішої відповіді на насильство й організовану злочинність.