Це допомагало їм вижити: вчені з'ясували чому черепи хижих динозаврів так сильно відрізнялись

Дослідники з Бристольського університету Ендрю Роу та Емілі Рейфілд вирішили з'ясувати, як двоногість вплинула на біомеханіку черепа та техніку полювання у хижих динозаврів. Використовуючи 3D-технології, зокрема комп'ютерну томографію та сканування поверхонь, вони проаналізували черепи 18 видів тероподів, щоб оцінити силу їхнього укусу та механіку харчування, інформує 24 Канал з посиланням на Eurekalert.

Результати показали, що не існувало єдиного "найкращого" дизайну черепа для гігантського хижака. Еволюція запропонувала кілька успішних рішень.

Наприклад, череп Tyrannosaurus rex був оптимізований для надзвичайно сильних і швидких укусів, здатних дробити кістки, подібно до сучасних крокодилів. Водночас інші гіганти, як-от спінозаври та алозаври, розвивалися інакше. Їхні укуси були слабшими, але черепи були краще пристосовані для розрізання та зривання плоті з жертви.

Роу і Рейнфілд у своєму дослідженні, опублікованому в Current Biology, порівнюють стиль харчування алозавра із сучасним комодським вараном.

Різні форми щелеп та прикусів динозаврів / Фото Ендрю Роу та Емілі Рейфілд

Цікаво, що розмір не завжди мав вирішальне значення. Деякі менші тероподи зазнавали більшого навантаження на череп, ніж великі види, через об'єм м'язів та силу укусу. Навіть серед гігантів були відмінності: наприклад, гіганотозавр, за розрахунками вчених, мав відносно легкий укус.

Таке розмаїття свідчить про те, що екосистеми динозаврів підтримували різні екологічні ніші для хижаків-велетнів. Це дозволяло їм уникати прямої конкуренції та спеціалізуватися на різних типах здобичі.

Науковці продовжують вивчати динозаврів дізнаючись чимало нового про цих істот часто натрапляючи на дуже неочікувані відкриття. Наприклад нещодавно скам'янілість, що десятиліттями лежала в музеї, виявилася новим видом плезіозавра.