Не тільки аеродроми: які ключові об’єкти РФ можуть опинитися під прицілом українських дронів

Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь голови СБУ Василя Малюка щодо спеціальних і далекобійних операцій, окремі з яких вже погоджено до реалізації. За словами глави держави, Служба безпеки України досягла вагомих результатів у знищенні російських систем ППО в першому півріччі 2025 року — це значно полегшує удари по військових та промислових об’єктах РФ.

На цьому тлі логічно поставити запитання: що саме сьогодні вглибині Росії можна і варто атакувати дронами? "Телеграф" зібрав добірку ключових цілей для далекобійних ударів.

Майданчики для бомбардувань українських міст та фронту

Однією з важливих цілей для ударів вглиб території Росії залишається військовий аеродром "Шайковка" в Калузькій області. Тут дислокується 52-й важкий бомбардувальний авіаційний полк РФ (в/ч 33310), на озброєнні якого — стратегічні бомбардувальники Ту-22М3. Саме ці літаки запускають ракети Х-22, що неодноразово використовувались для ударів по українських містах. Зокрема, за даними аналітиків, ракета, яка вдарила по торговому центру в Кременчуці у червні 2022 року, була випущена саме з "Шайковки". У момент атаки в ТЦ перебували понад 100 людей, десятки загинули.

Раніше на цьому ж аеродромі базувалися й винищувачі, зокрема МіГ-29. У серпні 2023 року внаслідок атаки на "Шайковку" було пошкоджено кілька одиниць авіатехніки. У вересні 2024-го, під час масштабної операції СБУ, влучення зазнав і сам аеродром, а також розташований неподалік склад боєприпасів у Тверській області.

Ще однією привабливою ціллю для далекобійних ударів є авіабаза "Кубинка" в Московській області — всього за 5 км на північний захід від однойменного міста й на критично малій відстані від столиці Росії. Це одна з елітних баз Повітряно-космічних сил РФ, де зазвичай дислокуються найкращі ескадрильї, зокрема літаки Су-27 і МіГ-29. Раніше тут також базувалася авіація пілотажної групи "Русские витязи".

У ніч на 7 травня 2025 року українські дрони уразили цей стратегічний об’єкт. Це була вже не перша атака на "Кубинку": ще 4 липня 2023 року безпілотник-камікадзе влучив в адміністративну будівлю на території військової частини.

Військовий аеродром "Приморсько-Ахтарськ", розташований на північному сході однойменного міста у Краснодарському краї, є ще однією ключовою ціллю для українських далекобійних дронів. Тут базується 960-й штурмовий авіаційний полк 4-ї армії ВПС і ППО РФ, на озброєнні якого перебувають літаки Су-25. У минулому це був істребний полк, оснащений МіГ-29.

Під час повномасштабного вторгнення аеродром активно використовується для запуску дронів-камікадзе "Шахед", які російська армія застосовує проти цивільної та критичної інфраструктури України. Саме звідси неодноразово здіймалися безпілотники, що завдавали ударів по українських містах.

Ще однією важливою ціллю, яка вже потрапляла під удар українських дронів, є стратегічний аеродром "Оленья" в Мурманській області. Він розташований біля міста Оленегорськ, за 92 км від Мурманська, і є однією з ключових баз стратегічної авіації Росії. Раніше ця база належала військово-морському флоту, але сьогодні використовується для розміщення дальньої авіації, зокрема бомбардувальників Ту-95МС.

Аеродром розташований приблизно за 1800 км від українського кордону і лише за 150 км від кордону з Фінляндією. У 2025 році він став об’єктом успішної атаки дронів, унаслідок якої, за повідомленнями, були уражені кілька стратегічних бомбардувальників. Цю операцію охрестили назвою "Павутина".

НПЗ та заводи ВПК Росії

Пріоритетною ціллю для ударів є завод "Купол" в Іжевську, який перебуває у складі концерну "Алмаз-Антей" — одного з головних стовпів російського ВПК. Підприємство спеціалізується на виробництві систем ППО, зокрема ЗРК "Тор", імітаторів повітряних цілей, а після вторгнення в Україну — ще й ударних дронів "Гарпія-А1", зібраних на базі китайських комплектувальних.

Завод потрапив під санкції США, ЄС, Канади та Швейцарії. У липні 2025 року його було атаковано українськими БПЛА. Супутникові знімки Planet Labs підтвердили щонайменше два влучання по цехах заводу — вікно одного з приміщень і дах іншого. Внаслідок вибухів спалахнула масштабна пожежа, зруйновано покрівлю на площі 1300 кв. м та щонайменше чотири цехи, включно з ділянками металообробки, пайки мікросхем і складання ударних дронів, які вироблялися безперервно у три зміни.

Ще одним стратегічним об'єктом, який регулярно потрапляє під удари, є Новошахтинський нафтопереробний завод у Ростовській області — найближчий до українського кордону НПЗ, розташований лише за 7 км від окупованої частини Донеччини. Цей завод залишається єдиним діючим підприємством такого типу в регіоні та найбільшим постачальником нафтопродуктів на Півдні Росії.

Новошахтинський НПЗ спеціалізується на виробництві мазуту, дизельного пального, прямогонного бензину та пічного палива. За інформацією російських джерел, у 2020 році його дохід становив близько 115,8 млрд рублів. З початку повномасштабного вторгнення продукція заводу активно використовується для забезпечення російських окупаційних військ.

Ще одним ключовим обʼєктом російського ВПК, який заслуговує на увагу, є авіабудівне підприємство "Роствертол" у Ростові-на-Дону. Завод спеціалізується на виробництві ударних і транспортних вертольотів, зокрема гігантських Мі-26, бойових Мі-28 і модернізованих Мі-35. Підприємство входить до державного холдингу "Вертольоти Росії", що належить "Ростеху".

На території заводу розташований власний аеродром "Ростов-на-Дону (Північний)", який використовують для випробувань нової техніки. Через вторгнення РФ в Україну "Роствертол" перебуває під санкціями ЄС, США та інших країн.

Одна з ключових цілей

Системи протиповітряної оборони — одна з ключових цілей в сучасній війні, і саме їх дедалі частіше виводять з ладу українські сили за допомогою дронів. Комплекси типу С-300, С-400 чи "Панцир" прикривають не лише військові аеродроми та командні пункти, а й стратегічну інфраструктуру глибоко в тилу. Їхнє знищення відкриває шлях для дальніх ударів і наступних хвиль атак.

Російські системи ППО зазвичай розгортаються поблизу пріоритетних обʼєктів — міст, заводів, нафтобаз і аеродромів. Часто вони пересувні, що ускладнює їх виявлення.

Які цілі є пріоритетними також

Склади боєприпасів, пального та військової техніки — одні з найпріоритетніших цілей у глибокому тилу противника. Їх знищення істотно послаблює можливості армії, порушує логістику та знижує інтенсивність обстрілів. Попри спроби розміщувати арсенали в глибині окупованих або прикордонних територій, українські дрони та розвідка регулярно виявляють такі об'єкти.

Так, у ніч на 3 липня СБУ повідомила про масштабну детонацію на складі боєприпасів у районі окупованого Харцизька. За даними Служби, арсенал у селі Велике Оріхове знищили ударні безпілотники. Вибухи тривали з 22-ї години, згодом почалася потужна вторинна детонація та пожежа. У СБУ підкреслюють, що цей район використовується росіянами як тилова база.

А вже в ніч на 10 січня удару зазнав склад із боєприпасами та розвідувальними дронами в Ростовській області. Джерела Укрінформу в СБУ повідомили, що атака проводилася спільно з ВМС України — дрони та ракета "Нептун" уразили обʼєкт поблизу села Чалтир.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав: уявімо, що війна завершилася. Попереду — складний процес відновлення та переосмислення, і серед численних викликів особливо гостро постане питання справедливості. Чи постануть перед судом у Москві ті, хто розв’язав війну проти України — Володимир Путін, Сергій Шойгу, Сергій Лавров та інші? Ічи винесе трибунал найвищу міру покарання — довічне ув’язнення — за скоєні ними злочини?