На межі війни в Балтійському морі: Кремль загострює риторику — чи готовий НАТО дати відсіч Росії

Вони відбулися через місяць після 20-денних навчань BALTOPS 2025 16-ти країн НАТО в Балтійському морі під проводом Командування шостого флоту США. У Бундесвері заявляли, що ці маневри не направлені проти Росії. Але західні експерти одностайні в оцінках: навчання натовців були відповіддю на російські військові провокації, як-то інцидент із російським кораблем, який обстріляв гелікоптер Бундесверу сигнальними ракетами в грудні 2024 року; постійні пошкодження підводних кабелів, за якими стоїть Москва; та діяльність російського «тіньового» танкерного флоту.

Саме через Балтійське море Росія експортує понад 60% своєї сирої нафти (разом із Чорним морем — це 80%). Тому, не дивно, що у 2025 році Росія втричі збільшила там кількість своїх військових маневрів. Так, наприклад, за 7 місяців 2025 року в Балтійському морі відбулося три військових навчання — стільки ж, скільки й у 2023-2024 роках. На додачу, протягом останніх місяців Кремль суттєво загострив свою риторику.

У понеділок, 4 серпня, у російські Службі зовнішньої розвідки (СЗР), яку очолює Сергій Наришкін, звинуватили Захід, зокрема Британію, у буцімто підготовці ледь не терактів проти танкерів, які перевозять російську нафту. А ще раніше, до речі, вже не вперше, голова Морської колегії Микола Патрушев звинувачував Брюссель у підготовці «силових провокацій» із блокування Балтики для російського торговельного судноплавства.

З чим пов’язані погрози Москви, які свідчать про підготовку Росії до силових провокацій у Балтійському морі? Та як це пов’язано з погрозами Трампа обрізати російські нафтові доходи? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

За новим ультиматумом Трампа Путіну, який припадає на 8 серпня, на другий план відійшли новини про атаки безпілотників по російським паливним складам, базам та НПЗ. У Генштабі ЗСУ повідомили, що в ніч на 3 серпня Сили оборони України завдали успішного удару по базі паливно-мастильних матеріалів в аеропорту «Сочі», вразивши паливно-заправний комплекс. На летовищі розміщувалася ще й російська армійська авіація.

Також, за інформацією Reuters, від 2 серпня після атаки дронів зупинив свою роботу Новокуйбишевський НПЗ, яким керує «Роснафта», через пошкодження головної установки первинної переробки нафти. Зупинив приблизно половину своїх переробних потужностей і Рязанський НПЗ «Роснафти». На обидва ці НПЗ припадає майже 10% від загальної переробки нафти в Росії. Це загрожує тимчасовим дефіцитом пального всередині країни. Рязанський НПЗ забезпечує великі обсяги для Центрального федерального округу, включно з Москвою. Новокуйбишевський НПЗ працює на один із ключових промислових регіонів РФ — Приволзький федеральний округ.

Все ж, профільні експерти зазначають, що зупинка цих НПЗ, включно з ураженням паливно-заправного комплексу в аеропорту «Сочі», більше б’є по регіональній логістиці, бо треба переорієнтувати постачання з інших регіонів, що збільшує витрати на доставку. Наприклад, у липні, як повідомляв Bloomberg, лише за тиждень бензин А-95 в Москві та Рязані на оптових ринках здорожчав на 7%. Наприкінці липня російський уряд навіть запровадив чергову заборону на експорт пального, яка діятиме до 31 серпня. Але проблему це вирішує лише частково.

Через високу відсоткову ставку російського Центробанку, яку наприкінці липня хоч і було знижено від 20% до 18%, втім приватні роздрібні мережі не створили достатніх резервів палива для задоволення високого попиту влітку. Саме через високі процентні ставки щонайменше шість російських держкомпаній — Росатом, Російська залізниця, АвтоВАЗ, Аерофлот, Роскосмос та Ростех — звернулися до уряду з проханнями субсидувати вартість обслуговування кредитів. До цього додається падіння світових цін на нафту після рішення ОПЕК+ значно збільшити видобуток у вересні, тиск адміністрації Трампа на такі країни, як Індія, щодо зменшення обсягів закупівлі російської сирої нафти, та в цілому зменшення експорту російської нафти, який за сім місяців цього року впав на 4%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Все це, поруч із рішенням Євросоюзу знизити цінову «стелю» (граничну ціну продажу — Ред.) на російську нафту від $60 до $47,6 за барель, за умови її суворого виконання, могло б скоротити нафтові доходи Росії на 18-20%, або на $15-20 млрд. Для порівняння, щомісяця на війну проти України Росія витрачає понад $10 млрд. Якщо до цього додасться ще й рішення Індії зменшити закупівлі російської нафти, то втрати нафтових доходів Росії можуть сягнути навіть $30 млрд.

«Тіньовий» флот: Росія погрожує НАТО війною

Щоб обійти всі ці обмеження й не втратити доходи, Москві доведеться збільшувати експорт своєї нафти саме «тіньовими» танкерами, на які і так припадає до 70% всього морського експорту російської нафти та нафтопродуктів. А ключовий маршрут доставки — це саме Балтійське море. У травні ТСН.ua вже писав, як після майже військового зіткнення там Росії і НАТО, коли ВМС Естонії намагалися зупинити танкер російського «тіньового» флоту Jaguar, Кремль пригрозив, що захищатиме свої кораблі в Балтійському морі всіма доступними засобами.

У липні з’являлася інформація, що Швеція, Данія та Німеччина — країни, які мають вихід до Балтійського моря, — перевірятимуть російські танкери, що проходять транзитом через їхні територіальні води, й вимагатимуть відповідну страхову документацію. Адже такі судна можуть спричинити масштабні розливи нафти, і, як наслідок, призвести до екологічної катастрофи, а також можуть бути використані Росією для диверсій, зокрема пошкодження підводних кабелів, що вже траплялося раніше. Проте, офіційних повідомлень про те, чи здійснювалися хоч раз такі перевірки, немає.

Натомість, у середині червня цього року Росія вперше задіяла один із бойових кораблів свого ВМФ — ракетний корвет «Бойкий» з ракетами «Уран» для супроводу танкерів свого тіньового флоту. Це вже не перша спроба такого конвоювання. Під час згаданого вище ТСН.ua випадку майже військового зіткнення Росії і НАТО в Балтійському морі в травні цього року, Москва відправила до свого танкера Jaguar Су-35, який порушив повітряний простір НАТО приблизно на одну хвилину. Тобто, як бачимо, Кремль впритул підійшов до ризику прямого військового зіткнення з силами Альянсу в Балтійському морі, захищаючи танкери свого «тіньового» флоту.

Чи готовий НАТО дати силову відсіч Росії на Балтиці? Адже нові заяви російської СЗР про Британію, яка буцімто «планує задіяти союзників по НАТО та Україну для здійснення терактів із російськими танкерами», насправді не такі вже й нові. Ще в січні 2025 року Сергій Наришкін звинувачував Лондон та Київ у «підготовці планів по підриву іноземного корабля в Балтійському морі, щоб звинуватити Росію і втягнути НАТО у збройний конфлікт». А в березні цього року Микола Патрушев говорив, що «Москва бачить загрозу з боку Альянсу в Балтійському регіоні».

Загострення риторики Кремля цими днями може бути пов’язано ще й з рішенням Трампа перекинути два атомні човни США «туди, де вони повинні бути», у відповідь на ядерні погрози божевільного заступника Радбезу РФ Дмитра Медведєва. Вже в понеділок, 4 серпня, прессекретар Путіна Пєсков зробив крок назад, заявивши, що Москва не розглядає заяву Трампа як ознаку ескалації ядерної напруженості. Втім, ввечері того ж дня російське МЗС зробило заяву, що Кремль відмовляється від мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності (РСМД) від 500 до 5,5 тис. км, бо «ситуація розвивається шляхом фактичного розміщення наземних РСМД американського виробництва в Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні». Щоправда, цього «мораторію» не існує від 2019 року, коли Трамп вивів США з Договору РСМД від 1987 року.

Проте, експерти й аналітики сумніваються, що країни-члени НАТО, які мають вихід до Балтійського моря, готові, принаймні поки що, дати силову відсіч Росії у відповідь на її провокації у Балтійському морі. Так, Норвегія, Польща, Швеція та країни Балтії суттєво посилили там свою військову присутність — це понад 20 кораблів, патрульна авіація, підводні дрони, активно посилюючи ще й ППО. Але протиповітряної оборони критично не вистачає — це наочно показали проблеми з поставками систем ППО Україні.

До того ж, у санкційному списку ЄС та країн G7 вже понад 300 суден «тіньового» флоту РФ. Проте, ні це, ні обмеження цінової «стелі» продажу російської нафти достатнім чином не виконується. Тому профільні експерти радять все ж почати з реального виконання вже існуючих санкцій. Зокрема, Єврокомісія вже давно розглядає запровадження спеціальних механізмів, які дозволять конфіскацію суден російського «тіньового» флоту за екологічні дії або піратські ризики.