Україна залишилася розчарованою візитом ізраїльського міністра у Київ — Haaretz

Нещодавній візит міністра закордонних справ Ізраїлю Гідеона Саара в Україну у липні, попри гучні заяви про підтримку Києва та засудження російської агресії, залишив українських посадовців розчарованими.

За даними джерел видання Haaretz, поїздка Саара не призвела до очікуваного перегляду офіційної позиції Ізраїлю щодо війни, яку веде Росія проти України.

Незвично різка риторика

Під час поїздки в Естонію Гідеон Саар зробив кілька несподівано жорстких заяв щодо Росії, які контрастували з попередньою стриманістю Ізраїлю. Зокрема, у Таллінні він заявив про удари по постачанню іранських безпілотників, які Росія використовує проти України, і окреслив Іран як частину "авторитарної осі" разом із Росією, Китаєм і Північною Кореєю.

Утім, за інформацією Haaretz, попри нову риторику, ці заяви не сигналізують про реальну зміну курсу. Ізраїльська зовнішня політика щодо війни в Україні, ймовірно, залишається обережною та виваженою. Основні гравці – в Україні, Ізраїлі та Європі – сходяться на думці, що дії Саара мали радше символічний характер, ніж стратегічне значення.

Із часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ізраїль намагався зберігати баланс: не дратувати Кремль, із яким має тісні координаційні механізми щодо Сирії, і водночас демонструвати солідарність із Києвом. Попередній міністр закордонних справ Яїр Лапід, який очолював уряд на початку війни, був одним із небагатьох, хто прямо називав дії Росії воєнними злочинами. Зокрема він і публічно влаштував перепалку з міністром закордонних справ Росії Сєргєєм Лавровим після того, як той заявив, що "режим" у Києві є "нацистським". Із приходом до влади Беньяміна Нетаньягу, який підтримує особисті контакти з Владіміром Путіним, критична риторика з боку Ізраїлю помітно зменшилась.

До прикладу, тодішній міністр закордонних справ Ізраїлю Елі Коен, який відвідав Бучу у 2023 році, уникав навіть згадок слова "війна" у своїх виступах. Той факт, що Росія приймає делегації ХАМАС і не засудила атаку на Ізраїль 7 жовтня, не викликав публічної реакції з боку уряду Нетаньягу.

Після візиту ізраїльського міністра Елі Коена до Києва не було жодних офіційних поїздок високого рівня між Ізраїлем та Україною — ні з боку ізраїльських представників до України, ні з боку українських посадовців до Ізраїлю. Одразу після нападів ХАМАС 7 жовтня 2023 року президент України Володимир Зеленський висловив бажання відвідати Ізраїль на знак солідарності, проте ізраїльська сторона відмовила. Подальші спроби організувати цей візит, за даними джерел в Ізраїлі, зрештою зірвалися через щільний графік української сторони.

Водночас українські посадовці в коментарі виданню Haaretz заявили, що візит не відбувся через відсутність ініціативи з боку Ізраїлю. В Україні, як і в середовищі численної проукраїнської громади в Ізраїлі, уряд Ізраїлю неодноразово критикували за позицію, яку часом сприймали як відверто проросійську.

У Києві нинішній очільник зовнішньополітичного відомства Саар зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та своїм колегою Андрієм Сибігою. Саар наголосив на важливості досягнення "стабільного і тривалого миру", який би гарантував безпеку для України, а також висловив підтримку українському народу, який страждає від війни. Він повідомив, що Ізраїль передасть Україні мобільні системи для очищення води — вони особливо потрібні мешканцям південних регіонів, які досі потерпають після підриву Каховської ГЕС, що стався два роки тому.

Після повернення до Ізраїлю Саар знову виступив із жорсткою заявою, різко засудивши нещодавній російський ракетний обстріл Києва, під час якого загинуло понад 30 людей, серед них п’ятеро дітей.

Косметичні зміни

Чи може серія заяв Гідеона Саара, у поєднанні з його візитом до України, свідчити про зміну позиції Ізраїлю щодо війни між Росією та Україною? Джерела в Україні, Європі та Ізраїлі, з якими спілкувалося видання Haaretz, вважають, що ні.

Водночас існують різні погляди на те, чи дії Саара є результатом його особистої ініціативи в межах обмежених повноважень, наданих йому ізраїльським Міністерством закордонних справ у питаннях відносин з Європою, чи вони були здійснені за попередньої згоди або заохочення з боку прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу.

Втім, усі джерела, з якими спілкувався Haaretz, наголошують, що мова не йде про докорінну зміну політики Ізраїлю — радше про її зовнішню корекцію або, як висловлюються деякі з них, "косметичну" зміну. Більше того, минулого тижня Нетаньягу двічі розмовляв телефоном з Владіміром Путіним.

Візит Саара до Києва та його заяви відбулися у вкрай показовий момент. Вони пролунали на тлі різкої критики Ізраїлю та зростаючого тиску з боку Європейського Союзу й провідних західних держав, викликаних гуманітарною катастрофою в секторі Гази, включно з масовим голодом, загибеллю цивільних, а також насильством і примусовим виселенням палестинців на Західному березі.

Особливу увагу звертають на позицію країн Балтії — Естонії, Латвії та Литви. Ці держави історично підтримують теплі відносини з Ізраїлем і зазвичай утримуються від публічної критики, однак водночас розглядають протидію російській агресії як головний національний пріоритет. Зокрема, Естонія вважає Росію прямою екзистенційною загрозою. Усі три країни є одними з найбільших донорів допомоги Україні відносно до розміру їхніх економік.

За словами джерела з балтійського регіону, з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну їхні контакти з Ізраїлем завжди містили два ключові меседжі: підтримка України та необхідність чіткого морального позиціонування щодо російської агресії.

Активна проукраїнська риторика Саара може розглядатися як спроба надіслати сигнал цим державам, а також ширшій європейській спільноті, що Ізраїль прагне бути на "правильному боці історії". Водночас, як зазначають аналітики, такий сигнал нині має доволі обмежений вплив. Не варто також забувати, що чинна Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки — Кая Каллас — раніше очолювала уряд Естонії, і її позиція щодо Росії чітка та принципова.

Очікування не справдилися

Водночас джерела, які спілкувалися з Haaretz, запропонували альтернативні пояснення активності Саара. Серед іншого вони припускають, що міністр діє з особистих переконань, а також намагається зміцнити свої позиції напередодні майбутніх праймеріз у партії "Лікуд". На думку джерел, Саар міг прагнути зайняти вакантну проукраїнську нішу всередині партії, зважаючи на важливість української тематики для значної частини російськомовного електорату "Лікуду".

Крім того, джерела згадали про чутливу тему, яка вже не раз спричиняла напруження у відносинах між Ізраїлем і Україною, — щорічне масове паломництво хасидів до могили рабина Нахмана з Бреслова в Умані під час святкування Рош га-Шана. Не випадково Саар під час дороги з Києва у Молдову відвідав могилу рабина й помолився там.

Однак, за інформацією джерела в українському уряді, сам візит викликав розчарування у Києві. Як повідомляється, під час форуму за участі українських дипломатів Сибіга в приватній бесіді висловив критику на адресу свого ізраїльського колеги після їхньої індивідуальної зустрічі.

За словами джерела, українська сторона була здивована тим, що міністр, як виявилося, не знав про Голодомор 1932–1933 років, який є ключовим елементом національної пам’яті та історичної ідентичності України.

Крім того, Саар, як стверджується, також не знав про масові викрадення українських дітей із окупованих територій — тему, яка є одним із ключових напрямів української публічної дипломатії на міжнародному рівні.

Офіс Саара спростував ці закиди. Там заявили, що міністр поінформований про трагедію Голодомору. У відомстві додали, що обидва міністри під час візиту пройшли повз меморіал жертв Голодомору в Києві, про що йшлося в офіційній заяві. У тій же заяві заперечується, що Саару не знає про викрадення українських дітей Росією.

Окрім того, Київ продовжує виявляти невдоволення через обмежену матеріальну підтримку з боку Ізраїлю. Зокрема, йдеться про надання лише 4 мільйонів шекелів (близько 1,16 мільйона доларів) із бюджету Міністерства закордонних справ на фінансування мобільних систем очищення води.

Ще одне джерело з Балтійського регіону повідомило Haaretz, що, попри те, що Ізраїль сам перебуває у стані війни, зберігаються очікування, що Тель-Авів міг би розширити допомогу Україні, зокрема, дозволивши експорт ізраїльських озброєнь або надавши ліцензії на продаж зброї, створеної за ізраїльськими технологіями.

Нагадаємо, очільник ізраїльського МЗС 22 липня прибув до України з діловим візитом. Саар провів діалог із лідерами єврейської громади України. Також у Києві він зустрівся з українським військовим Артемом Буриком, який втратив родину внаслідок іранського ракетного удару по місті Бат-Ям 15 червня.

Водночас джерела ZN.UA повідомили, що у Кнесеті створили парламентську групу дружби "Ізраїль-РФ", яку очолив депутат від правлячої коаліції Семіон Мошіашвілі. До цього ЗМІ вже попереджали, що Тель-Авів посилить зв'язки з Москвою, попри розчарування України.