Ухвалення змін до медійних законів гальмується блокуванням євроінтеграції України. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за перше півріччя 2025 року

«Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за  перше і друге півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023-го, перше і друге півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року. 

З 24 лютого 2022 року засідання Ради проходили в закритому режимі, але кілька народних депутатів не дотримувалися заборони поширювати інформацію про пленарні засідання під час дії воєнного стану раніше, ніж через годину після їхнього закриття.

Торік журналістам нарешті дозволили повернутися в кулуари парламенту, але з низкою обмежень (відповідно до розпорядження голови Верховної Ради про допуск журналістів до парламенту). Потрапити до будівлі під куполом можуть всього кілька десятків представників медіа.

Щодо медійного та інформаційного порядку денного, то члени комітету гуманітарної та інформполітики у першому півріччі продовжували працювати над змінами до законів «Про медіа» та «Про рекламу». Після ухвалення у грудні 2024 року у першому читанні законопроєкту №12111 «Про внесення змін до закону “Про медіа”» члени комітету планували дуже швидко винести його й на друге. Проте закон досі не ухвалено. Ухвалення всіх євроінтеграційних законів загальмувалося після блокування деякими країнами євроінтеграційних процесів. Голова комітету гуманітарної та інформполітики Микита Потураєв під час засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — Фаза ІІ» сказав, що блокування процесу початку переговорів про повноцінне членство в Європейському Союзі з боку деяких країн може гальмувати євроінтеграційні реформи, зокрема медійні. 

За словами члена комітету від опозиційної фракції «Європейська солідарність» Володимира В’ятровича, члени комітету не знають достеменно, чому цей законопроєкт зник з порядку денного. «Український парламентаризм доведений до такого стану, що найвищий законодавчий орган держави слухняно зупиняє розгляд системного законопроєкту просто через незрозумілу забаганку працівників канцелярії президента. І з цим нічого неможливо зробити, доки більшість депутатів влаштовують такі принизливі і деструктивні відносини», — сказав він.

За словами Потураєва, комітет у першому півріччі 2025 року працював злагоджено і розглянув багато питань. «Роботою комітету я задоволений, але наші законопроєкти у  парламенті не в пріоритеті. На жаль, нам не вдалося домогтися, щоб парламент ухвалив зміни до кількох великих важливих для медійної галузі законів, зокрема про медіа та про рекламу. Забуксувала євроінтеграція і всі маркерні закони не серед пріоритетів. Ми доводимо їх до такого стану, щоб Верховна Рада за першої ж нагоди швидко їх розглянула. Це стосується також і закону про туризм», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова комітету.

Володимир В’ятрович у коментарі «Детектору медіа» розповів, що часто комітет і парламент ухвалюють важливі закони, а президент довго їх не підписує. «Зокрема парламент ухвалив у євроінтеграційний законопроєкт 5870-д “Про захист медіасервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу”, покликаний захистити поширювачів контенту від піратства. Три місяці президент України не підписує цей закон. І це є грубим порушенням Конституції України, яка дає главі держави 15 днів на підписання закону. Ця практика “підвішування” президентом ухвалених законів набула, на жаль, масового характеру і є відвертим проявом узурпації влади, до якої варто привертати увагу суспільства. Це стосується й десятків інших законів, наприклад, № 11321 “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації”, підписання якого президент саботує вже півроку», — сказав В’ятрович.

• соціальних медіа й інтернет-видань;
• медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);
• аудіовізуального ринку;
• рекламного ринку;
• розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
• державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;
• висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад і засідання комітету

У складі комітету протягом 13-ї сесії змін не відбулося. На кінець липня 2025 року в комітеті — 17 народних депутатів, десять із яких — члени фракції партії «Слуга народу». Перелік підкомітетів не змінився. На кінець липня 2025 року на розгляді комітету було 173 питання, де комітет визначений як головний виконавець. З них лише 16 законопроєктів стосуються медійної галузі й інформаційної політики, кінематографії та реклами. Для порівняння — майже сто законопроєктів пов’язані з захистом прав дітей.

План на 13-ту сесію не виконаний повністю, як і в попередні роки. Але, порівняно з першими роками своєї роботи, комітет став частіше проводити виїзні засідання. Загалом комітет розглянув станом на липень 55 питань. Більшість членів комітету регулярно брала участь у засіданнях комітету та підкомітетів, які відбувалися у змішаному форматі (онлайн та офлайн), всього протягом цієї сесії відбулося 14 засідань комітету (станом на 30 липня 2025 року). Протоколи й стенограми засідань оприлюднюються вчасно на сайті комітету. Відео засідань оперативно з’являються на ютуб-каналі комітету.

Відбулися кілька виїзних засідань комітету, зокрема, на Суспільному, в Українському культурному фонді, на території будівництва Національного військового меморіального кладовища поруч з селом Мархалівка в Гатненській громаді на Київщині.

Комітетські слухання у першому півріччі 2025 року не проводилися.

У першому півріччі 2025 року комітет гуманітарної та інформаційної політики залишався одним із найбільш відкритих. На думку членів комітету (і від влади, і від опозиції), робота комітету протягом 13-ї сесії була стабільною. Політичних розбіжностей під час ухвалення рішень у комітеті практично не було.

У відповідь на аналіз Руху «Чесно» відвідуваності народними депутатами засідань комітетів Верховної Ради за минулий рік, комітет гуманітарної та інформполітики відновив функціонал цього розділу. Треба додати, що інформація про відвідування засідань була доступною у календарі. Тепер дані про присутність на засіданнях можна знайти безпосередньо на сайті комітету. Загалом з відвідуваністю засідань все добре, кілька членів комітету пропустили 1—3 засідання, і дуже часто відсутній через хворобу Олександр Кабанов.

Законотворча діяльність

12 лютого Верховна Рада України ухвалила Постанову про встановлення Національного дня молитви, напрацьовану комітетом. Цей день відзначатиметься щорічно 24 лютого — у річницю повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

У лютому комітет гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ратифікувати Конвенцію Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями (Нікосійську конвенцію). 25 лютого Верховна Рада її ратифікувала. Через місяць президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію цієї Конвенції. 

11 березня Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №12253 про внесення змін до закону «Про рекламу». Ухвалення цього проєкту має створити необхідні сучасні європейські умови для забезпечення правової визначеності, а також належного захисту інтересів споживачів. Актом, зокрема, пропонується, узгодити положення законів «Про рекламу» та «Про медіа». Цей законопроєкт, як і про зміни до закону про медіа, також не вдалося проголосувати в цілому на 13-й сесії. Згідно з інформацією від членів комітету, зважаючи на скрутну ситуацію з фінансуванням медіа в Україні, вони, можливо, дещо лібералізують норми щодо реклами слабоалкогольних напоїв і пива.

Ухвалення змін до закону про медіа також відкладається. Комітет оприлюднив рекомендовану таблицю до другого читання ще 19 березня. А 23 квітня рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт №12111 «Про внесення змін до закону “Про медіа”» у другому читанні та в цілому. 

26 березня Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт, що вносить зміни до кодексів про адміністративні правопорушення та кримінального. Проєкт № 12310 вніс Президент України у звʼязку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, повʼязані з культурними цінностями.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №5870-д про захист медіасервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу. Раніше члени комітету гуманітарної та інформполітики рекомендували парламенту ухвалити проєкт закону №5870-д у повторному другому читанні та в цілому. Закон гармонізує українське законодавство з Директивою 98/84/ЄС та впроваджує механізми захисту медіасервісів, що надаються з умовним доступом, тобто йдеться про захист офіційних розповсюджувачів контенту від піратства. Закон встановлює правила для захисту контенту, доступ до якого надається з умовним доступом, та правила боротьби з нелегальним втручанням у цю систему.

Запроваджується відповідальність за незаконне виробництво, продаж, налаштування, рекламу та використання заборонених пристроїв і програмного забезпечення, які дозволяють обходити систему доступу. Закон спрямований на створення конкурентних та справедливих умов і підтримує легальних надавачів послуг, які інвестують у розвиток українського медіасередовища. Користувачі не будуть відповідальними за порушення цих правил, тільки розповсюджувачі.

У травні комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проєкт закону №13273 про засади державної політики національної пам’яті українського народу, який має на меті всебічне законодавче регулювання питань, повʼязаних із формуванням та реалізацією державної політики національної памʼяті українського народу.

15 липня Верховна Рада ратифікувала Угоду між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди щодо участі України у програмі «Креативна Європа» (2021—2027). Це ще один крок до глибшої інтеграції України у спільний культурний та медійний простір Європи. Президент України підписав закон про ратифікацію Угоди 30 липня.

«Ці зміни дозволяють Україні брати повноцінну участь у всіх конкурсних підпрограмах цієї Програми, серед яких і напрям media, що охоплює кінематограф, аудіовізуальний сектор, серіальний контент та інші сучасні медіаініціативи», — розповіла заступниця голови комітету Євгенія Кравчук.

Загальний бюджет програми на 2021—2027 роки становить приблизно 2,44 мільярда євро.

На напрям «Медіа» орієнтовно припадає 60% бюджету програми. У 2025 році це приблизно 352 мільйонів євро, з яких на підпрограму media передбачено 189,7 мільйона євро.

22 липня Верховна Рада на підтримку громадських ініціатив проголосувала за встановлення 28 липня Дня вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні (проєкт №10188). Цей день пропонується вшановувати як нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії Росії проти України.

Крім того у першому півріччі 2025 року комітет на закритому засіданні розглянув питання про евакуацію культурних цінностей. І на засіданні підкомітету з питань музичних індустрій було розглянуте питання про заборону музики російською мовою на стримінгових платформах. Після чого комітет гуманітарної та інформполітики звернувся до уряду щодо необхідності запровадження окремої програми в Українському культурному фонді для підтримки національного музичного продукту. На думку членів комітету, орієнтовна вартість цієї програми у 2025 році повинна становити не менше ніж 20 млн грн. Така сума дозволить профінансувати створення та забезпечити просування (щоб треки потрапили у рекомендовані добірки, тематичні плейлісти та національні чарти) щонайменше 200 якісних українських музичних треків.

Комітет не уникав на своїх засіданнях розгляду гострих питань. Протягом 13-ї сесії таких було кілька. Зокрема 5 березня комітет за участю Міністерства культури та стратегічних комунікацій, профільних відомств, діячів культури та медіа обговорив першочергові кроки щодо унормування перетину кордону представниками культурної сфери та представниками медіа. Приводом стало рішення Міністерства культури та стратегічних комунікацій, що воно з 3 березня призупиняє видачу листів для сприяння виїзду військовозобовʼязаних митців та медійників за кордон. У результаті гострої критики цього рішення, а згодом і розгляду на комітеті, МКСК напрацював, а уряд ухвалив нові правила перетину кордону для дієвців культури та медійників.

На думку Володимира В’ятровича, розгляд таких питань на засіданнях комітету позитивно впливає на розвʼязання проблем. «Це стосується і питань культурної спадщини, і виконання законів про деколонізацію чи про заборону російської церкви, і політики меморіалізації, й інших. Десь нам вдається зупинити негативні процеси, десь підштовхнути виконавчу владу до чіткішого виконання ухвалених парламентом законів. Звичайно, далеко не всі проблеми ми можемо розвʼязати. Наприклад, неможливо скасувати вже зроблені міністерством кадрові рішення, обґрунтованість яких, на нашу думку, сумнівна, але ми принаймні можемо сприяти, щоб подібні дії не повторювалося в майбутньому», — сказав він.

Протягом 13-ї сесії комітет провів чимало виїзних засідань та зустрічей. На думку Микити Потураєва, виїзні засідання дають змогу побачити стан справ на місцях на власні очі. «Наступне виїзне засідання ми плануємо провести у серпні в Кам’янці-Подільському, де обговоримо питання туризму. Попри війну і всі проблеми, пов’язані з нею, туризм в Україні постійно розвивається. Туристична галузь потребує нашої підтримки у вигляді ухваленого закону, який практично підготовлений до ухвалення», — сказав він.

Протягом першого півріччя 2025 року члени комітету відвідали Музей історії України у Другій світовій війні, поспілкувалися з колективом. Члени комітету висловили вдячність музею за просвітню та архівну роботу і запевнили, що разом з МКСК готові сприяти ініціативам команди музею та підтримувати важливі музейні проєкти.

Члени комітету відвідали низку установ і підприємств інформаційної та культурної сфери. Зокрема Євгенія Кравчук, яка вже рік у складі наглядової ради Українського інституту, разом з колегами по НР зустрілася з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Учасники зустрічі проговорили пріоритетні напрями роботи на 2025 рік: культурні, комунікаційні, академічні проєкти Українського інституту.

11 лютого відбулося спільне виїзне засідання комітету свободи слова і підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету гуманітарної та інформполітики на Суспільному.

«Суспільний мовник довів за усі ці роки свою спроможність, і сьогодні не може бути сумнівів, що НСТУ продовжить свою роботу, і буде це робити якісно й так, щоб задовольнити потреби суспільства. Відповідаючи найкращим міжнародним стандартам журналістики і свободи слова. Це важливі досягнення, але, на мій погляд, головне — це стабільність, і вона була продемонстрована. Розвиток такої складної структури як Суспільне мовлення — це не швидка справа, коли десь злітають ракети, це щоденна праця, це крок від одного невеличкого досягнення до іншого. Я вважаю, що траєкторія, обрана правлінням, правильна і її треба дотримуватися», — сказав Микита Потураєв.

25 березня комітет провів засідання в офісі Українського культурного фонду. За участю представників інституції і Міністерства культури та стратегічних комунікацій парламентарі розглянули питання «Підсумки роботи Українського культурного фонду, проблеми нормативно-правового регулювання його діяльності». Керівництво УКФ запропонувало закріпити в Законі України «Про Український культурний фонд» щорічне фінансування Фонду на рівні не менше ніж 0,1% від видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Також збільшити тривалість проєктів, оскільки зараз вимоги законодавства не дозволяють УКФ підтримувати довгострокові ініціативи.

24 квітня відбулося засідання Наглядової ради Українського інституту книги, до складу якої входить перша заступниця голови комітету гуманітарної та інформполітики Ірина Констанкевич. «Одним із ключових питань засідання була підтримка письмової творчості ветеранів. У своєму виступі я підкреслила, що ця тема є справді актуальною, оскільки самі ветерани шукають можливості для публікації власних творів», — розповіла політикиня.

Щоб наочно ознайомитися з проблемами, заслухати як представників органів влади, відповідальних за будівництво, так і громадськість, комітет 1 травня 2025 року провів виїзне засідання на території будівництва Національного військового меморіального кладовища поруч з селом Мархалівка в Гатненській громаді на Київщині.

12 червня відбулася виїзна спільна нарада, ініційована Комітетом, за участі керівництва Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Київської міської державної адміністрації, Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, представників релігійної громади Храм Різдва Христового, ГО «Музей на Поштовій площі в м. Києві», Інституту археології НАНУ, громадськості та експертів у сфері охорони культурної спадщини. Зустріч була присвячена критичній ситуації довкола пам’ятки археології національного значення «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» — залишків вулиці часів Київської Русі, виявлених під час будівництва у 2015 році.

В середині липня комітет заслухав міністра культури та стратегічних комунікацій Миколу Точицького, який розповів про результати Конференції з питань відновлення України, що відбулась 10—11 липня в Римі. Загалом за період діяльності Миколи Точицького на посаді міністра вдалося створити Фонд захисту культурної спадщини, розширити участь України в проєкті «Креативна Європа», запустити механізм проведення інформаційних кампаній в центральних органах виконавчої влади, стартував процес добудови Музею Голодомору тощо. Підсумком роботи з країнами-партнерами є залучення 51 млн євро для захисту нашої культурної спадщини. Точицький прозвітував і пішов разом з усім урядом у відставку.

Профільний комітет визнав роботу Нацради задовільною і рекомендував Верховній Раді затвердити щорічний звіт. Водночас більше року парламент не може визначитися з новим членом Нацради і пів року не голосує за звіт Нацради. Комітет оголосив відбір ще у лютому 2024-го, згодом заслухав кандидатів на посаду члена Нацради, рекомендував парламенту розглянути питання про призначення на посаду члена Нацради телебачення і радіомовлення та внести зазначені кандидатури до списку для проведення рейтингового голосування. Комітет підтримав постанову про звільнення з посади члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Максима Онопрієнка у зв’язку з закінченням п’ятирічного строку повноважень. Тепер за цю постанову має проголосувати Верховна Рада й обрати нового члена регулятора від парламенту. Наразі є троє кандидатів.

«Якщо говорити про інші сфери відповідальності комітету, то варто згадати ухвалення в першому читанні законопроєкту 13273 “Про засади державної політики національної пам’яті українського народу”. У фокусі нашої уваги були й питання культурної спадщини — парламент ратифікував Нікосійську конвенцію Ради Європи про правопорушення, повʼязані з культурними цінностями, і ухвалив у першому читанні законопроєкт 12309 про внесення змін до законодавства у зв’язку з ратифікацією цієї конвенції. Важливою також є робота над законопроєктами №11115 “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація”, який часто називають “законом про телеграм”», — сказав Володимир В’ятрович.

Міжнародна діяльність та участь у заходах

Під час повномасштабного вторгнення в комітеті значно посилилася міжнародна діяльність. «Робимо все можливе, щоб на міжнародному рівні нагадувати про українські культуру і медіа. Думаю, що давно варто зробити європейську агенцію типу USAID», — сказав «Детектору медіа» Микита Потураєв.

Члени комітету брали участь у засіданнях ПАРЄ, ОБСЄ, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, а також міжнародних заходах і зустрічах. Це сприяло ухваленню низки важливих міжнародних документів та заяв.

У січні Європарламент засудив використання Росією дезінформації для виправдання війни в Україні. Документ прямо відкидає історичні претензії російського режиму, спрямовані на підрив історії та національної ідентичності України, зокрема для виправдання агресії, що триває. Резолюція визнала, що російський режим заперечує особливу національну ідентичність України, неправдиво стверджуючи, що вона є частиною «русского міра», наративу, вкоріненого в імперіалістичній ідеології. Також європарламентарі засудили Росію за руйнацію памʼятників Голодомору та відновлення памʼятників Леніну на окупованих територіях України. Окремо ЄП засудив експлуатацію Москвою православʼя в геополітичних цілях.

На зимовій сесії ПАРЄ у лютому українці, які пережили російський полон, а саме Максим Буткевич, Леніє Умєрова й інші, нагадали про медійників, яких тримає в полоні та яких вбила Росія. Цьому питанню в Асамблеї присвятили окремі слухання («українські військовополонені, журналісти та інші цивільні особи, що перебувають у полоні РФ»). «Слухання чотирьох комітетів Асамблеї були чи не найбільш сильними та емоційними за останні п’ять років», — розповідає заступниця голови комітету Євгенія Кравчук.

Голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький взяв участь в «Українському тижні», що відбувся у лютому у Вашингтоні. Він виступив на теми демографії та релігійної свободи. У рамках «Українського тижня» відбулася велика кількість заходів, зокрема культурних, на підтримку України.

17—18 березня у Відні відбулася перша додаткова нарада ОБСЄ в людському вимірі, присвячена ролі медіа в умовах конфліктів і гуманітарних криз. Україна була в центрі уваги. Україну представляли дипломати Постійного представництва при ОБСЄ, голова комітету гуманітарної та інформполітики Микита Потураєв, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин. Під час свого виступу віцепрезидент Парламентської асамблеї ОБСЄ Микита Потураєв згадав про припинення США грантової підтримки для різноманітних програм, зокрема й для українських медіа, та які це матиме ризики для боротьби з російською пропагандою: «51% незалежних українських медіа можуть припинити свою діяльність вже цього року. І серед них від 51% до 70% — це регіональні медіа, тобто ми можемо втратити майже всі регіональні медіа в Україні. Чому? Тому що США скорочують фінансування. Вибачте, але це так. А знаєте, хто не скорочує фінансування? Росія. І, звісно, Китай». За його словами, скорочення фінансування українських і не лише українських медіа — це фактично підтримка російської брехні, пропаганди та дезінформації. Він закликав терміново створити міжнародний фонд для підтримки незалежних медіа. «Потрібні довгострокові фінансові механізми, а не короткострокові гранти. Пропаганда не зупиняється. І правда теж не повинна зупинятись», — наголосив Потураєв.

Триває співпраця між профільними комітетами Сейму Литовської Республіки та Верховної Ради України. У квітні члени комітетів обговорили співпрацю у медійній та культурній галузях, підготовку до захисту культурних цінностей в екстремальних умовах, а також можливості для збільшення спільних культурних ініціатив і заходів, інформаційну безпеку. Також говорили про необхідність протидії маніпулятивному контенту та інформації, що поширюється ботами.

Триває співпраця і з польськими колегами. 26 червня Микита Потураєв виступив на конференції у Варшаві «Стійкість. Відновлення. Майбутнє: Культура у відновленні України», зокрема про культуру як частину системи національної безпеки. Віцеміністр закордонних справ Польщі Марек Правда розповів, що цей захід є відповіддю на заклик України — не дати світу забути про її боротьбу. «Україна бореться не лише за свій суверенітет, але й за збереження культурної спадщини. Її культура є невіддільною частиною європейської культурної мозаїки», — сказав він.

У квітні ПАРЄ ухвалила резолюцію «Іноземне втручання: загроза демократичній безпеці в Європі», визнавши, що іноземне втручання є суттєвою та постійною загрозою демократичній безпеці. Асамблея окремо підкреслила ескалацію ворожого втручання з боку Росії після початку повномасштабної агресії проти України.

Резолюція також рішуче засудила: кампанії дезінформації та маніпуляції в медіа;

втручання у вибори в Молдові (жовтень 2024) та Румунії (листопад 2024), зокрема через штучний інтелект і цифрові технології; спроби прихованого фінансування політичних партій і політиків у демократичних державах. ПАРЄ закликала держави-члени Ради Європи: чітко визначити іноземне втручання як злочин у законодавстві; запровадити медіа- та цифрову грамотність з раннього віку; підтримувати незалежні медіа, розвивати фактчекінг та превентивні інформаційні інструменти; налагоджувати сталі партнерства з громадянським суспільством; забезпечити захист журналістів, розвиток медіаплюралізму та незалежності ЗМІ. «Україна вже давно усвідомила, що інформаційна війна Росії — це частина гібридної агресії. І сьогодні Рада Європи чітко підтвердила: захист інформаційного простору — це наше завдання в межах захисту демократії», — сказала Євгенія Кравчук.

10 квітня у ПАРЄ на слуханнях Комітету культури, науки, освіти і медіа говорили про українських журналістів у російському полоні. «Ми згадали тих, хто досі у неволі: Ірину Данилевич, Дмитра Хилюка, Владислава Єсипенка і багатьох інших. Говорили і про Вікторію Рощину, яку росіяни закатували до смерті… Російські війська не просто знищують українські медіа, вони захоплюють редакції на окупованих територіях, щоб поширювати там пропаганду та дезінформацію. І фізично руйнують редакції — як у випадку із влучанням ракети в офіс “Freeдом”, про що розповів на слуханнях Олег Борисов. Саме тому важливо не забувати про гуманітарний вимір цієї війни», — сказала Євгенія Кравчук.

30 квітня 2025 року в Брюсселі відбулася двостороння зустріч між делегацією України та представниками Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС, в якій взяв участь Микита Потураєв.

Українська сторона представила стан адаптації національного законодавства у сфері культури до стандартів ЄС, зокрема щодо охорони і збереження культурної спадщини, мобільності митців та цифрової трансформації. Представники ЄС високо оцінили прогрес України в галузі культури, зокрема досягнення у медійному законодавстві.

Євгенія Кравчук взяла участь у засіданні Національного комітету Міжнародної програми ЮНЕСКО з розвитку комунікацій (IPDC), й увійшла до складу Національного комітету IPDC. Міжнародна програма розвитку комунікацій (IPDC) створена для підтримки незалежних медіа у країнах, що розвиваються, у постконфліктних регіонах та державах із перехідною економікою. Програма сприяє зміцненню свободи слова, безпеки журналістів, медіаосвіти та інституційної спроможності медіа. До складу Міжнародної програми IPDC входять 38 країн-членів. Як написала Євгенія Кравчук у своєму дописі, у складі Нацкомітету програми «Інформація для всіх» (IFAP) активно опрацьовується проблематика цифрової грамотності, доступу до інформації, а також протидії дезінформації.

У рамках IPDC буде приділено особливу увагу темам, які є важливими для України: підтримка незалежних і суспільних медіа, посилення стандартів професії; захист журналістів та протидія безкарності за злочини проти них; протидія мові ворожнечі в медіа та соціальних мережах; законодавча реформа у сфері медіа; оцінка стану медіа на основі міжнародних індикаторів (MDI, GSIM, MVI, індикаторів безпеки); розвиток освіти для журналістів і редакторів. «Звісно, будемо порушувати питання викрадення українських журналістів, утримання їх у російському полоні та злочинів, скоєних проти українських медійників», — підкреслила політикиня.

У червні відбулася спільна зустріч комітетів Верховної Ради гуманітарної та інформполітики та свободи слова з представниками Спеціального комітету Європейського парламенту «Європейський демократичний щит». Учасники обговорили нагальні проблеми в інформаційній сфері, які існують на сьогодні, а також визначили кроки для започаткування спільної роботи з протидії різним формам дезінформації. Вони також розглянули низку питань, що хвилюють депутатів Європейського парламенту у цій сфері. Парламентарі підкреслили важливість обміну досвідом, координації законодавчих ініціатив і скоординованих підходів для виявлення та нейтралізації фейкових наративів, які становлять загрозу для демократії та інформаційної безпеки.

Наприкінці червня заступники голови комітету гуманітарної та інформполітики Ірина Констанкевич, Євгенія Кравчук та Павло Сушков на ПАРЄ порушили питання захисту прав дітей та збереження культурної спадщини.

У межах літньої сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ (Порту, Португалія) відбувся окремий тематичний захід (side event), присвячений викликам, пов’язаним із російською дезінформацією та пропагандою як елементом гібридної війни. У своєму виступі Євгенія Кравчук акцентувала на необхідності створення «інформаційного Рамштайну» — міжнародної координаційної платформи для обміну інформацією, ініціативами та спільними діями у сфері протидії дезінформації.

«Також нагадала, що нещодавно в Раді Європи було підписано Угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Це фактично юридичний наступник Нюрнберзького трибуналу, де судили не лише воєнних злочинців, а й пропагандистів. Зокрема, головного редактора нацистської газети Der Stürmer Юліуса Штрайхера, який через медіа фактично закликав до геноциду», — додала депутатка.

Кравчук переконана, що сьогодні нам так само потрібно запроваджувати персональні санкції і відповідальність проти російських пропагандистів і організаторів дезінформаційних кампаній, які, по суті, працюють на розпалювання ненависті та виправдання геноциду українців.

Участь у публічних заходах

Низка членів комітету протягом першого півріччя 2025 року брала активну участь у публічних заходах.

Зокрема, 4 березня Нацрада з питань телебачення і радіомовлення презентувала рекомендації для медіа щодо захисту дітей від травматичного контенту та запобігання використанню гендерних стереотипів у дитячому контенті. Євгенія Кравчук зазначила, що український досвід є унікальним у світі та може бути корисним для міжнародної спільноти: «Україна сьогодні стає донором досвіду роботи з дітьми в умовах війни та боротьби з дезінформацією».

У Національній академії СБУ у квітні відбулась перша робоча нарада з обговорення проєкту Безпекової гуманітарної доктрини. Важливість гуманітарної сфери як безпекового фактору обговорили за участю голови комітету Микити Потураєва.

Євгенія Кравчук взяла участь у форумі в Києві, на якому презентували Стратегію розвитку культури в Україні на 2025—2030 роки.

Володимир В'ятрович разом з журналістом та військовослужбовцем Валерієм Калнишем став учасником розмови «Як називати цю війну» на фестивалі «Книжкова країна», який тривав з 24 квітня до 27 квітня на київському ВДНГ, зібрав рекордну кількість відвідувачів — 72500.

Микита Потураєв взяв участь у дискусії «На передовій правди — висвітлення подій під час війни» до Дня свободи преси 2 травня, на якій говорили, як уберегти журналістів, зберегти професійну етику й витримати інформаційний тиск у період військової агресії Росії. Він зауважив про важливість державної підтримки та створення ефективних механізмів захисту для працівників медіа, які виконують свій професійний обов’язок в екстремальних умовах.

Микита Потураєв виступив на четвертому щорічному «Kyiv StratCom Forum 2025: Інформаційна стійкість України в умовах глобальних змін», що відбувся 24—25 квітня в Києві. Щодо сприйняття міжнародним товариством наративів про Другу світову війну він сказав: «Проблема не тільки в російських фейках. Вона — у старих європейських підручниках, які досі прирівнюють СРСР до Росії».

На національному форумі «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє» член комітету, президент Всеукраїнської асоціації музичних подій Олександр Санченко оголосив про ініціативу підготувати та подати до РНБО оновлений список діячів культури, які підтримували російську агресію або публічно заперечували територіальну цілісність нашої держави.

На яких важливих  проєктах комітет планує зосередитися у другому півріччі 2025-го

За словами голови комітету, в перші чергу це будуть євроінтеграційні закони. «Сподіваюсь, що повернеться активна євроінтеграція й актуалізується питання ухвалення змін до законів про медіа та рекламу. А також закони про туризм, кінематографію, політику національної пам’яті», — сказав Микита Потураєв.

На думку Володимира В’ятровича, перш за все важливо ухвалити в цілому ті законопроєкти, які підготовлені або готуються до другого читання, починаючи від давно ухвалених за основу законопроєктів про туризм, підтримку українського кіно і закінчуючи законами про політику національної пам’яті, змінами до законів про медіа й про рекламу. «Крім того, маємо напрацювати законопроєкти про охорону нематеріальної культурної спадщини, меморіалізацію пам’яті про нинішню війну, про імплементацію європейської директиви щодо повернення культурних цінностей», — сказав В’ятрович.

За його словами, необхідно осучаснити механізми захисту від російського впливу нашого інформаційно-культурного простору. «Ми працюємо над рішеннями, покликаними обмежити поширення російського музичного і взагалі культурного продукту у цифровому форматі. Комітет також створив робочу групу, завданням якої є напрацювання змін, що посилять законодавство про захист державної мови. Маємо внести до зали і доопрацьований “закон про телеграм”, і важливий законопроєкт про засади демографічної політики. Крім того, через, на мою думку, не дуже розумну норму регламенту, після відставки уряду автоматично зняті з реєстрації всі урядові законопроєкти, які ще не ухвалені в першому читанні. Це означає, що їх треба заново вносити або від нового уряду, або від депутатів, і починати з нуля всю процедуру їхнього розгляду», — сказав народний депутат.

Фотоколаж: Микола Шиманський, фото «Детектор медіа» та з сайту комітету гуманітарної та інформаційної політики.