Чому мобілізація в Україні "буксує": військова омбудсменка відповіла

Мобілізаційне законодавство Українибільше не відповідає сучасним реаліям, через що в країні виникають серйозні проблеми з мобілізацією.

Про це заявила уповноважена президента з прав військовослужбовців Ольга Решетилова в ефірі «Громадського радіо».

За її словами, норми закону залишилися на рівні 2022 року, коли тисячі добровольців самі приходили до територіальних центрів комплектування. Нині ситуація змінилася — мобілізація відбувається примусово, однак процес гальмується через те, що частину функцій передано органам місцевого самоврядування і керівникам підприємств, які просто самоусунулись.

Зокрема, як зазначила омбудсмен, положення про те, що представники місцевої влади мають доставляти громадян до ТЦК, на практиці не виконується. Місцеві посадовці не бажають конфліктувати з громадами, які їх обирають, тому уникають будь-якої участі в мобілізаційних процесах.

Аналогічна ситуація й у секторі бізнесу. Керівники підприємств, за словами Решетилової, часто приховують своїх працівників, намагаючись уникнути їх мобілізації. Причина — конфлікт інтересів, адже роботодавець зацікавлений утримати цінного працівника.

Омбудсмен наголосила, що відповідальність за доставлення військовозобов’язаних повинні нести поліція та органи місцевого самоврядування. Водночас у ТЦК почали впроваджувати нові підходи, зокрема право на телефонний дзвінок, щоб люди могли повідомити близьким про своє місцезнаходження.

Раніше повідомлялося, що чоловіки 18–25 років без військового досвідунаразі не підлягають мобілізації.