В Україні за липень зафіксували 10 випадків порушення свободи слова - ІМІ

Усі інциденти не були пов’язані з війною Росії проти України. Їх вчинили саме українські громадяни.

У липні стало відомо про загибель чернігівського медійника Богдана Зайця. Його пошуки й офіційне підтвердження загибелі тривали кілька місяців.

Богдан Заяць – журналіст комунального телеканалу “Новий Чернігів” і військовослужбовець Збройних сил України. Загинув на фронті 30 січня 2025 року на Донецькому напрямку внаслідок російського обстрілу позицій українських захисників. Медійника мобілізували у вересні 2023 року з посади заступника завідувача редакції теленовин.

Із десяти випадків порушення свободи слова по три випадки зафіксовані в категоріях “доступ до інформації” та “інтернет-тиск”, в інших категоріях – по одному: перешкоджання, протиправне затримання, цензура та юридичний тиск.

Як зазначили в ІМІ, ці 10 кейсів репрезентують увесь спектр загроз свободі преси в Україні – від цензури й затримань до юридичного і цифрового переслідування. Вони демонструють, як держава, бізнес і силові структури (прямо чи опосередковано) можуть впливати на незалежну журналістику.Проблема ускладнюється слабкістю механізмів захисту прав журналістів та недостатньою реакцією влади.

Про перешкоджання і спробу дискредитації заявило онлайн-медіа “РБК-Україна” після публікації матеріалу про схеми виведення коштів активістом Назарієм Гусаковим через гемблінгові компанії. Анонімні телеграм-канали й сайти із сумнівною репутацією почали поширювати фейки, намагаючись пов’язати редакцію з фігурантами матеріалу. Медіа подало заяву в поліцію щодо перешкоджання журналістській діяльності.

Зафіксований випадок незаконного затримання журналіста hromadske в Києві. Поліція затримала Максима Коцюбинського після фіксації можливої недекларованої нерухомості міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Його утримували кілька годин без складання протоколу, провели обшук і намагались отримати доступ до телефона. Адвокатка наголосила, що дії поліції не мали законних підстав і порушували норми закону про захист журналістів.

Випадок спроби цензури зафіксували у Кропивницькому. Редакторка медіа “Гречка” Анастасія Дзюбак заявила про спробу посадовиці з Кіровоградської обласної військової адміністрації змусити видалити імена ветеранів з матеріалу про вручення житлових сертифікатів. Уся інформація була публічною і озвучувалася під час офіційного заходу. Юристи ІМІ підтвердили, що ця інформація є відкритою, а вимога посадовиці – безпідставна цензура.

Також зафіксовані випадки обмеження доступу до інформації.

У Тернополі редакція “20 хвилин” змогла ознайомитися з генпланом Тернополя лише після скарги омбудсману, але міськрада заборонила його фотографувати без жодних правових підстав. Журналістка викликала поліцію і подала заяву про обмеження доступу до публічної інформації.

У Києво-Печерській лаврі намагалися приховати інформацію. Там відмовилася надати “Детектору медіа” інформацію про нового прессекретаря, назвавши її “непублічною”, попри те що установа фінансується з державного бюджету.

Кам’янець-Подільська міська рада надала відповідь лише після скарги. Журналістка ЖАР.INFO Марія Турчина отримала відповідь на інформаційний запит щодо відряджень депутатів за кордон лише після втручання омбудсмана. Міськрада намагалась уникнути відповіді, вимагаючи підтвердження особи, що є незаконним. Редакція оскаржує дії посадовців як порушення права на доступ до інформації.

Три журналістки зазнали інтернет-тиску через професійну діяльність.

Журналістка ZN.ua Інна Ведернікова заявила про замовну дискредитаційну кампанію проти неї і її родини в анонімних телеграм-каналах. Вона вважає, що до тиску можуть бути причетні представники влади, невдоволені критичними матеріалами видання. Кампанія охоплює понад 30 згадок з негативним контекстом упродовж кількох днів.

SMS-бомбінгу зазнали хмельницькі журналістки Катерина Вовк з видання “Лінза” та Альона Береза з ЖАР.INFO, які висвітлювали акції в Хмельницькому на підтримку НАБУ й САП.

Катерина Вовк зазнала масованої SMS-атаки та спроби отримати доступ до її Телеграма. Атака тривала п'ять годин і була спрямована на номер, яким вона користувалася під час спілкування з поліцією, що вказує на можливий зв’язок між її діяльністю й тиском.

Подібної цифрової атаки зазнала журналістка Альона Береза після того, як опублікувала допис про будівельні порушення й висвітлювала акції за незалежність НАБУ. Упродовж кількох годин їй надходили сотні повідомлень для зміни паролів та авторизації. Вона пов’язує це з тиском через професійну діяльність.

Крім того, зафіксований випадок юридичного тиску на черкаське медіа “18000”. Журналістку видання Ірину Малюкову викликали на допит і вимагали редакційні документи після розслідування про суддю, яке вийшло понад рік тому. Суддя звернувся до поліції, яка відкрила кримінальне провадження за “втручання в діяльність судді”. Редакція вважає це формою переслідування й тиску на журналістів за викриття корупції.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, у травні в Україні зафіксували 10 випадків порушення свободи слова. Чотири з них були пов'язані з російською агресією.