Чому загальмувалося прийняття медійного законодавства? Чи можлива стійкість без медіаграмотності?

Середа, 6 серпня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «ДМ», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Як працював  Комітет ВР з питань гуманітарної та інформполітики у першому півріччі 2025

«Детектор медіа» здійснює системний моніторинг державної інформаційної політики. Цього разу ми проаналізували діяльність Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики за перше півріччя 2025 року.  Серед ключових його рішень за цей період — ухвалення постанови про встановлення Національного дня молитви, який відзначатиметься щороку 24 лютого, у роковини початку повномасштабного вторгнення Росії. Комітет також брав участь у підготовці документів до ратифікації Нікосійської конвенції Ради Європи про правопорушення, повʼязані з культурними цінностями.

Також у цьому півріччі ухвалили закон про захист медіасервісів з умовним доступом, спрямований на боротьбу з піратством і підтримку легальних розповсюджувачів контенту. Україна також ратифікувала оновлену угоду про участь у програмі ЄС «Креативна Європа», що відкриває нові можливості для розвитку культурної та медійної сфери.

Зараз триває робота над змінами до законів «Про рекламу» та «Про медіа», які не були ухвалені в цілому під час 13-ї сесії, але готуються до подальшого розгляду. Чому ухвалення медійних законів загальмувалося, як це пов’язано з євроінтеграцією, а також детальніше про роботу комітету — читайте за посиланням.

Шептицький: вибір між війною та вірою

Суспільне зняло фільм про митрополита Андрея Шептицького, а Юрій Макаров подивився його і для «Детектора медіа»  написав рецензію. «“Шептицький. Між війною та вірою” — черговий документальний фільм талановитого тандема Пономарів/Пономарьов ніби нічого нового не відкриває для тих, хто давно в темі. Ну аристократ, ну граф, ну митрополит у 35 років величезної провінції (3,5 мільйона парафіян, 2 тисячі храмів, 127 монастирів), ну моральний авторитет», — пише Макаров. Але це лише спочатку фільм здається черговою розповіддю про життя одного з найвідоміших релігійних діячів України. Чим він справді цікавий, і чому його варто подивитися, навіть якщо ви знаєте біографію Шептицького, — читайте в колонці Макарова.

«Детектор медіа» вже писав про презентацію стрічки ось тут. А тут читайте рецензію на неї від письменника Андрія Кокотюхи.

Війна за свідомість

У сучасних умовах війни та гібридних загроз медіаграмотність та інформаційна грамотність є важливими інструментами національної безпеки. В безпековій теорії існують дві ключові концепції — стримування, спрямоване на відлякування ворога, та стійкість, що посилює внутрішні системи та здатність протистояти загрозам і швидко відновлюватися. Україна від початку повномасштабного вторгнення використовує широкий спектр інструментів, проте акцент поки що більше на стримуванні, ніж на розвитку внутрішньої стійкості, що є важливою складовою захисту, — пише Марина Безкоровайна у своїй колонці для «Детектора медіа». І додає: в Україні медіаграмотність часто звужують лише до боротьби з фейками, проте вона охоплює значно ширші компетенції, включно з емоційним інтелектом і здатністю до здорового діалогу.

Чому це особливо важливо в умовах війни, коли інформаційні атаки спрямовані на розкол і деморалізацію суспільства, — читайте за посиланням.

9 днів, що змінили суспільство

31 липня Верховна Рада врешті-решт проголосувала за президентський законопроєкт №13533, який того ж дня й підписав Володимир Зеленський. Таким чином закінчилася історія спроби позбавити САП і НАБУ незалежності, яка тривала дев’ять днів.

За цей час почалися і закінчилися протести, телеграм-канали кинулися в атаку на антикорупційні органи (але ставка на тг не спрацювала), президент «почув народ», а Верховна рада раптом засідала в прямому етері.

«Детектор медіа» проаналізував ефіри телемарафону, Першого каналу Суспільного, 24-го та Прямого каналу, щоб з’ясувати,  як провладний, опозиційний, інформаційний і суспільний мовники висвітлювали голосування в Раді за президентський законопроєкт, що повертав незалежність НАБУ і САП.

Впоралися ці канали з різним успіхом: марафон, наприклад,  повністю уникнув критики попереднього закону, Суспільне тримало баланс, а на опозиційному каналі, звісно, майже не була представлена точка зору влади. Детальніше читайте в моніторингу за посиланням.

Одразу залишимопосилання на те, як реагували на цю карколомну історію з багатьма досі невідомими іноземні медіа, партнери України та  російська пропаганда.

І наостанок — хіт сезону: колонка Антоніни про першу з початку війни  трансляцію засідання Ради. Для тих, хто скучив за цим усім, але дивитися виставу не хоче.  

Засідання Ради, до речі, вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну транслювали в прямому етері на ютуб-каналі парламенту. 

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»