КМІС: Президенту довіряють 58% українців, не довіряють - 35%

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) упродовж 23 липня – 4 серпня 2025 року. 

Як нагадують соціологи, після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році рівень довіри до Президентасягнув 90%, але далі знижувався і відносно найнижчий показник був зафіксований у грудні 2024 року – 52% (що, утім, все одно свідчило про досить високу довіру і про збереження позитивного балансу довіри-недовіри). У першій половині 2025 року, за даними КМІС, переважно через нову адміністрацію в США, рівень довіри до Президента зріс і сягнув максимальних 74% на початку травня 2025 року (одразу після підписання Угоди про копалини і напередодні відновлення перемовин з Росією, з якими деякі громадяни пов’язували оптимістичні очікування). Проте вже далі в другій половині травня – на початку червня 2025 року довіра почала знижуватися і на початку літа становила 65%.

Нинішнє опитування почалося 23 липня 2025 року, тобто на наступний день після резонансного голосування у Верховній Раді за законопроєкт № 12414 про зменшення повноважень НАБУ і САП.

«Наразі 58% українців довіряють Президенту (тобто порівняно з початком червня ми бачимо зниження з 65%), а 35% – не довіряють (ріст з 30% на початку червня). Баланс довіри-недовіри знизився з +35% на початку червня до +23% на початку серпня. Разом з цим поточні показники довіри є вищими, ніж мінімальні під час повномасштабної війни, які були в грудні 2024 року», – йдеться у повідомленні.

Водночас за даними соціологів, не все зниження довіри можна пов’язати із законопроєктом № 12414. «Проте ця подія безперечно мала вплив, оскільки частина респондентів як причину недовіри Президенту вказували саме це голосування», – зауважили у КМІС.

Як зазначається у пресрелізі КМІС, порівняно з початком червня 2025 року найбільше зниження довіри простежується на заході – з 73% до 55%: «Якщо на початку літа на заході була найвища довіра Президенту, то тепер вона не вирізняється на тлі інших регіонів».

У центрі рівень довіри не змінився (63% на початку літа і стільки ж зараз). На півдні та сході також є зниження, але в меншій мірі, ніж на заході. Так, на півдні рівень довіри знизився з 61% до 55%, на сході – з 61% до 54%. «Водночас у всіх регіонах більшість продовжують довіряти Президенту і в усіх регіонах зберігається позитивний баланс довіри-недовіри», – зауважують соціологи.

У КМІС також констатують, що найбільше довіра до Президента знизилися серед молоді до 30 років – якщо на початку літа 74% довіряли Президенту, то зараз – 59% (-15 процентних пунктів). Зниження довіри простежується і серед інших вікових категорій, але меншою мірою – з 62% до 55% серед 30-44 річних, з 61% до 56% – серед 45-59 річних і з 65% до 62% – серед громадян віком 60+. «Наразі ситуація між різними віковими категоріями вирівнялася (тобто рівень довіри доволі подібний незалежно від віку). Крім цього, попри низхідний тренд, зараз більшість у кожній віковій категорії довіряють Президенту», – йдеться у пресрелізі.

Соціологи також акцентують, що респонденти називали різні причини, чому вони не довіряють Президенту, і немає однієї-єдиної причини, про яку сказали би більшість опитаних. «Водночас відносно найчастіше респонденти висловлювали незадоволення корупцією (переважно у формі корупції в країні/у владі і лише в одиничних випадках звинувачували в корумпованості безпосереднього самого Президента) і війною. Окремо зазначимо, що 6% таких респондентів прямо зазначили, що вони були незадоволені голосуванням 22 липня 2025 року і через це не довіряють Президенту», – підсумували у КМІС.

Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру Президенту Зеленському. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1022 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%; 3,5% – для показників, близьких до 25%; 2,5% – для показників, близьких до 10%; 1,8% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня Верховна Рада ухвалила законпро зменшення повноважень НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

У Києві та інших містах України пройшли мітинги проти нового закону, а європейські лідери виступили з критикою нового закону.

Редакція Кримінального процесуального кодексу України, яка була ухвалена парламентом 22 липня, містила потенційні ризики для ефективного функціонування антикорупційної інфраструктури в Україні, зокрема щодо незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

24 липняЗеленський погодив текст законопроєкту щодо відновлення незалежності антикорупційної інфраструктури. 31 липня Верховна Рада ухвалилаза основу та в цілому внесений Президентом законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП. Невдовзі Зеленський підписавухвалений Верховною Радою закон, і він набув чинності.

Фото: ОП