Як війна, що була 30 років тому, досі розʼєднує Балкани

5 серпня Хорватія відзначає найважливіше державне свято – День перемоги та вдячності Батьківщині і День хорватських захисників.

Це свято встановлене на згадку про ключову переможну військову операцію Вітчизняної війни – війни Хорватії за незалежність, про операцію "Буря", яка завершилася 5 серпня 1995 року звільненням міста Книн, столиці самопроголошеної "Республіки Сербська Країна".

Про те, як Хорватія повертала території, і те, як в Сербії зростають реваншистські настрої, читайте в статті редакторки порталу "Балканський оглядач" Наталі Іщенко Свято для Хорватії, злочин для Сербії: чому на Балканах очікують нову війну.

Далі – стислий її виклад.

Військово-поліцейська операція "Буря" розпочалася 4 серпня 1995 року о п'ятій годині ранку, а до 7 серпня, всього за 84 години, хорватська армія звільнила майже 11 тисяч квадратних кілометрів окупованої території – близько п'ятої частини сучасної Хорватії.

В результаті "Бурі" площа "Республіки Сербська Країна" була скорочена до територій у Східній Славонії, на сході Хорватії вздовж кордону з Сербією.

Цей регіон – Хорватське Придунав’я – був повернутий під контроль Загреба в результаті процесу мирної реінтеграції за участю ООН, який тривав з 1996 по 1998 роки.

Операція "Буря" проходила під загальним керівництвом президента Хорватії Франьо Туджмана.

Безпосередніми керівниками були начальник Генерального штабу генерал Звонимир Червенко та ще кілька воєначальників, серед них – генерал Анте Готовина.

Спеціальну поліцію очолював генерал Младен Маркач.

Згодом у Гаазі двох генералів визнали винними у.

переслідуванні, вбивстві, депортації та інших злочинах проти сербів під час операції "Буря" 1995 року.

Готовину та Маркача було засуджено до 24 та 18 років ув'язнення.

Хорватію охопила хвиля протестів з вимогою звільнення національних героїв.

У листопаді 2012 року Апеляційна колегія Гаазького трибуналу виправдала Анте Готовину та Младена Маркача, після чого їх звільнили.

Так Хорватія отримала остаточну перемогу у війні.

Натомість у Сербії рішення Гаазького трибуналу викликало очікуване обурення.

У Сербії та Республіці Сербській 4 серпня, день, коли розпочалася операція "Буря", відзначається як День жалоби.

У Хорватії 31 липня відбувся наймасштабніший за всю історію країни військовий і військово-морський парад на честь 30-ту річниці "Бурі".

Проте ювілейна дата показала, що конфлікт досі не завершений.

Хоча сербські аналітики розказували журналістам, що Хорватії, країні НАТО, нема чого боятися, вони все ж згадали, що в Сербії вже запланований свій військовий парад, який виглядає саме як відповідь на святкування 30-ї річниці "Бурі" в Хорватії.

"Сербія стає все сильнішою і сильнішою, і 20 вересня ви зможете побачити в Белграді, яку армію ми створили для народу.

Ми нікому не погрожуємо, наша сербська армія служить для захисту нашого народу та нашої країни і не нападатиме на когось іншого", – заявив президент Сербії Александар Вучич 3 серпня.

Президент Александар Вучич, в День "пам'яті всіх жертв та вигнанців" унаслідок "злочинної операції "Буря", наголосив: Сербія сьогодні сильніша, ніж 30 років тому, і здатна краще захищатися.

Цей наратив не є ідеологічною "накачкою" авторитарного лідера Сербії, а відображає суспільні настрої.

Студенти, які вже більш ніж пів року протестують проти влади Вучича, вважають, що старше покоління допустило програш Сербії у війні, допустило "Бурю", не захистило Сербську Країну і "країшників", втратила Косово, не змогла протистояти "Заходу"….

Тож якщо раніше були очікування, що Сербія у своїй колективної свідомості засуджуватиме політику Слободана Мілошевича і покається у злочинах, то вони катастрофічно помилилися.

А тому Хорватія, святкуючи свою перемогу, вимушена не лише символічно передавати прапор від ветеранів кадетам, а й поновлювати обов’язковий призов на строкову службу.

Докладніше – в матеріалі Наталі Іщенко Свято для Хорватії, злочин для Сербії: чому на Балканах очікують нову війну.