Захід лякає не ядерна загроза, а готовність росіян масово вмирати і вбивати

Є дві поширені тези, які виглядають повністю протилежними одна одній.

Перша: Росія вичерпала радянські запаси техніки, її становище погіршується, вона черепашачими кроками і з величезними втратами ледве просувається в Україні.

Друга: та ж Росія "накачує м'язи" і збирається до 2030 року докачати їх до готовності воювати з НАТО.

Чому ці суперечливі думки озвучують військові в Європі?

По-перше, військові завжди лякають, інакше хто ж гроші дасть на мілітаризацію і переозброєння. Якщо РФ у паршивому становищі, то навіщо відстібати кошти для військових, переозброєння і розширення армій?

По-друге, тому що тямущі й грамотні офіцери завжди відштовхуються від найгірших сценаріїв, а не від найкращих, уявних і бажаних. Наприклад, Ізраїль, готуючись до удару по Ірану і прямої війни з ним, десятиліттями готувався до повітряних боїв, до того, що буде втрачено літаки, що іранську ППО не вдасться повністю паралізувати, що по Ізраїлю полетять не 100 ракет за раз, а 500 і більше. І що удари ракет будуть кратно страшнішими. Наприклад, вищий ешелон опрацьовував сценарії повного блекауту в країні й протоколи, що робити в такому разі.

У підсумку всі бачили, як пройшла 12-денна кампанія проти Ірану з повним розгромом іранської ППО і повним пануванням ізраїльської авіації над Тегераном і заходом Ірану.

Як і те, що до 12-го дня Ірану вдавалося запускати на добу навіть не 100 ракет, як спочатку, а кілька десятків, і, крім терору й убивства цивільних, вони не призвели до апокаліптичних сценаріїв на кшталт блекауту.

Ізраїльські льотчики в небагатьох інтерв'ю скаржаться: мовляв, чому іранська авіація не вийшла погратися з нами в небі, мовляв, ми до цього готувалися. В Ізраїлі справді є окрема ескадрилья, яка грає ворога на навчаннях спеціально для відпрацювання навичок повітряного бою.

Застереження військових та їх підготовка завжди мають бути на десять голів вищими, ніж диктує реальність (бо ця сама реальність легко і швидко може перевернутися з ніг на голову).

Тому генерали НАТО у сценаріях війни з РФ, прогнозах і планах також відштовхуються від найгірших варіантів.

По-третє, крім цих двох абстрактних чинників, є ще один конкретний: РФ показала, що її солдати готові битися (виносимо за дужки, наскільки ефективно – хріново за їхніх ресурсів – і чим зумовлено цю готовність – страхом), а російське населення готове це толерувати й схвалювати.

Ось це головне, і саме це лякає Європу (та й США), тому що там, де РФ легко може втратити 100 осіб у разовій атаці з ніяким ефектом – і всім у РФ буде наплювати, – для Європи низка таких втрат – це мітинги на вулицях, тиск опозиції тощо. Саме на це і робить акцент генерал Тьєррі Буркхард, коли каже, що витривалість Росії в затяжному конфлікті може перевищити європейську.

Росія показала просто божевільну витривалість і толерантність до втрат.

Ніхто так не став би сьогодні воювати, спалювати сотні тисяч людей заради, по суті, зовсім мізерних завоювань – ні Іран, ні КНДР, ні Індія з Пакистаном (ці, до речі, одразу побігли примирятися).

Китай може – в теорії, але тільки в теорії: вони пів століття до пуття не воювали ніде.

Тож Росія – єдина на планеті країна, яка може злити мільйон своїх людей заради випаленої землі, повністю зруйнованих населених пунктів – і, барабанний дріб, усім у РФ буде на це абсолютно наплювати.

Ні, не ядерка лякає Захід, і особливо європейців, а фантастична толерантність росіян до втрат і здатність їхнього особового складу підкорятися і виконувати завдання навіть у найдикіших і нелюдських умовах (ями, побої, приниження, занулення).

Тому Європа і європейські військові правильно роблять, що б'ють на сполох.

Правильно, що Європа готується до війни з РФ, – те, що вона повільно просувається в Україні та зливає свій ресурс на цій війні, аж ніяк не знижує ймовірність, що НАТО з РФ таки зіткнеться.

Росіяни вже показали, що перші готові масово вмирати, а другі готові це повністю підтримувати, а ось як будуть поводитися в такій ситуації європейці – питання відкрите.

Оригінал