У Німеччині обговорюють скорочення соцдопомоги українцям

Соціальна допомога для українських біженців у Німеччині знову стала предметом обговорення серед політиків країни. Цього разу дискусію спровокував Християнсько-соціальний союз (ХСС) - баварська сестринська партія Християнсько-демократичного союзу (ХДС) канцлера Фрідріха Мерца (Friedrich Merz). Очільник ХСС, прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер (Markus Söder), виступаючи в ефірі телеканалу ZDF у неділю, 3 серпня, висловився за те, аби позбавити нинішніх виплат усіх українців, що отримують соцдопомогу по безробіттю в Німеччині (так звані "гроші для громадян" - Bürgergeld). За словами політика, цього вимагає погіршення економічної ситуації в Німеччині, зокрема запровадження США мит на європейські товари. На переконання Зедера, "немає жодної країни в світі", де б для українських біженців діяли такі правила, як у Німеччині, через що, мовляв, "так мало людей з України працюють". Станом на 2024 рік уряд Німеччини, за офіційними даними, витратив на соцдопомогу безробітним українцям та їхнім дітям, 6,3 мільярда євро. Тоді як загальні витрати на "гроші для громадян" становили 46,9 мільярда євро.

Про це пише DW.

Прирівняти українців до біженців з інших країн

Зедер пропонує замінити нинішні виплати безробітним українцям допомогою, яку виплачують біженцям з інших країн, які подали заяву на отримання притулку і чекають на її розгляд. Ця допомога інакше організована, за неї відповідають інші органи та, найголовніше, вона суттєво менше: приміром, людина, що живе сама, отримує приблизно 460 замість 560 євро. Жорсткішими є також вимоги для отримання медичної допомоги.

Заяви очільника ХСС посилили заклики, що останніми днями лунали з лав його партії. Минулого тижня соціальні виплати з безробіття для українців розкритикував експерт ХСС з зовнішньополітичних питань Штефан Маєр (Stephan Mayer). І хоч його заклики скасувати виплати стосувалися лише чоловіків призовного віку, в інтерв'ю телеканалу WELT TV політик назвав "помилкою від самого початку" запровадження повноцінної соцдопомоги українським біженцям. Аргумент - вони, мовляв, не сплатили "жодного євро" на соцстрахування чи податки в Німеччині.

Підтримка та критика від коаліційних партнерів

Заяви політиків із ХСС викликали різні реакції серед німецьких політиків. Голова відомства федерального канцлера, представник ХДС Торстен Фрай (Thorsten Frei) з розумінням поставився до пропозиції Зедера скасувати "гроші для громадян" українцям та заявив про готовність "обопільно змінити" відповідні домовленості між коаліційними партнерами - ХДС/ХСС та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН). За словами Фрая, інтеграція українських біженців у ринок праці в Німеччині "спрацювала набагато гірше, ніж в інших країнах".

Мовляв, "якщо де-факто працює лише кожен третій працездатний українець, то це замало". Позитивно ініціативу Зедера оцінив також інший політик від ХДС, прем'єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer), так само пославшись на низький відсоток працюючих українців у Німеччині.

Утім, з лав головної правлячої партії Німеччини пролунали й критичні голоси. Голова Християнько-демократичної спілки робітників, депутат Європарламенту Денніс Радтке (Dennis Radtke) назвав вимоги Зедера перебільшеними та "базарними". За його словами, змінити правила для українських біженців заднім числом технічно складно, а їхня користь з огляду на інтеграційні процеси - "сумнівна".

Зменшення соцдопомоги лише для новоприбулих українців

Натомість з лав соціал-демократів поки що прозвучала стримана реакція на ініціативу баварського прем'єра. Віцеканцлер і міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) в ефірі радіомовника Deutschlandfunk зранку понеділка, 4 серпня, лише вказав на домовленості, закріплені в коаліційній угоді. Згідно з ними, лише ті українські біженці, що прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року та не можуть самостійно себе забезпечити, повинні в майбутньому отримувати лише скорочені соціальні виплати за аналогією до шукачів притулку з інших країн. Натомість тих, хто проживав у Німеччині до цього, зміни зачепити не повинні. Утім, поки що практичного рішення цим планам уряду знайти не вдається. Експерти вказують на юридичні та технічні труднощі запровадження нових правил. Поки що всі українці, які не мають достатньо доходів, мають право на стандартну соціальну допомогу "гроші для громадян", що її отримують, зокрема, і безробітні німці.

Та якщо Клінґбайль повідомив, що не збирається вступати в публічну дискусію питання допомоги українським біженцям, парламентський керівник фракції СДПН Дірк Візе (Dirk Wiese) відкинув ідею керівника ХСС, пославшись передусім на величезні бюрократичні труднощі, з якими доведеться зіткнутися німецьким громадам у разі зміни правил для українців. Мовляв, таким чином всі заощаджені кошти для бюджету будуть витрачені в іншому місці. Візе сказав, що "дуже сумнівається, що зміна курсу допоможе швидше та у більш довгостроковій перспективі" інтегрувати біженців на у ринок праці.

Працевлаштування біженців залежить не лише від мотивації

Дослідниця ринку праці та міграції Ксенія Гацкова сумнівається, що скорочення соцдопомоги безробітним українським біженцям у Німеччині допоможе підвищити рівень їхньої зайнятості. Вона працює в німецькому Інституті досліджень ринку праці та кар'єри (IAB) та разом з колегами вивчає життєву та професійну ситуацію українських біженців у Німеччині.

"Подібними заявами" німецькі політики лише намагаються просто представити складну ситуацію, переконана Гацкова. "Бар'єри, які стоять перед людьми на шляху до працевлаштування, - це не мотивація, а інші фактори. Адже 94 відсотки українських біженців у працездатному віці, які досі не працюють, хочуть працювати у Німеччині", - стверджує вона в розмові з DW.

Серед факторів, які негативно впливають на працевлаштування українців у Німеччині, дослідниця називає низькі знання мови, травматичний досвід війни і втечі, обмежені можливості догляду за дітьми, проблеми з визнанням українських документів про освіту. Негативно на шанси працевлаштування впливає і непевність щодо майбутнього статусу в Німеччині. "Роботодавців відлякує той факт, що вони не знають, скільки людина пробуде в країні та чи не повинна буде через рік чи два залишити Німеччину", - каже Гацкова. Лише за час війни тимчасовий гуманітарний захист, який дозволяє українцям жити і працювати в Німеччині, було подовжено вже двічі, зараз він діє до кінця березня 2026 року.

Низькі соцвиплати - не панацея для працевлаштування

Дослідниця каже, що досвід інших країн демонструє, що скорочення виплат біженцям у кращому разі лише короткостроково допомагає збільшити рівень працевлаштування, та й те лише серед окремих груп. "У Данії провели реформу зі скорочення виплат для шукачів притулку, і можна було навіть у довгостроковій перспективі дослідити наслідки цього скорочення. Зрештою можна було побачити лише дуже маленький і короткостроковий позитивний ефект на працевлаштування, причому лише серед чоловіків", - каже Гацкова. Водночас реформа мала низку негативних наслідків, пояснює дослідниця. Зокрема, знизилася якість роботи, за яку беруться біженці, а також збільшився рівень злочинності серед цієї групи населення, а діти почали демонструвати гіршу успішність у школі.

Тим не менш, перспектива скасування "грошей для громадян" для українських біженців у Німеччині абсолютно реальна, переконаний політолог Штефан Майстер (Stefan Meister) з Німецького товариства міжнародної політики (DGAP). Причина - висока популярність ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини", для якої біженці та витрати на них - одна з головних тем. "АдН інструменталізує питання біженців та тисне та ХДС/ХСС, тож це (заклики зменшити допомогу українським біженцям. - Ред.) - певного року реакція на тиск правих сил", - каже він. Майстер прогнозує, що ХДС та СДПН зрештою підуть на нинішні вимоги ХСС, так само як вони погодилися на посилений контроль на кордонах Німеччини, що його просувала баварська партія. На думку політолога, німецьке суспільство позитивно відреагує на зміни, бо це, "в певному роді, питання справедливості". Адже українці будуть тоді прирівняні до всіх інших біженців у Німеччині.

Автор: Данило Білик.