Как разблокировать путь в ЕС: ключевые реформы, которые должна внедрить Украина

Брутальність цієї спроби, а також реакція українців, переважно молоді, які вийшли на вулицю з масовими протестами, привели до зняття мораторію на критику української влади з боку європейських партнерів.

У ЄС нарешті почали говорити вголос те, на що раніше лише натякали, і то далеко не завжди: або ви реально реформуєтесь, або вам не уникнути проблем – і з євроінтеграцією, і з фінансуванням.

Далі почався період гарних новин, першим кроком у якому стало повернення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Також уже є позитивні сигнали щодо призначення очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ) – схоже, що ближчими днями уряд призначить на цю посаду Олександра Цивінського, переможця конкурсу, який проводила комісія з незалежними експертами.

Але у Брюсселі прямо кажуть: "це – не завершення процесу".

Після НАБУ та САП: чотири пункти з вимог Єврокомісії.

ЄС чекає від України продовження реформ, причому керівники Євросоюзу публічно наголошують, що є два визначальні напрямки: верховенство права та боротьба з корупцією.

Чи будуть задоволені ці очікування – залежить передусім від наявності політичної волі на Банковій.

Якщо вона є, то можливо зібрати навіть 331 голос, як ми побачили у четвер, під час відновлення незалежності НАБУ та САП.

Те, що пріоритетом №1 у Єврокомісії назвали верховенство права – дуже добре, бо це дійсно основа.

Та загальні фрази про важливість правосуддя у Брюсселі говорили й раніше.

Але риторика ЄС минулого тижня дійсно змінилася.

Тепер там наголошують на конкретиці.

Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, привітавши рішення Києва щодо НАБУ і САП, оголосив чіткий список того, що Україна зобов’язана виконати наступним після повернення незалежності антикорупційних інституцій:.

Повернути міжнародних експертів до Конкурсної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) з правом вирішального голосу.

Нарешті призначити чотирьох суддів Конституційного суду, яких відібрала Етична рада за участю міжнародних експертів.

Відмовитись від "токсичних" поправок до Кримінального кодексу.

Ухвалити закон про адміністративне судочинство, а саме створити спеціалізовані адміністративні суди, які розглядатимуть позови на акти президента, Кабінету міністрів та інших урядових органів.

Тест на щирість руху до ЄС.

Ці вимоги насправді не є новими, ці напрямки і раніше були пріоритетом для ЄС.

Достатньо згадати, що про реформу КСУ і ВККС йшлося у двох перших пунктах серед семи вимог, які Україна отримала разом зі статусом кандидата і зобов’язалася виконати для відкриття перемовин про вступ до ЄС.

У 2023 році ми виконали обидва пункти до тієї міри, яку ЄС вимагав на той час.

Тепер Київ має шанс продемонструвати, що шлях до Євросоюзу для нас є незворотним.

А також те, що ми усвідомлюємо вагу цих реформ для європейської України.

Тим більше, що для втілення частини пріоритетів, оголошених речником ЄК, в Україні уже все готово.

Вирішення цих питань не потребує часу та особливих зусиль, а лише політичної волі з боку президента та Верховної ради.

Законопроєкт №13382 про повернення міжнародним експертам повноважень зареєстрований і очікує на розгляд нардепів.

Цей законопроєкт вже два місяці він лежить у Раді.

Без його ухвалення до Комісії при ВККС увійдуть представники нереформованих інституцій, якими керують друзі експосадовців часів Януковича.

Вони вже зараз намагаються прискорити цей процес, аби встановити контроль над призначенням суддів по всій країні.

Вища рада правосуддя (ВРП) вже зараз може призначити на вакантне місце члена ВККС одного з двох кандидатів, відібраних Комісією із незалежними експертами.

Якщо цього не відбудеться, то це буде друга спроба проігнорувати подання Комісії, тобто відвертий саботаж зусиль і результатів роботи.

Кандидати на чотири посади суддів КСУ, обрані прозорим конкурсом, очікують призначення від парламенту та президента майже пів року.

Їх відібрала Дорадча група експертів, у яку входять незалежні міжнародні члени комісії.

Якщо затягувати із призначеннями і надалі, то під загрозою опиняться усі важливі рішення Конституційного суду.

Зараз він має у складі лише 12 суддів – це мінімальний кворум.

Варто комусь захворіти чи не з’явитися – і Суд не зможе засідати.

Навіть якщо засідання відбудеться, для рішення потрібно 10 голосів з 12 наявних.

Це означає фактичну дисфункцію Суду – навіть якщо він збереться, навряд чи зможе прийняти будь-яке рішення.

Чи означає, що після вирішення зазначених проблем на шляху України до ЄС гарантовано засяє зелене світло?.

Ще ні, але ці кроки точно покажуть, що українська влада не відмовляється від взятих на себе раніше зобов'язань.

І зафіксують адекватність і розуміння владою основної цінності європейських країн – верховенства права.

І саме ці кроки, виконані щиро та повноцінно, дадуть президентові підстави вимагати у європейських партнерів кроку у відповідь – фактичного відкриття переговорів.

Тим більше що над механізмом для цього в ЄС вже працюють.

Атака на НАБУ та САП зупинила цю роботу.

Але зараз з’явилася можливість її відновити.

Далі – Верховний суд.

Втім, треба усвідомлювати, що на шляху до вступу Україні треба буде провести чимало змін.

І реформування у сфері верховенства права також не вичерпується виконанням чотирьох пунктів, озвучених речником ЄК.

Відкриття вступних переговорів має дати імпульс для подальших реформ.

Наступним кроком має стати оновлення Верховного суду.

Це – ключовий елемент на шляху європейської інтеграції і побудови верховенства права.

На необхідності оновити ВС і розібратися з корупцією в найвищому судовому органі вже неодноразово наголошувала Європейська комісія.

Верховний суд уже намагалися реформувати, але перша спроба відверто провалилася – підвели як політична воля тодішньої адміністрації, так і сама суддівська корпорація, яка усіма силами противилася змінам.

Про відвертий неуспіх попередньої спроби красномовно говорять новини останніх двох років:.

Голову Верховного суду Князєва схопили на хабарі у майже $3 млн.

За даними слідства, у цій справі проходять ще 13 суддів, більшість із яких досі продовжують працювати.

Як мінімум у двох високопоставлених суддів ВС знайшли російські паспорти.

Верховний суд продовжує нівелювати здобутки судової реформи.

Це підтверджують рішення щодо звільнень та кваліфікаційного оцінювання, якими рятують недоброчесних суддів.

Більш детально про це в матеріалі: Верховний суд у тіні скандалів: корупція, саботаж реформи і російський слід.

Близько 51% чинних суддів Верховного суду є недоброчесними або мають зауваження від громадськості.

Верховному суду не довіряють 69% громадян.

Дискусія про деталі – попереду, але імітувати реформу тут точно не вийде.

Наявні спроби парламенту видати імітацію за очищення найвищої судової інстанції вже наштовхнулися на зауваження від профільного директорату Єврокомісії (DG ENEST).

У листі з рекомендаціями ЄС щодо подальшої судової реформи, оприлюдненому "Євро.

Правдою", чітко зазначено, що перевірку суддів має здійснювати Громадська рада міжнародних експертів або інший орган, до складу якого входять міжнародні експерти.

Така перевірка має стосуватися всього періоду діяльності судді, а недостовірні відомості в декларації повинні вважатися серйозним дисциплінарним проступком.

* * * * *.

Останні дні показали, що за наявності політичної волі приймати якісні закони, спрямовані на посилення незалежності інституцій, цілком можливо.

Особливо важливим зараз є показати і суспільству, і європейським партнерам спрямованість країни на позитивні зміни не лише в окремій точковій історії, а в цілому.

Зрештою, чесні некорумповані суди конче потрібні самій Україні.

Михайло Жернаков, виконавчий директор Фундації DEJURE,.

Ольга Комарова, комунікаційна менеджерка Фундації DEJURE.