Він прикрив собою побратимів, але не вижив: на фронті загинув старший сержант

Андрій Дєєв був бійцем інженерно-саперного полку "Хижак". Він загинув у Лимані, захищаючи від війни дочок та дружину.

На фронті загинув український старший сержант Андрій Дєєв. Він був бійцем інженерно-саперного полку "Хижак". У нього залишились кохана дружина та дві донечки-близнючки - Даша і Софія. Про це Главреду розповіла його дружина Євгенія Дєєва.

Андрій Дєєв - що про нього відомо

Андрій Дєєв спершу був десантником. Він служив за контрактом, але через два роки вирішив звільнитися зі служби. Після цього у 2008 році він познайомився з Євгенією.

Вони дуже любили одне одного, а у 2015 році у них народилися двоє прекрасних донечок-близнючок - Даша і Софія.

"Він в них души не чаїв, дуже сильно їх любив, вони для нього були все. Я ніколи не думала, що буду ростити без нього", - розповідає Євгенія.

Родина жила у місті Вознесенськ на Миколаївщині. Тоді Андрій працював у патрульній поліції і не міг повірити у те, що російський диктатор Володимир Путін наважиться відправити окупантів у повномасштабний наступ.

Повномасштабна війна

24 лютого 2022 року Андрій був на службі. О 4:30 ранку він зателефонував дружині та сказав страшні слова: "Почалась війна". Тоді його так довго не відпускали з роботи. Андрій попросив, щоб кохана нікуди не відпускала діток і виїжджала з України. Він просив, бо так йому було б спокійніше за своїх найрідніших. Але Євгенія твердо вирішила, що не кине свого коханого і буде завжди поруч, наскільки дозволятимуть умови.

Андрій Дєєв рвався на передову. Він зізнавався у тому, що хоче знищити хоча б одного окупанта.

"Він завжди був такий позитивний. Він дуже хотів туди потрапити, щоб хоча б одного ворога вбити. Я намагалася його відмовити. Він знав, який може бути кінець, але завжди казав: "Не хвилюйся, все буде добре, ти тільки не бійся! Я завжди буду поруч", - пригадує Євгенія.

У 2024 році Андрія відправили в Івано-Франківськ на інженерно-саперні навчання, які тривали пів року. Так він потрапив до полку "Хижак" при Департаменті патрульної поліції.

У січні 2025 року Андрія відправили на Донбас. Він був сапером, мінував та розміновував території, виконував важливі завдання.

Дату першого виходу Андрія на "нуль" Євгенія не забуде ніколи, адже це відбулось 19 березня у День народження донечок - їм тоді виповнилось 10 років.

"Він мені подзвонив біля 13:00 і сказав, що їх забирають, але щоб я трималась. Він завжди мені казав: "Ти тільки не бійся, все буде добре. Я завжди буду поруч". Тоді все було добре. Вони пробули на позиції 7 днів, не було зв'язку з ними, потім їх вивели.

Загибель Андрія Дєєва

Андрій та Євгенія мріяли про спільну старість. Однак чоловік вже відчував, що цього може не статися. Він ніби готував кохану до своєї страшної загибелі.

"Він завжди мені казав, коли вже був в Донецькій області: "Запам'ятай одне, може бути так, що мене можуть не зібрати, якщо до нас сюди прилетить. Ти розумієш, з чим ми працюємо". Я завжди це знала, він завжди мене готував до цього", - зізнається жінка.

Так і сталося. Востаннє Євгенія чула голос свого коханого 2 травня о 9 ранку. Андрій завжди телефонував їй у цей час, потім у нього було багато роботи.

"Це була п'ятниця. Він прокинувся, подзвонив о 9 ранку такий веселий, сміявся. Тоді діти збиралися до школи, захотіли одягнути сукні. Ми поговорили і все", - пригадує Євгенія.

Наступний дзвінок мав бути в обід, але телефон мовчав. Євгенія зрозуміла, що коханий їй не подзвонив, вже коли йшла з роботи. Вона телефонувала йому, але слухавку ніхто не взяв, чутно було лише довгі гудки.

"Я вже зрозуміла, що щось не так ... Я йому дзвонила, писала, вже хлопцям дзвонила, щоб мені хоча б хтось щось сказав, але ніхто мені не сказав. О 22:45 у ворота постукали. Я відкрила ворота, стояли четверо людей. Я до кінця не розуміла, чому до мене приїхала поліція. Я навіть не могла уявити, що вони мені далі скажуть, що сьогодні зранку загинув мій чоловік", - каже Євгенія.

Виявилось, все сталося дуже швидко. Андрій разом зі своїми побратимами працювали на відкритій місцевості у місті Лиман. У цей момент в нього прилетів ворожий дрон "Ланцет".

"Командир сказав, що більша частина вибуху пішла на мого Андрія. Він прикрив собою хлопців. Основний удар він взяв на себе", - додала жінка.

"Він мені снився і казав, що живий"

Євгенія пригадує перший сон, коли Андрій наснився їй.

"Перший мій сон, коли він мені приснився, я його зустріла у будинку і питаю як він, а він каже, що живий. Я перепитую, як таке може бути, бо мені сказали, що він загинув, я в церкві була, свічку поставила, поліція приїжджала і сказала, а він повторює, що він живий і каже: "Неправильно зробили тест ДНК". Уявіть мою реакцію, коли у четвер він мені наснився, а в понеділок телефонують і кажуть: "Потрібно взяти ДНК у дітей". У мене така була надія на те, що це не він загинув, але хлопці знають, що це був він", - розповідає вона.

Андрій приходить уві сні й до своїх донечок. Їм завжди сниться, що татко веселий, радісний, обіймає їх та каже, що в нього все добре.

Петиція

Президент України посмертно нагородив старшого сержанта Дєєва Андрія відзнакою "За оборону України".

Євгенія просить підписати петицію про присвоєння Андрію Дєєву посмертного звання Героя України за його жертовність, доблесть та любов до Батьківщини.

Якщо ви хочете підписати петицію, зробити це можна ТУТ.

Воїни, які віддали життя за Україну - що відомо

Нагадаємо, у червні загинув український актор і воїн ЗСУ Юрій Феліпенко. Прощання з ним відбулося 19 червня.

У ніч на 29 червня під час масованої повітряної атаки Росії загинув льотчик F-16 Максим Устименко. Перед загибеллю пілот знищив сім цілей.

Як повідомляв Главред, 1 липня російські війська завдали ракетного удару по Гуляйполю на Запоріжжі. У результаті атаки загинули командир 110-ї окремої механізованої бригади Сергій Захаревич і його заступник Дмитро Романюк.

Читайте також: