Великий Бар’єрний риф втрачає корали рекордними темпами: вчені фіксують наймасштабніше знебарвлення за 40 років

Великий Бар’єрний риф, одна з найвідоміших екосистем планети, зазнав найбільшого зменшення коралового покриву за всю історію спостережень, повідомляє BBC. Згідно з новим щорічним звітом Австралійського інституту морських наук (AIMS), північні та південні ділянки рифу постраждали найсильніше, причиною чого стала масштабна хвиля знебарвлення коралів у 2024-2025 роках – шоста за останні дев’ять років.

Дослідження, які AIMS проводить з 1986 року, охопило 124 рифи з серпня 2024 по травень 2025 року та вказує на безпрецедентний рівень теплового стресу, який спричинив “найбільш просторово масштабне та сильне знебарвлення, зафіксоване на сьогодні”. Вчені наголошують, що температура води на 1°C вище норми протягом двох місяців або на 2°C протягом місяця може вбити корали.

Цього року до звичних кліматичних чинників, як-от підвищення температури океану внаслідок зміни клімату, додався і природний феномен Ель-Ніньйо, який посилив вплив аномальної спеки. Додатковими факторами погіршення стали тропічні циклони та спалахи морських зірок виду “терновий вінець”, які живляться коралами.

“Ці корали найшвидше ростуть і першими гинуть. Великий Бар’єрний риф – таке прекрасне, знакове місце, за яке справді, справді варто боротися. І якщо ми можемо дати йому шанс, він продемонструє притаманну йому здатність до відновлення”, – говорить доктор Майк Емслі, керівник дослідження AIMS.

Особливо постраждали корали роду акропора, які не лише найбільш чутливі до перегріву, але й слугують основним джерелом їжі для морських зірок. Ці зірки, хоч і є частиною природної екосистеми, значно переважають нормальну чисельність через вплив забруднення, зокрема стічних вод із сільськогосподарських угідь.

Деякого ефекту дає урядова програма знищення морських зірок, в межах якої за допомогою ін'єкцій оцту або бичачої жовчі було знищено понад 50 тисяч особин. AIMS зазначає, що протягом цього року на рифах центральної частини Бар’єра не зафіксовано серйозних спалахів популяції морських зірок.

Проте навіть ці заходи не компенсують довгострокових наслідків кліматичної нестабільності. Як повідомляє Річард Лек з екологічної організації WWF, риф нині – це “екосистема, що перебуває під неймовірним стресом”, і з кожним роком ризик її повної деградації лише зростає. За словами Лека, деякі коралові рифи у світі вже втратили здатність до відновлення, і Великий Бар’єрний риф також ризикує зазнати подібної долі, якщо не вжити термінових і рішучих заходів для боротьби зі зміною клімату.

Великий Бар’єрний риф, довжина якого сягає 2300 км, є домівкою для приблизно чверті всіх морських видів. Його повторне знебарвлення – загроза не лише біорізноманіттю, а й світовій морській екології загалом.

ЮНЕСКО вже попереджало, що риф є об’єктом Світової спадщини, який перебуває під реальною загрозою зникнення через потепління океанів і забруднення. Ще один важливий сигнал – одночасне знебарвлення Нінгалу, другого за величиною коралового рифу Австралії, вперше зафіксоване у 2025 році.

Науковці зазначають, що повне відновлення рифу можливе лише за умови кількох років стабільного середовища, що наразі малоймовірно. Вони закликають до термінових дій на міжнародному рівні, щоб зберегти один із найвизначніших природних феноменів планети.

Глибоководний видобуток корисних копалин також є причиною втрати біорізноманіття, яку природа може не відновити навіть за тисячі років. Дослідження показали, що екосистеми морського дна майже не відновлюються після втручання. Попри це, промисловість і далі просуває ідею легалізації масового видобутку, посилаючись на недоведені сценарії відновлення.