Німеччина хоче скоротити Bürgergeld для українців: що зміниться для біженців

Українським біженцям у ФРН скоротять соціальну допомогу

Як передає "Хвиля", про це йдеться в сюжеті DW Ukrainian.

Лідер ХСС і прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер закликав скасувати Bürgergeld — соціальні виплати для українських біженців, які прибувають до Німеччини через війну. Причина в тому, що українці отримують у ФРН значно більші фінансові виплати, ніж шукачі притулку з інших країн.

"Наприклад, у випадку з українцями треба забезпечити, щоб більше не було жодних виплат Bürgergeld для всіх, хто прибуває з України. Це має стосуватися не лише тих, хто приїде в майбутньому, а й усіх", — заявив Зедер.

Поточна ситуація з виплатами

Під час формування урядової коаліції ХДС/ХСС і СДПГ домовилися, що українцям, які приїдуть до Німеччини для отримання тимчасового захисту після 1 квітня 2025 року, платитимуть менше, ніж тим, хто прибув раніше.

Для порівняння: шукачі притулку в Німеччині отримують максимум 460 євро на місяць. У випадку з українцями було зроблено виняток — їм, як і безробітним німцям, до недавнього часу виплачували так званий Bürgergeld у розмірі 563 євро на людину.

Зедер запропонував, щоб українські біженці отримували таку ж суму, як і шукачі притулку з інших країн.

Статистика і витрати

У Німеччині проживає понад мільйон українських біженців. Торік уряд ФРН виплатив їм понад 6 мільярдів євро з 47 мільярдів, які загалом були витрачені на соціальну допомогу всім мешканцям ФРН. Це на чотири мільярди більше, ніж у 2023 році, як випливає з відповіді Федерального міністерства праці на запит ультраправої партії АдГ.

Саме партія АдГ подала цей запит до Бундестагу, внаслідок чого стало відомо, скільки грошей дійсно витратили на українських біженців. АдГ інструменталізує питання біженців і тисне на ХДС/ХСС.

Аргументи прихильників скорочення виплат

Маркус Зедер, лідер Християнсько-соціального союзу, вказує на те, що жодна інша країна світу не надає таких пільгових прав біженцям з України, як Німеччина. На його думку, щедрі соціальні виплати — одна з причин, чому "так мало людей з України працевлаштовані", попри наявність гарної освіти.

"Це краще не лише для тих біженців з України, які приїдуть у майбутньому, а й для всіх. Тому що ми — єдина країна у світі, де це відбувається. Тому в нас так мало людей з України працюють, навіть якщо вони мають гарну освіту", — заявив Зедер.

Контраргументи експертів

Однак мюнхенський Інститут економічних досліджень спростовує цю тезу. Згідно з дослідженням Ifo, для біженців з України кращі шанси знайти роботу важливіші при виборі країни для проживання, ніж розмір соціальних виплат.

У Німеччині зараз працевлаштовані близько 34% працездатних українців. Втім, експерти зазначають, що скорочення виплат не призведе автоматично до того, що багато з них почнуть працювати.

"Це означає, що навіть якщо всі українці, які мають право на проживання в Німеччині як біженці, раптом почнуть працювати — це не матиме великого значення. Я думаю, що багато з них і так уже стараються, і багато хто вже працює", — зазначають експерти.

Структурні проблеми ринку праці

"Я вважаю, що нам потрібні інші стимули, щоб вони швидше й легше виходили на ринок праці й припиняли отримувати соціальну допомогу. Думаю, зараз найважливіше, що ми можемо зробити, — це подбати про те, щоб було менше бюрократії й був швидкий доступ до ринку праці", — кажуть експерти.

Німеччина є однією з країн з найнижчим рівнем зайнятості українців. І це лише частково пов’язано з тим, що люди просто не хочуть працювати. У більшій мірі це пов’язано з тим, що на німецький ринок праці дуже складно потрапити.

"Подивіться на Польщу, країни Балтії — там до 80% українських біженців працюють", — зазначають аналітики.

Політична перспектива

Німецький політолог Штефан Майстер вважає, що рано чи пізно Німеччині доведеться скоротити виплати українським біженцям.

"Це, звісно, було певним проявом солідарності з українцями, до яких було особливе ставлення. Але якщо подивитися на те, скільки біженців зараз проживає в Німеччині й які це витрати за наявного дефіциту бюджету, то, звісно, постає питання: як можна виправдати перед власним населенням те, що одні групи біженців отримують більше, ніж інші?".

Реакція уряду й дипломатів

Заява Зедера про скасування Bürgergeld для українців викликала стриману реакцію в уряді ФРН. Віце-канцлер і міністр фінансів Ларс Клінгбайль застеріг від подібних ініціатив і закликав дотримуватися коаліційної угоди, згідно з якою скорочені виплати мають стосуватися лише тих, хто прибув після 1 квітня.

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв також розкритикував ідею Зедера. Він назвав заяви Зедера непереконливими й зазначив, що не варто робити з українців, які втекли від війни, цапів-відбувайл.

Думки громадян

Ганс, пенсіонер із Бонна, рішуче підтримує ініціативу Зедера.

"Так, треба скасувати Bürgergeld для українців. Чому вони повинні отримувати ці гроші від нас? Нам, німцям, теж нелегко живеться, зокрема пенсіонерам, яким довелося пропрацювати тут 45 років, заробляючи копійки", — сказав він.

Пенсіонер підкреслює несправедливість ситуації, коли люди, які все життя сплачували податки до німецької казни, отримують меншу підтримку, ніж нещодавно прибулі біженці.

Цілком протилежну позицію займає Марта, менеджер середньої компанії.

"Українці — це частина Європи. І не можна раптово скасовувати те, що було запроваджено два роки тому, щоб вони отримували Bürgergeld. Як тепер відрізнити новоприбулих, які цих грошей не отримують, від тих, які продовжують їх отримувати? Це призведе до несправедливості", — заявила вона.

Жінка занепокоєна практичними аспектами запропонованих змін і вважає, що різка зміна правил створить додаткові проблеми.

Томас, інженер, демонструє більш зважений підхід до проблеми.

"Я був здивований, що ця пропозиція з’явилася саме зараз. Від самого початку мене дивувало, що статус біженця автоматично дає право на Bürgergeld. Я знаю жінок-біженок, які з самого початку не були бідними", — сказав він.

Чоловік вказує на системні проблеми в розподілі соціальної допомоги, зазначаючи, що не всі біженці потребують максимального рівня підтримки.

Раніше повідомлялося, які зміни готує Німеччина для українських біженців.