Ефект "тисячі надрізів": як атаки на НПЗ підривають економіку та довіру росіян до влади

Внаслідок атаки українських безпілотників у суботу, 2 серпня, повністю зупинено роботу Новокуйбишевського нафтопереробного заводу в Самарській області Росії, а Рязанський НПЗ вдвічі скоротив обсяги переробки. Згідно з інформацією, після атаки на Новокуйбишевському НПЗ була виведена з ладу основна установка первинної переробки нафти.

"Телеграф" розібрався в тому, які втрати може зазнати Росія, а також звернувся до експерта, щоб з'ясувати: коли буде помітний цей результат, чи впливають подібні втрати на внутрішньополітичну ситуацію в РФ, і що робити із завищеними очікуваннями українського суспільства.

Підприємство припинило переробку сировини, яка до цього становила приблизно 18 тисяч тонн на добу. Завод має дві установки потужністю 18 900 і 4 700 тонн на добу. Другу з них планували зупинити на капремонт у серпні — вересні, але тепер вона також зупинена. У 2024 році підприємство переробило 5,74 млн тонн нафти.

Рязанський НПЗ, що належить "Роснефті", після атаки безпілотника також призупинив роботу двох основних установок — потужністю 8 600 та 11 400 тонн на добу. Завод продовжує роботу лише на одній установці — 23 200 тонн, що становить близько 48% від загальної потужності підприємства. У 2024 році Рязанський НПЗ переробив 13,1 млн тонн нафти.

За інформацією Reuters, це перша атака українських дронів по великих російських НПЗ із березня 2025 року.

Атаки на російські НПЗ можуть повторити паливну кризу вересня 2023 року — Іван Ус

Пошкодження технологічного обладнання на нафтопереробних заводах Росії внаслідок українських атак створює серйозні проблеми для російської економіки. Попри заяви Москви, ситуація з паливом у РФ може знову загостритись наприкінці серпня — на початку вересня. Про це в коментарі "Телеграфу" заявив головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.

За його словами, удари по резервуарах із паливом мають гучний інформаційний ефект, але куди важливішими є ураження саме технологічних обʼєктів, які безпосередньо впливають на переробку нафти.

"Коли удари припадають по технологічним речам, таким як крекінгові установки, які переробляють нафту на бензин чи інші нафтопродукти — це не дає красивої картинки, але виводить з ладу те, що Росії важче замінити", — пояснив Ус.

Він зазначив, що після санкцій проти Росії країну залишили провідні нафтосервісні компанії зі США, а саме вони забезпечували обслуговування технологічного обладнання. Значну частину цих вузлів і комплектуючих Росія не може виготовити самостійно і не може купити навіть у Китаю.

Ус також нагадав про кризу вересня 2023 року, коли через брак пального Росія скасувала так званий демпфер — систему компенсацій виробникам пального за продаж на внутрішньому ринку. Це призвело до повного зникнення бензину в окремих регіонах.

"Після цього демпфер довелося терміново повертати. Той самий сценарій може повторитися вже наприкінці серпня – на початку вересня. І атаки на НПЗ напряму повʼязані з цими ризиками", — сказав Ус.

Він порівняв ситуацію з адміністративним регулюванням цін у Донецьку, коли встановлення граничної ціни на воду призвело до того, що вона повністю зникла з продажу. Така ж логіка діє і з пальним у Росії.

Завищені очікування українців

На думку Івана Уса, в оцінці ефективності атак часто виникають завищені очікування, які не враховують специфіку війни з такою масштабною державою, як Росія.

"Я розумію, що дехто хоче мати кращий результат, ніж те, що є. І через це, коли планка не відповідає реальності, говорять: "Ну, ефект не такий"", — зазначив експерт. — "Але, знаєте, в Одесі є гарний вираз: якщо Одеса не відповідає вашим враженням, це проблема ваших вражень. Так само і з НПЗ. Там робота є — і вона створює проблеми для Росії".

За його словами, кожен проліт дрона чи ракети фіксується місцевими жителями, які ставлять незручні запитання до влади. Це підриває внутрішню довіру до заяв про швидку перемогу.

"Люди чують, що війна має бути "картинкою по телевізору", а бачать її у себе над головою — у вигляді вибухів і пожеж на підприємствах", — сказав Ус.

Він вважає, що розраховувати на швидкий результат не варто: Росія — найбільша країна за площею у світі, і знищення її військово-економічної інфраструктури потребує часу. Ефективність ударів, на його думку, слід оцінювати в динаміці.

При цьому він наголосив: у Росії зростають фінансові труднощі, а додаткові витрати стають дедалі важчими..Він нагадав, що за останніми даними у Фонді національного добробуту РФ залишилося 4,1 трлн рублів ліквідних коштів, тоді як дефіцит бюджету становить вже 3,7 трлн. У перспективі найближчих місяців постане питання, чим Росія покриватиме розрив.

"Можливо, цього тижня вони ще покажуть цифри, які дозволять звести баланс. Але вже за місяць-два може статися так, що резервів не вистачить", — підсумував економіст.

Нагадаємо, із початку літа в окупованому Донецьку та прилеглій агломерації розгортається масштабна гуманітарна криза — місто фактично залишилось без стабільного водопостачання. Місцеві жителі змушені запасати воду у пляшках і каністрах, стояти в довгих чергах до водовозок та щоденно рахувати кожну краплю. На тлі критичної ситуації люди записують відеозвернення з проханнями про допомогу до Володимира Путіна, однак від представників окупаційної адміністрації лунають лише обіцянки. Як мешканці виживають у цих умовах і що насправді відбувається з водопостачанням на Донбасі, з’ясовував "Телеграф".