У Білорусі зʼявилися червоні стрічки та БТРи: чи можливий новий наступ

Голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко пояснив 24 Каналу, що подібні сигнали не схожі на реальну підготовку до наступу. За його словами, це радше демонстрація, ніж початок воєнної операції.

Як виглядає справжнє перекидання військ?

Відео з Гомеля з бронетехнікою та червоними стрічками Тимочко проаналізував крізь призму стандартної тактики розгортання військ. Він припустив, що поява бронетехніки у білоруському Гомелі могла бути частиною показових навчань або демонстрацій місцевого рівня. За його словами, такий відкритий формат не відповідає ознакам реального бойового розгортання.

Переміщення армійської техніки відбувається великими колонами, з супроводом поліції, перекриттям доріг, а іноді й відключенням інтернету,
– пояснив він.

На його думку, відсутність колони, маскування та інших заходів безпеки свідчить про інформаційно-психологічний характер маневру, а не про реальну підготовку до наступу.

Плани наступу існують, але не реалізуються

Іван Тимочко зауважив, що на рівні штабних документів Росія й Білорусь давно розписали сценарії удару з півночі. За його словами, такі розробки постійно оновлюють, як і українські плани протидії.

Потенційне планування наступу на Україну, звичайно, у них є. Путін при бажанні легко може змусити Лукашенка вступити в активну фазу бойових дій,
– підкреслив Тимочко.

Водночас наголосив він, у реальності Кремль досі не сформував потрібного угруповання й логістики для цього сценарію. Допоки резервів бракує, Москва тримає плани "на папері", використовуючи їх радше як інструмент тиску.

Тимочко також вважає, що у разі нагальної потреби Кремль може активувати ці напрацювання й втягнути Мінськ у війну, оскільки білоруське командування тісно пов’язане з російськими структурами.

Путін не довіряє білоруській армії

Іван Тимочко вважає, що Кремль не поспішає використовувати білоруські війська не лише через технічні обмеження, а й через відсутність довіри. У Москві розуміють, що білоруси можуть бути неефективними, або навіть перейти на бік України.

Чи вони будуть воювати, чи не повернуть зброю проти Росії, чи не почнуть масово переходити на сторону України – це питання,
– зауважив Тимочко.

Він додав, що Путін з самого початку уникав залучення білорусів, щоб не ділити "славу перемоги" з Лукашенком. При цьому кремлівське керівництво добре памʼятає про амбіції білоруського лідера і не бажає посилювати його політичну роль.

Наступ з Білорусі – малоймовірний

Попри регулярні маневри та заяви про "союзну армію", на території Білорусі немає достатньої кількості військ для масштабного наступу. Іван Тимочко наголосив, що для такого удару потрібне щонайменше кілька десятків тисяч солдатів – зараз цього ресурсу там немає.

Наступ навіть на Сумщині шириною лінії фронту 30 кілометрів задіює до 50 тисяч російських військових. Під Покровськом наступає понад 100 тисяч,
– пояснив він.

На його думку, болотиста місцевість, обмежена кількість напрямків та слабка логістика роблять північний напрямок вкрай невигідним для Росії. Водночас спроби створити напругу біля кордону не виключені, але з метою відволікання українських сил.